Літо онлайн

Крізь бірюзові скельця
Сонце, неначе лайм.
Слухаю ритми серця,
Літо в мені онлайн.
Зві́льна сотаю стежку
Через густі лани.
Вставивши свіжу флешку,
Червень гортає сни.
Хвилі, немов позлітка,
Весело шурхотять,
В радощів - безлімітка,
Сонцю кричу: "Дай п'ять!"
Тепла його долоня
Лине навстріч моїй!
Цідить сонливий сонях
Промені поміж вій.
Крізь бірюзові скельця -
Неба аквамарин,
Між децибелів серця
Вібротони́ судин.
Шепіт морської піни
В мушельках теплих вух,
Скелі, як бедуїни,
На трав'яний кожух
Сіли лічити хмари
Крізь золотий пилок.
Проблиски, мов динари,
Сиплються між гілок.
В турці парує кава,
Наче арабська ніч.
Сонце моє русяве,
Клич за собою, клич...
Літо моє, не сердься,
Вітер у голові!
Крізь бірюзові скельця
Фарби, немов живі!

© Наталя Данилюк

Привіт! Літо триває, і за кілька хвилин настане мій улюблений місяць року - медово-яблучний серпень. Захотілося зустріти його свіжою поезією улюбленої авторки, вона точно передає мій настрій і почуття. А ще сьогодні я випадково познайомилася в мережі з рівнянкою Олександрою Григорчук, яка чудово володіє словом, і не можу стриматися - процитую також її:

"Він вже майже прийшов. Який цього року матиме настрій? Сповнений сонячного тепла чи сліз дощу? Дозволить нам помилуватися чорно-синім небом із розсипаними блискітками-зірками на чолі із сузір’ям Великої Ведмедиці, чи закриє все сірими шторами хмар? Скільки ще днів можна буде ходити босоніж по траві та землі, прогрітій літом й відчувати, як, починаючи із нервових закінчень на ступнях до самісінького серця, живишся енергією природи? Які відтінки барв він нам принесе – благородно-гобеленові, кремово-пастельні чи насичено-яскраві? Скільки морозива в цьому році ми ще з’їмо охолоджуючись від спеки? Які ліси, ріки, озера, моря радуватимуть нас?
Він заінтригував, він сповнений таємниць і від того так цікаво… він - останній місяць нового літа… наш СЕРПЕНЬ."
(c) Олександра Григорчук

 Вітаємо тебе, серпне!

 

Фото Sanchos Rodrigez 

Колекція вражень

Привіт, дорогі читачі:)
Як там ваша осінь, чекає на зимові свята і готується до них, напевно? :)
А ми з доцею шукаємо приводи для радості, нанизуємо, як намистинки, гарні враження. За цей місяць відвідали купу заходів і цікавих місць. Буде що згадати...
Почалося все з Хеловіну. Я не дуже знаюся в цих новомодніх святах, але друзі Іринки вирішили взяти участь у святкуванні, тому ми теж долучилися. Капелюшки на дівчатах - мій колишній хендмейд, брошки-гарбузики вирізала з картону вже виходячи з роботи, приліпили на скотч:)

В торгових центрах вже справжня зимова казка! І можна уявити себе у якомусь цікавому образі ...

Одного теплого дня, гуляючи в парку, ми натрапили на "Базу верхолаза" і Ірі закортіло пройти нижній рівень, а потім з"їхати з тарзанки. Довелося навіть зняти куртку, шоб одягнути спорядження. Класні враження, я вам скажу!

Ще ми відвідали виставу проекту "Дім" - сучасний танець, експериментальна постановка, яка змушує замислитися над важливими речами - що таке дім? що це слово означає для кожного з нас... Спочатку було не дуже зрозуміло, особливо дитині, але потім таки пройняло...

Нещодавно в Рівному відбувся  фестиваль фаєр-арту "Rivne Fire Бумбурум", де молоді талановиті люди танцювали зі смолоскипами і дихали вогнем. Ми вболівали за дівчат:) (фото з групи ВК)

Також іноді не завадить просто насолодитися дитинством на каруселі!

Весь цей час мене зігрівало тепло, подароване чудовою Юлічкою - це горнятко зі светриком вміє готувати смачнючий чай :) А ще Юля спеціально для мене, всесвітньо визнаного поціновувача нотних принтів:)), пошила футляри - тобто для мого нового телефона та навушничків. Їх можна з"єднати між собою, а можна і окремо чіпляти за карабін - до сумки, наприклад, дуже зручно. Вони білі, м"якенькі, утеплені всередині, і ці вже нотки!!! Дуже вдячна тобі, дорогенька, за такий душевний подаруночок. Це надає крила!

Останній наш культурний захід - відвіданий концерт дивовижного одеського гурту "ДюкТайм" - вперше чула цю назву, але добрі люди і випадок (зазвичай, такі речі трапляються не просто так) привели нас з доцею до концертного залу. Жодної хвилини не шкодую, як провела вечір. Я і сміялася, і плакала, і танцювала, а вже наспівалася і наплескалася в долоні як! Шалено талановиті і харизматичні хлопці, та ще й співають a cappella... Після концерту для закріплення вражень придбали диск і Ірина пішла за автографом. Зловили під гримеркою баса Гарика і він підписав диск "Ірині"... Ось воно, щастя!!!

Так, ми багато чого встигли за цей час... Просто є одна річ - мабуть, ми намагалися якомога щільніше наповнити його, щоб хоч трішки менше сумувати за нашим татом, який на даний час живе і працює в далекому чудовому місті. І зараз особливо гостро відчувається, як нам всім не вистачає одне одного...

Будемо вірити у краще, мріяти про зустрічі. Затяті мандрівниці, ми спробуємо на смак і  полюбимо це місто, можливо, навіть трішки там поживемо... Чи не трішки:)) Чого тільки вартий сухопутний корабель, що без вітрил пливе на хвилях бруківки старовинних вулиць міста...

Але поки попереду зима, свята, потім весна, ну і навчання у школі... А там вже буде легше, сподіваюся:)
Бавлюся своїм недавнім захопленням - створюю нові прикраси і складаю в альбом у групі ВК. Заходьте в гості :)

Модні мотиви та гаджети :)

І знову вітаю вас!
Останнім часом помітила в блогах популярну тему - сови і совенята. Вони різні - серйозні і не дуже, вишиті, намальовані (егей, привіт, шанувальниці совенят!). В мене теж сьогодні совенятка - декупажні :)
Через кілька днів в подруги моєї доні буде день народження. Ми вирішили подарувати їй скарбничку. Думали, чим прикрасити, поки не знайшли в закромах таку прикольну серветку. Ну і справа пішла. Трохи фарби, трохи лаку, трохи "перлини", стрічка, золотенький стікер - і подарунок готовий:

Думаю, маленька власниця радітиме такій веселій скарбничці, і збиратиме золоті монетки для здійснення якоїсь рожевої мрії :)
Хочу взяти участь в "Совиному марафоні" від Бели:

А я тішуся своїм нещодавно подарованим гаманцем від Лариси. Цей подарунок я чесно заробила :) Знаєте, як? А так - я, виявляється, така язиката дівчина, все коментую і коментую... А Лариса встановила якийсь модний гаджет (я поки не освоїла принцип...), який вирахував, що найязикатіший коментатор її блогу - я :) І то з помітним відривом :) Так що  - пишіть приємні слова, і буде всім щастя. Моє щастя в супроводі серветок  і всякого приємного рукодільного краму прийшло до мене в гості на роботу:

Який колір, який смак! Я напоїла вишивальницю мого щастя чаєм (з її пончиками :))), і ми довго сиділи теревенили. Я в захопленні від Лариси, яка багатогранна натура, і як вона все встигає... Мабуть, я не роздивилася пропеллер. Треба буде наступного разу пильніше приглядатися :)
Дарую Ларисі квіточку, яка розквітла, не зважаючи на холод, на моєму балконі:

Здається, іпомея...
 От такі справи сьогодні на Бамбетлі. Гарного всім наступного тижня!

Магазин щастя

Привіт! Щойно натрапила  на чудову казку від Ельфіки, і хочу поділитися з усіма!

Карусель життя...

Яка цікава штука наше Життя!
Воно просте і складне одночасно. Воно, як карусель, обертається по колу і не зупиняється ні на хвилину. Сьогодні ти плачеш, а завтра знаходиш те, що дає тобі сили для радості. В дні печалі час тягнеться неймовірно довго. А ось щасливі і радісні дні біжать настільки швидко, що іноді здаються однією прекрасною миттю. Як хочеться зупинити цю мить! Але карусель все крутиться...
Давайте прокатаємося на моїй каруселі і подивимося на пригоди рівнян у славетному місті Львові в минулі вихідні :) Поїхали в темпі вальсу...

Блукаючи світом...

Блукаючи світом у пошуках щастя, я знову повернулася в найромантичніше для мене місто - Львів - де скрізь музика, кава і кохання :)

Агов, солодкоїжки!

Привіт солодкоїжкам і всім іншим! Рада вітати всіх у себе в гостях, і дуже вдячна вам, друзі, за те, що ви є у мене, що є з ким розділити свої радісні моменти життя та поділитися сокровенним :) Хочу пригостити вас віртуальним тортиком, якого я спекла до сьогоднішнього свята – це мій день народження! Дарую всім море посмішок, кольорових повітряних кульок і улюблену пісеньку.

Ура!

текст песни Браво - Король оранжевое лето

Всьому свій час...

У кожного є улюблена книга, або та, рядки з якої зачепили, змусили замислитися, зупинитися на мить. Ось з нещодавно перечитаного :)
... В кожному з нас є такий собі прихований центр, який завжди є в стані спокою, подібний центральній точці осі колеса, що рухається. Нам потрібно лише віднайти цей центр всередині себе і занурюватися туди час від часу для відпочинку, відновлення сил та поповнення запасів життєвої енергії. "Побудуйте" для себе таку маленьку затишну кімнатку, зверніть увагу на кожну деталь, дрібничку, розвішайте по стінах улюблені картини, стіни пофарбуйте в приємні вам кольори... Щоразу, коли ви починаєте відчувати внутрішнє напруження, роздратованість, віддаліться на короткий час у свою "тиху обитель". Кілька хвилин, проведених там, навіть в самий метушливий день будуть винагородою. Це не дарма розбазарений, а вигідно інвестований час...
...Ніде людина не знайде притулку так непомітно і легко, як у власній душі, особливо якщо вона носить в собі образи, поглянувши на які, моментально набуває повного спокою, а спокій - це належний порядок в думках... (М.Мольц "Я - це я, або Як стати щасливим")

Мабуть, для того, щоб нагадувати мені про час для спокою, з'явився на світ незвичайний браслет, а згодом і його брат :)

 А ще  я вперше спробувала пошити текстильне сердечко та прикрасила його мереживом, напівперлинками, стрічкою та чудовим висловом за допомогою декупажу, отримавши насолоду під час його створення:

Думаю, можна іноді зробити перерву на каву :), взявши тайм-аут і присвятивши кілька хвилин собі, та насолодитися простими речами...

Рецепт Щастя...

Ви маєте рецепт? Так, у кожного він свій... Бо щастя не залежить від статків чи таланту, це просто - стан душі.
А от мені пощастило вичитати один з варіантів рецепту ... у чудовому меню не менш чудової львівської кав'ярні "На Бамбетлі", можу поділитися, він передостанній на сторінці: