Монохром та небесні ліхтарі

Вітаю!

Сьогодні вже прийшов липень, він має за два тижні принести мою відпустку та гарну погодку, щоб потішитися нею:)

Хочу представити прикраси, які я робила для однієї юної красуні-поетеси, яка до того ж ще й чудово співає, тому небайдужа до нотної тематики. Вона схотіла браслет та сережки. Тепер має ось такі аксесуари з пасажиками :)

А ще поділюся кадрами, які ми з доцею зробили у минулі вихідні. В нашому місті проводили флешмоб - з найвищої точки Рівного - Пагорбу Слави - відбувався одночасний запуск тисячі небесних ліхтариків. Як справжня Рапунцель, моя Ірина не могла пропустити такої події, тому ми взяли з собою товариство, видерлися на ту гору та терпляче чекали, поки стемніє і все почнеться. 

На сходах, які ведуть до монументу, були розставлені запалені лампадки, і коли почало сутеніти, утворилася безкінечна дорога з вогників. 

 І от, нарешті, почалося!

Ось і наш ліхтар! Дітки в захваті, дорослі так само :)

Ми загадали бажання... і ліхтар полетів на Місяць :)

Неймовірне видовище, скажу я вам:) Додому прийшли вночі, втомлені, але з такими враженнями!

Бажаю всім витратити літо на гарні враження :)

Ах, ця осінь...

Ах, ці коси каштаново-русі,
Ця хода величава й легка!
На розшитому сонцем обрусі
Зупинилась засмагла рука.
Спалахнули смарагдові зорі
З-під розкішних корицевих вій,
Перед нею принишкли в покорі
Ніжні айстри в пожухлій траві.
А вона кружеляла між сосен,
Розстилала квітчасті хустки
І, заколені жмутком в волоссі,
Лопотіли шовкові стрічки.
Вигиналась під звуки тамтамів,
Дивні руни цвіли на плечі
І листки, мов чудні орігамі,
Оживали на темній парчі.
Заціловане сонцем волосся,
Лляло пахощі хвойні терпкі...
Ах, ця діва-мольфарниця осінь!
На зап'ястку-браслети тонкі.
/Наталя Данилюк/

Цієї осені я знайшла нову подругу - Олічку - Горобину з Нововолинська. Точніше, то вона мене знайшла, і щедро мене обдарувала лавандовими саше. Мені так подобається Олін нік, що їй я присвячую цей пост, а також показую маленькі сувеніри, які вона отримала від мене в знак дружби - браслет та гольничку :) Гарної і щедрої всім нам осені!

Прощавай, щедре літо!

От і наблизився кінець улюбленого серпня... Ще два дні - і він розтане. Яким воно було - це літо? В кожного є що пригадати, над чим посміятися, подумати...
Я встигла і попрацювати, і гарно відпочити, побачила нові неймовірні краєвиди, наїлася полуниць, малини, інжиру, свіжого меду :), намилувалася оберемками подарованих на день народження квітів, виростила лаванду на балконі, потоваришувала з новими цікавими людьми... А також побувала на виставках і фестивалях, останній раз - в моєму рідному місті Рівному в день народження нашої країни. Таку святкову вишиванку я маю - бабуся колись вишивала для мене:

Всьому свій час...

У кожного є улюблена книга, або та, рядки з якої зачепили, змусили замислитися, зупинитися на мить. Ось з нещодавно перечитаного :)
... В кожному з нас є такий собі прихований центр, який завжди є в стані спокою, подібний центральній точці осі колеса, що рухається. Нам потрібно лише віднайти цей центр всередині себе і занурюватися туди час від часу для відпочинку, відновлення сил та поповнення запасів життєвої енергії. "Побудуйте" для себе таку маленьку затишну кімнатку, зверніть увагу на кожну деталь, дрібничку, розвішайте по стінах улюблені картини, стіни пофарбуйте в приємні вам кольори... Щоразу, коли ви починаєте відчувати внутрішнє напруження, роздратованість, віддаліться на короткий час у свою "тиху обитель". Кілька хвилин, проведених там, навіть в самий метушливий день будуть винагородою. Це не дарма розбазарений, а вигідно інвестований час...
...Ніде людина не знайде притулку так непомітно і легко, як у власній душі, особливо якщо вона носить в собі образи, поглянувши на які, моментально набуває повного спокою, а спокій - це належний порядок в думках... (М.Мольц "Я - це я, або Як стати щасливим")

Мабуть, для того, щоб нагадувати мені про час для спокою, з'явився на світ незвичайний браслет, а згодом і його брат :)

 А ще  я вперше спробувала пошити текстильне сердечко та прикрасила його мереживом, напівперлинками, стрічкою та чудовим висловом за допомогою декупажу, отримавши насолоду під час його створення:

Думаю, можна іноді зробити перерву на каву :), взявши тайм-аут і присвятивши кілька хвилин собі, та насолодитися простими речами...

Симфонія весни

...Розлилася музика весни,
Ніби повінь, душу наповняє.
І квітує дивосвіт рясний,
І любов у серці розцвітає.
І обняти хочеться весь світ,
Щоб упитись пахощами й цвітом.
Музика, як казка, поміж віт,
Бо ж така весна летить над світом!
Надія Красоткіна

Декупаж - весна 2012

Покажу свої весняні доробки, хай буде пам"ять. :) Бо багато з цього вже радує нових власників.
Купа досочок "восьми-березневих":