В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

Показ дописів із міткою Рівне. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Рівне. Показати всі дописи

середа, 6 травня 2015 р.

Про ярмарки

Вітаюсь уже в травні - квітучому і запашному місяці. Все навколо буяє, скоро навіть зацвіте моя лаванда на балконі ). Обіцяю показати, як будуть квіточки.
А поки розкажу про цьогорічні ярмарки. 
Сезон відкрила ще в лютому на Масляну. Погода була гарна, але мені дуже став у нагоді подаруночок Юлі, який вона сюрпризом надіслала мені трохи раніше, дуже смачно назвала і показувала його ось тут). Ще раз дякую, він дуже пасував до мого берету та окулярів.
Наступні виходи у світ відбулися 8 березня, а тоді ще на другий день Пасхи. Спочатку я не планувала йти, щось і настрою не було, але потім взяла себе за чуба і вивела таки в центр міста. І не пошкодувала, бо завжди приємно поспілкуватися зі знайомими, друзями, тим паче, що вони мій столик завжди шукають, коли бачать ярмарок хенд-мейду). Не скажу, що дуже готувалась до цих заходів, майже нічого нового не робила, крім пасхальних сувенірів та сережок, але і ці дрібнички знайшли своїх господарів.
А в минулі вихідні я долучилась до святкування травневих свят в нашому міському парку. Алея, де майстри розміщають столики зі своїм крамом, знаходиться недалеко від літньої сцени, тому вся святкова програма відбуваєтсья на очах. А ще почався сезон каруселей... Поки я роздавала візитки та спілкувалася з охочими, моя дитина накаталась досхочу, потім їла морозиво, плела браслети для благодійного аукціону і навіть маскувальну сітку. Кожен знайшов справу до душі).
Нам з Ірою так сподобалося того дня в парку, що наступного ми вирішили "догуляти". Тепер на гойдалці покатали мене))
Я вигулювала свої нові руді ботильони та новий комплект гачкованих прикрас від моєї подруги Люди Середи. Дуже подобається колір, та й задумка теж чудова.
Ось така в нас весна. Готуємося до випускного з початкової школи.
До зустрічі!

субота, 23 листопада 2013 р.

Колекція вражень

Привіт, дорогі читачі:)
Як там ваша осінь, чекає на зимові свята і готується до них, напевно? :)
А ми з доцею шукаємо приводи для радості, нанизуємо, як намистинки, гарні враження. За цей місяць відвідали купу заходів і цікавих місць. Буде що згадати...
Почалося все з Хеловіну. Я не дуже знаюся в цих новомодніх святах, але друзі Іринки вирішили взяти участь у святкуванні, тому ми теж долучилися. Капелюшки на дівчатах - мій колишній хендмейд, брошки-гарбузики вирізала з картону вже виходячи з роботи, приліпили на скотч:)

В торгових центрах вже справжня зимова казка! І можна уявити себе у якомусь цікавому образі ...

Одного теплого дня, гуляючи в парку, ми натрапили на "Базу верхолаза" і Ірі закортіло пройти нижній рівень, а потім з"їхати з тарзанки. Довелося навіть зняти куртку, шоб одягнути спорядження. Класні враження, я вам скажу!

Ще ми відвідали виставу проекту "Дім" - сучасний танець, експериментальна постановка, яка змушує замислитися над важливими речами - що таке дім? що це слово означає для кожного з нас... Спочатку було не дуже зрозуміло, особливо дитині, але потім таки пройняло...

Нещодавно в Рівному відбувся  фестиваль фаєр-арту "Rivne Fire Бумбурум", де молоді талановиті люди танцювали зі смолоскипами і дихали вогнем. Ми вболівали за дівчат:) (фото з групи ВК)
Також іноді не завадить просто насолодитися дитинством на каруселі!
Весь цей час мене зігрівало тепло, подароване чудовою Юлічкою - це горнятко зі светриком вміє готувати смачнючий чай :) А ще Юля спеціально для мене, всесвітньо визнаного поціновувача нотних принтів:)), пошила футляри - тобто для мого нового телефона та навушничків. Їх можна з"єднати між собою, а можна і окремо чіпляти за карабін - до сумки, наприклад, дуже зручно. Вони білі, м"якенькі, утеплені всередині, і ці вже нотки!!! Дуже вдячна тобі, дорогенька, за такий душевний подаруночок. Це надає крила!
Останній наш культурний захід - відвіданий концерт дивовижного одеського гурту "ДюкТайм" - вперше чула цю назву, але добрі люди і випадок (зазвичай, такі речі трапляються не просто так) привели нас з доцею до концертного залу. Жодної хвилини не шкодую, як провела вечір. Я і сміялася, і плакала, і танцювала, а вже наспівалася і наплескалася в долоні як! Шалено талановиті і харизматичні хлопці, та ще й співають a cappella... Після концерту для закріплення вражень придбали диск і Ірина пішла за автографом. Зловили під гримеркою баса Гарика і він підписав диск "Ірині"... Ось воно, щастя!!!

Так, ми багато чого встигли за цей час... Просто є одна річ - мабуть, ми намагалися якомога щільніше наповнити його, щоб хоч трішки менше сумувати за нашим татом, який на даний час живе і працює в далекому чудовому місті. І зараз особливо гостро відчувається, як нам всім не вистачає одне одного...
Будемо вірити у краще, мріяти про зустрічі. Затяті мандрівниці, ми спробуємо на смак і  полюбимо це місто, можливо, навіть трішки там поживемо... Чи не трішки:)) Чого тільки вартий сухопутний корабель, що без вітрил пливе на хвилях бруківки старовинних вулиць міста...
Але поки попереду зима, свята, потім весна, ну і навчання у школі... А там вже буде легше, сподіваюся:)
Бавлюся своїм недавнім захопленням - створюю нові прикраси і складаю в альбом у групі ВК. Заходьте в гості :)

вівторок, 10 вересня 2013 р.

На згадку про літо...

Зібравши в кошик зорепади, 
У глечик сонячне тепло, 
Через оливкові левади 
Русяве літо побрело. 
Іще на згадку запалило 
Лампадки яблук золотих. 
Курилось осені кадило 
Між кедрів темних і густих. 
Легкий посріблений серпанок 
Осяяв вересня чоло, 
У тишу приспаних альтанок 
Сухого листя намело. 
І на грибній пахучій юшці 
Настояв ліс легкий ефір, 
Дріма на ситцевій подушці 
Медове сонце поміж гір. 
І вже змирилася природа 
З осіннім шепотом журним, 
Та досі сниться літня врода 
Вагітним яблунькам рясним.

/Наталя Данилюк/

Цим чудовим свіжим віршем від моєї улюбленої авторки хочу таки попрощатися з літом :)
Як не відтягуй, все тіче, змінюється, і тепер ми з вами живемо в осені. Ця пора налаштовує на каву з кардамоном і ще чимось смачним, можливо яблучним пирогом... Заведу собі нове смачне горнятко, і буду ловити задоволення :)
Здається, після свого серпневого дня народження я більше не писала в блог. Хотілося почати кілька разів, але дні і вечори були заповнені роботою та підготовкою до 3-А класу :) А ще ми з доцею з усіх сил намагалися наздогнати літо... на роликах, каруселях та дитячих двомісних автомобільчиках (я навіть була за кермом одного разу! ).
Яскравими та насиченими видалися деньки 24-25 серпня, коли наше місто пишно святкувало День народження України та свій скромний 730-річний ювілей. Я брала участь у ярмарку на нашій традиційній Алеї майстрів - обидва дні. Тож мусила готуватися і все продумувати. 
Результатом та враженнями дуже задоволена, зустріла всіх, кого мала зустріти, і навіть більше :) Зробила трохи декупажних новинок, які майже всі знайшли собі домівки, а бонусом стало моє нове захоплення - сережки! Їх була жменька, різних кольорів та форм, і в перший же день вони стали такими популярними, що мені довелося вночі перед другим днем ярмарку терміново зробити ще порцію! Добре, що був матеріал і велике бажання:) Це надихає, особливо такі випадки: одна дівчина замовила через інтернет дві пари, тоді довго шукала мене на ярмарку, ми були незнайомі, тому зустрілися з перешкодами, але все ж таки вона купила свої сережки і призналася, що мала проколоті вуха, але вони заросли, та коли побачила мої сережки, вирішила придбати і ... проколоти вушка заново! Уявляєте...
Покажу свій затишний куточок на ярмарку, і моїх затишних і щирих компаньонок :)


 А це наше юне покоління:
 Найпопулярніший ексспонат з мого столу:
 Ну а так я розбавляла монохром:)

Бажаю всім бачити прекрасне щодня у простих і звичних речах, а я скоро напишу... 
про каву :)


понеділок, 1 липня 2013 р.

Монохром та небесні ліхтарі

Вітаю!
Сьогодні вже прийшов липень, він має за два тижні принести мою відпустку та гарну погодку, щоб потішитися нею:)
Хочу представити прикраси, які я робила для однієї юної красуні-поетеси, яка до того ж ще й чудово співає, тому небайдужа до нотної тематики. Вона схотіла браслет та сережки. Тепер має ось такі аксесуари з пасажиками :)


А ще поділюся кадрами, які ми з доцею зробили у минулі вихідні. В нашому місті проводили флешмоб - з найвищої точки Рівного - Пагорбу Слави - відбувався одночасний запуск тисячі небесних ліхтариків. Як справжня Рапунцель, моя Ірина не могла пропустити такої події, тому ми взяли з собою товариство, видерлися на ту гору та терпляче чекали, поки стемніє і все почнеться. 
На сходах, які ведуть до монументу, були розставлені запалені лампадки, і коли почало сутеніти, утворилася безкінечна дорога з вогників. 
 І от, нарешті, почалося!


Ось і наш ліхтар! Дітки в захваті, дорослі так само :)


Ми загадали бажання... і ліхтар полетів на Місяць :)
Неймовірне видовище, скажу я вам:) Додому прийшли вночі, втомлені, але з такими враженнями!
Бажаю всім витратити літо на гарні враження :)

середа, 26 червня 2013 р.

Будні лавандової феї...

Привіт, дівчатонька!
Сьогодні видався вільний вечір, нарешті роздала всі замовлення, які не давали спати :), переглянула ваші бложики, пораділа новим доробкам і гарним подіям... Вирішила і в себе щось нове написати.
Ось вже добігає кінця червень, який порадував смачними ягідками та гарно погодою. Я ще поки не у відпустці, у вихідні розважаю доцю вилазками на природу та заходами. А у будні... У будні теж іноді відбуваються цікаві пригоди.
На балконі цвіте моя улюблена квітка, радує око і нюх :)
Це та, що в мене вже росте два роки, і зимує на морозі дві зими. Ще є кущик, який того року зійшов з насіння, але він поки не думає цвісти... Побачимо, хто кого:) Чи я не фея?
А в нашому місті побільшало лаванди! Додалося кілька чудових клумб, біля яких я нещодавно літала разом з купою свого фейського реквізиту та з улюбленим фотографом Анною Міщук :)


Все живе потребує уваги, любові і догляду. Тож я люблю і поливаю:)
А щоб законсервувати собі пронизливо-фіолетовий запах, надивилася в інтернеті мк та наплела таких лавандових пляшечок, чи то веретен... Дуже гарно виглядає, не сипиться і пахне...

Лишилося ще трохи квітів у запасі, то я задекорувала віночок від Нусі (ау, дорогенька!). На фото клаптик мого нового омріяного секретера - тут живе закоханий будиночок, подарований Юлею.

Сподіваюсь, до кінця цього тижня майстри вже закінчать складати мої нові шафки, тоді буде що показати:)
Ось так живуть феї. А щоб надати силу моїм крилам, Наталя вирішила мене порадувати, і прислала мені сьогодні привіт із своєї Маленької країни - ЖИВИЙ лист :), чудову листівку - коробочку для диску,  а ще два штампи - з надихаючою фразою та КРИЛАМИ!!! Колись я нахвалила її листівку з крилами, а вона це не забула. Дякую, Наталь! Ці крила надають мені... крила! :)
Полетіла далі поливати квіточки, скоро повернуся.

пʼятниця, 19 квітня 2013 р.

На крилах гойдалки

Гойдалка! Хто ж її не любить. 
Тепер це тільки розвага, але колись, виявляється,  гойдання було своєрідним магічним актом, в основі цього звичаю була поважна мета: очищатися повітрям від усього злого, що накопичилося за зиму...
Отож, вчора ввечері, окрилені гарною погодою, але трохи втомлені за день та голодні, ми з Іринкою вирушили роздивлятися весну у нашому міському парку. Перевірити її ознаки:) Взяли з собою трохи сиру, фруктів, печива і чай в термосі. Поки я заварювала чай, доня вклала мені в торбину ще й баночку з медом та ложку :)) 
Нас дуже порадувало, що вже кругом зеленіє свіжа травичка! Ясно, що сидячі в офісі цього не помітиш...
 Ось такий кований "бамбетль" нам трапився дорогою. А ще в нашому парку є міст кохання - там начіпляно безліч замочків з написами і клятвами закоханих... Ірина підростає, і вже питає, що таке повноліття, і коли воно настане:)))
Нарешті ми дісталися відкритої літньої сцени (влітку по суботніх вечорах там влаштовували перегляд художніх фільмів, ми віримо, що цього року буде так само), присіли на лавочку перед нею, дістали свої закуски та підвечеряли трохи. Пити гарячий чай надворі, та ще й з медом - це було кайфово! :))) Я думала, ми будемо пікнікувати самі, але це було не так - багато хто займався тим самим :)
А потім... ми пішли на гойдалку! На ту саму, яку я дуже люблю, бо вона велика, дерев"яна, годиться і для дорослих. Можна сказати, це моє улюблене місце в парку. Взимку ми про неї не згадували, і от прийшов час зустрічі. 
 Тут відчуття та думки якісь незвичайні, так вільно дихається, а ще я побачила на небі одразу і місяць, і сонце! Вгадайте, хто мені підказав, сама б, мабуть, і не помітила... Так що треба частіше піднімати очі догори )
Кумедні дерев'яні музикани грали на даху казкової хатинки свою весняну мелодію, може, навіть цю - з "Пригод Електроніка", які ми любимо переглядати знову і знову. Чудова квітнева пісня!
І мерщій всі на гойдалки :)

вівторок, 19 березня 2013 р.

Проводи зими та відкриття сезону :)

Усіх вітаю і хочу запевнити, що гарно "проводила" Зиму на святі Масляної і теж чекаю з нетерпінням весну! :)
В неділю в нашому міському парку було масштабне свято, на яке зійшлося, мабуть,  півміста. Мене запросили створити мистецький колорит, тобто виставити свої роботи. Ідея супер, одне тільки бентежило - мороз і купа снігу, але бажання вийти і поспілкуватися з людьми переважило всі мої роздуми про змерзлі ноги, ніс і т.д. Підтримувала мене Іринка, навіть допомагала донести крам, і не відходила від столу з нашими витворами :)
У однієї чудової майстрині ми придбали в нашу колекцію рукодільних іграшок такого милого і ароматного котика:

За три години я зустріла стільки знайомих! Це була перша ярмаркова вилазка в цьому році, і вона трохи розбудила мене від сплячки:) 
Скажу чесно, не дуже була готова до виставки, дістала запрошення за кілька днів, тому вже робити щось нове не було коли. Довелося зібрати все своє, домашнє:) Стіл накрила, навіть кілька речей продала. Найбільшим попитом, як завжди, користувалися... візитки :)))) Я все радію, що замовила їх цілу коробку - тепер не шкода роздавати, і не страшно, що скоро закінчаться...
Другим номерем в хіт-параді популярності стала моя кухонна молитва. Її читали всі, хто проходив біля столика. Чіплялися оком, несвідомо зупинялися. Читали. Уважно перечитували. Всміхалися самі до себе:) Тоді шукали поглядом мене, і в очах світилося якесь зачарування і щира посмішка... Отримували посмішку у відповідь, кивали головами, трохи ніяковіли, а тоді хто сміливіший - казав мені кілька приємних слів. Це було як обмін чимось дорогоцінним, я просто насолождувалася, спостерігаючи реакцію на ті написані слова :) Моя молитва повернулася зі мною додому на своє місце, але, думаю, місію на ярмарку вона виконала гарно:)
Погода в неділю була чудова - мороз і сонце. Носили опудало Зими, співали пісень, пекли млинці.

Ось ще кілька кадрів з нашого зимового парку:

А це всім відомий слід від "ангелика". Дітлахи були мокрі і щасливі:)
 Весні дорогу!