В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

Показ дописів із міткою лійка. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою лійка. Показати всі дописи

понеділок, 19 вересня 2011 р.

Золоті барви

Золота барва палає!
Осінь у пору свою
входить і світ відчиняє...
Пора листування в гаю!

Полинуло листя у сонце,
Згоріло у барві своїй.
В неба сумній ополонці
синь аж по вінця стоїть.
Ходить журба і питає:
"Літо чи бачив хто?"
Кожен своє шукає
Зо-ло-то.

Іван Сокульський

От і я всі вхідні шукала своє зо-ло-то. Ним обкреслені "старовинні" скляні тарілочки з багатим урожаєм:
Натрапила на таку шикарну серветку з тріщинками - готовий ефект кракелюру! Трішки бронзової пудри, трішки акрилових фабр, лаку - і ось вони - дари природи:



  Не минула і золотої сонячної квітки, використала майже всю серветку, народився такий набір:


А ще знайшла на одному квітничку яскраві ліхтарики фізалісу - він мусив розквітнути на цій дощечці:
Ну а веселі стиляжні корови - це так, жартома, але ж які вони прикольні, правда?

Мало не забула про лійочку з гілкою омели:
та кашпо з трояндами:

Скоро завершу ще кілька початих творів. Ловлю натхнення! Чого і всім бажаю...