Весняна естафета

Весна, нарешті! Здається, дочекалися:)

Прийшла пора Олічці злазити зі свого бамбетлю, застеленого периною, перезуватися в якісь неймовірно легенькі мештики, і - літати! Фейські крила треба тренувати...

Поки я про це думала, в коментарях до останньої публікації з"явилося три запрошення до новомоднього флешмобу, в підсумку маю вже дев'ять запитань від майстриньок. Поки їх (запитань) не стало більше :)), скоренько спробую відписатися і закрити цю тему, зітхнувши з полегшенням  :)

Лист щастя від Оксани мав такі питання: 

1. Видите ли Вы себя в рукодельном бизнесе и как реально Вы оцениваете свои шансы? Что помагает Вам держаться на плаву или расти вверх?

Думаю, я поки граюся в той бізнес. Вивчаю досвід інших, пробую. Побачимо, що з того буде :)

2. Где Вы черпаете свои идеи? Есть ли любимые места?

Ідеї, як у всіх творчих людей, черпаю буквально з усього - побаченого, почутого, прочитаного, пережитого. Про це не задумуєшся... А місця  - звичайно, є:)

3. Бывает ли у Вас творческая депрессия и как Вы из нее выходите?

Не те щоб депресія, але бувають перерви та "час на роздуми". Адже глечик потрібно спочатку наповнити, щоб потім звідти пити :)

Зірочку цікавило наступне:

1. З чого все починалось? і що для вас надихає на творчість?

Оскільки саме поняття творчість - широкопрофільне:), я не знаю, що саме "з чого починалось" :) Якщо в загальному - то в дитинстві улюбленим заняттям було співати на "сцені" (це був такий ящичок невеличкий) під чийсь супровід на гітарі, пізніше - з появою інструменту - підбирати улюблену музику, або мелодію з якогось популярного кіно чи серіалу, а потім дивувати всіх :) Цікаво, що я ніколи не малювала так, щоб по-справжньому, із захопленням, завжди вважала, що не моє, не вмію... А тепер ось справжням захопленням став мій декупаж, про його початок писала тут. Надихає мене усіляка краса!

2. Що нове ви би хотіли спробувати в скрапі, для Олі в декупажі) ? а можливо і навіть іншу творчість? 

Є багато прийомів, які я ще не пробувала. Можливо, дійду і до них, а може бути, що то зовсім не моє... Поки в планах освоїти двохфазний кракелюр :)

3.Ваша найбільша мрія, пов"язана зі скрапом? 

Не знаю, чи найбільша :) Хочу зробити для себе одну цікаву річ, заготовка вже давно чекає. А натхнення ще їде в якомусь плацкарті... Задумка весь час змінюється. Як тільки всі зберуться докупи в моїй кухні - маю це зробити.

Валентинка придумала свої питання:

1. Хто Ви за професією, чи ким працюєте?? Як це поєднується і як сприймають Вашу творчість на роботі??

За професією я педагог, викладач різних гуманітарних наук і музики в тому числі:) Зараз працюю в сфері страхування. Це ніяк не поєднується, але накладає відбиток на моє життя, інтереси та думки. На роботі працюють мої віддані шанувальники, з цим пощастило :)

2. Чи творите Ви для себе?? З самого початку процесу задумуючи цю річ для себе.

Так, буває і таке. Хоча не дуже часто. Іноді "річ для себе" потім знаходить гарних власників, якщо я відчуваю, що їм разом буде дуже добре:) Поки єдина стовідсотково створена для себе річ, з якою я ніколи не розлучуся - це мій лавандовий будиночок. Він багато для мене означає.

3. Як Ви бачите себе та своє хоббі років так через 15-20??

Думаю, і через 15, і через 20, і через 30 років зі мною та моїм хоббі буде все гаразд :) А ще мені дуже подобається такий план на майбутнє - ще більш віддалене :)))

Дякую дівчатам за питання, собі - за відповіді, а всім читачам - за терпіння :)

Щоб прикрасити чимось цей пост з мільйона букв, покажу два своїх останніх панно. Я думаю, що вони можуть бути підставками, а доця - що ні в якому разі! Це ж справжні картинки! І їм місце на стіні... А ще вони подібні на... яєчка:)

Ось такі вони, злегка вінтажні, розмір приблизно 15*20 см.

Бажаю всім тепла, натхнення і нових ідей!

Майстер світла

Незадовго до нового року я дізналася про цікавий напів-біографічний фільм, де розповідається про життя відомого хуоджника Томаса Кінкейда. Це фільм "Різдвяний котедж" 2008 р. Після перегляду я захопилася його картинами, які зображують тепло і затишок навколишнього світу і просто випромінюють світло. Затишні котеджі, мости, альтанки в саду, міські пейзажі та вулиці мегаполісів... Але завжди на його полотнах вони сяють!
Ще я зрозумяла, чому ці картини видалися мені такими знайомими! Адже вони розтиражовані по всьому світу на репродукціях, календарях, пазлах, вітальних листівках і компакт-дисках, кредитних картках та вишивальних схемах. Я навіть купила собі такий календар з дивовижними пейзажами, але на цьому не зупинилася :))

Переривши увесь асортимент серветок в нашому рівненському декупажному магазинчику (а їх там тисячі), я таки знайшла те, що шукала - серветку з фрагментом картини Кінкейда "Julianne's Cottage":

Так народилося моє панно, яке теж, здається,  випромінює світло:)

Це дерев"яна квадратна заготовка розміром 18*18 см, до серветки довелося ще трохи домалювати і підмалювати акриловими фарбами (сподіваюсь, це не дуже помітно...) і полакувати, звичайно.

Галерею картин художника можна побачити ось тут.

Хочу додати ще трохи музики. Композиція є саундтреком до вищезгаданого фільму - це "Місячне сяйво" Клода Дебюссі, і вона якнайкраще, на мою думку, відображає головну ідею-натхнення до створення чудових картин, яку висловив у фільмі художник-наставник молодого Кінкейда, який сказав йому:
"Малюй світло, Томас! МАЛЮЙ СВІТЛО"!

текст песни Дебюсси - Лунный свет

Ангели не сплять...

Ось і завершується новорічний марафон "Завдань для душі", який так несподівано зачепив мене і змусив в остані 6 тижнів наполегливо і творчо попрацювати :).

Завдяки завданням з обов'язковими елементами, які я обдумувала, виношувала і видавала на ваш розсуд, в мене з'явилися нові, цікаві і дорогі мені роботи. Дякую за кількаразове обрання мене в ТОП-3, і показую останню марафонську роботу з пернатими ангелами:)

Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, 3-Д лак, структурна паста, дріт, пластикові намистини, стрічка, пір'я. Розмір - 17*17 см.

Ангели існують... Вони розмовляють з нами вустами тих людей, яких посилає нам Небо в певні моменти життя. Вони приходять до нас в образі дитини, друга, незнайомця, випадкового супутника. У нелегкі хвилини ангели через цих людей намагаються дати нам якусь пораду, вказати, у якому напряміку іти. Мабуть, ми не лише відчуваємо присутність цих світлих створінь у своєму житті, але й самі хоч раз були ангелом для когось. Допомагали іншим, якщо не справою, то словом, яке тоді було комусь так потрібне, і яке змінило на краще чиєсь життя... Ангели завжди поруч...

Listen or download Океан Ельзи Пізно вночі for free on Prostopleer

На останок  - колаж зі всіх робіт марафону. Цікаво, що всі вони виявилися... засніженими :)

 Дякую за ідею, за натхнення, а всім читачам - за те, що ви - мої ангели :) Вам і присвячую цю роботу.

Найсильніша сила

«... Олень знову почав просити за Герду, а сама Герда дивилась на фінку такими зворушливими, повними сліз очима, що та закліпала, відвела оленя в куток кімнати і прошепотіла:

- Маленький Кай справді у Снігової Королеви, але він щасливий і думає, що це найкраще місце на світі. А все тому, що в нього в серці і в оці сидять скалки дзеркала, їх треба викинути, інакше він ніколи не буде людиною, і Снігова Королева назавжди матиме над ним владу.

- А ти можеш допомогти чимось Герді, щоб вона стала сильнішою за всіх? Дай їй силу дванадцяти богатирів!

- Я не можу датиїй більше сил, ніж у неї є зараз. Хіба ти не бачиш, яка велика її сила? Хібати не бачиш, що їй підкоряються і люди, і тварини? Адже вона боса обійшла півсвіту. Не в нас позичати їй сили. Сила — в її серці. Якщо вона сама не зможе пройти у замок Снігової Королеви і вийняти з серця Кая скалки, ми не зможемо й поготів. За дві милі звідси починається сад Снігової Королеви. Віднеси туди дівчинку і спусти коло великого куща, що стоїть на снігу, вкритий червоними ягодами, і швидко повертайся назад, не барися ні хвилинки.

З цими словами фінка посадила Герду на спину оленя, і той побіг, що було сили.

- Ай, я без теплих чобітків! Ай, я без рукавиць! — закричала маленька Герда, вона згадала про них, опинившись на лютому морозі. Але олень не смів зупинитися, поки не добіг до куща з червоними ягодами. Тут він спустив Герду, поцілував її прямо в губи, і по щоках його побігли великі блискучі сльози. Бідна Герда залишилася одна, на лютому морозі, без взуття, без рукавиць…»

Готуючи сьогоднішню марафонську роботу, я перечитала дивовижну і мудру казку Андерсена "Снігова королева". І зрозуміла, що вона - ілюстрація до того зворушливого уривку, яким і розпочала допис :) Боса дівчинка стоїть на снігу і цілує на прощання північного оленя.

 

Маленька Герда завдяки своєму коханню, дружбі, стала справді сильною і непереможною. Герда пройде півсвіту, не пошкодує віддати річці єдину свою цінність — червоні черевички, не залишиться у розкішному палаці принцеси. І найголовніше — навіть не стане дорікати Каєві, коли почує, що він, мовляв, одружився. Вона продовжуватиме вірити в те, що він пам'ятає про неї і обов'язково вийде до воріт.

Саме ця сила вірності та кохання розтопить жорстокість та страшний лід отруєного дзеркальними скалками серця Кая. 

Панно виконане в рамках новорічного марафону в блозі "Завдання для душі":

Обов'язковим елементом 4 етапу було використання мережива. В мене це - мереживна доріжка зі скандинавським мотивом, зображена на серветці. Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, структурна паста, дріт, деревяні намистини, рафія. Розмір - 17*17 см.

Хочу, щоб всі розуміли і пам’ятали , що немає сил, більших за любов, добро, за велику віру в свою мрію!

Бонус- "Снігова королева" у власному виконані Лесі Оробець

Текст - в редакції Івана Малковича.

Пряниковий будиночок

Пряниковий будиночок... Звучить це словосполучення просто чарівно. Уява малює казковий будиночок з пряниковими стінами, льодяниковим чи марципановим дахом, шоколадними доріжками... А якщо спробувати приготувати його? Поставивши пряниковий будиночок на новорічний або різдвяний стіл, можна порадувати близьких і наповнити святкові дні чудовими враженнями!

Мій будиночок поки не справжній, і приготувала я його для наступного завдання новорічного марафону в блозі "Завдання для душі":

 

 Традиція "пряникових будиночків" здебільшого стосується європейських звичаїв. Напередодні Різдва і дорослі, і діти із задоволенням будують пряникові будиночки і прикрашають їх глазур'ю.

Вони увійшли в моду в XIX столітті в Німеччині після публікації братами Грімм казки "Гензель і Гретель". 

Ось моє святкове солодке панно :), обов"язковий елемент - гудзик. І детальки ближче:

В якості декору використала подаровані мені рік тому, далеко сховані (дорогоцінна річ!), ексклюзивні гудзички та льодянички від Ірини Буткевич, та кольорові  малючки та гудзики-зірочки від Юлі Скребньової. Обидві майстриньки з Нововолинська - їм і присвячую цю роботу :) Дякую, дівчата, за натхнення!

Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, структурна паста-сніг, дріт, гудзики пластикові та з полімерної глини. Розмір - 17*17 см.

В пряничном домике, домике, домике

Пряничные гномики жили-поживали,

В пряничном домике, домике, домике

Пряничные гномики пряники жевали...

Якщо когось зацікавили рецепти, є, наприклад,  ось тут і тут.

Майже ідеальний...

Привіт. Із задоволенням продовжуючи "новорічно" марафонити з блогом "Завдання для душі", та зважаючи на  приємне потрапляння в ТОП-3 на першому етапі :), я створила наступне панно. 

В процесі пошуку мотиву з обов'язковим елементом другого етапу - дзвіночком - до моїх рук впросилася така мила серветка. Сподобалась вона і мені, і моїй доні, все склалося гарно, висохло, сфотографувалося... А потім я дізналася, що ті ангелики - це інтерпретація відомої у вишивальному світі картинки - схеми «Майже ідеальний» (Almost perfect) від Dimencions! Є вишивки, з якими пов'язані цікаві прикмети, це якраз одна з таких схем. Я ж втілила її у рідній для мене техніці :)

Матеріали: фанера, серветки, акрилові фарби, акриловий лак, 3-Д лак, золотий контур, структурна паста, золотий мотузок. Розмір - 17*17 см. 

Золоті зірочки розсипані по фону з нотами... Звичайно, я мусила вияснити, що ж за музика там записана:) Проспівавши початок, впізнала відому, гарну різдвяну пісню - "Свята ніч, тиха ніч". Найбільше мені подобаєтсья вона у виконанні "Пікардійської терції". 
Чула я пісню різними мовами ("Silent Night"), це вдомий і поширений різдвяний спів у всьому світі. Він був написаний 24 грудня 1818 р. в Різдвяний Святвечір в австрійському селі під Зальцбургом. Автор тексту священник Йозеф Мор, музику написав органіст Франц Грубер. Прем'єра гімну відбулася того ж дня на урочистій Різдвяній Літургії. За однією з легенд, пісня, яку  легко можна співати а-капела або під гітару, створювалася в поспіху, тому що миші прогризли міхи церковного органу...

Listen or download Пiккардiйська Терцiя Тиха ніч for free on Prostopleer
Ось такі сьогодні легенди. Приємного всім вечора. Буду наздоганяти СП "Новорічний декор" у Тані :)

Закликаємо зиму

Я дуже люблю сніг. Він завжди різний...
Вперше я усвідомлено побачила сніг років в 5, відтоді закохалася назавжди :) Тому, мабуть,  мене привабив перший етап марафону блогу ЗДД, де обов"язковим елементом має бути сніжинка, сніг, або його імітація.

 Приймайте перші сніжні роботи - це два панно з імітацією снігу, та ще й дебют у трафаретуванні!

Ці панно нагадують дитячі листівки, через те, що в них використані серветки з новорічними малюнками сучасної художниці-ілюстратора Марини Федотової. "Я малюю для дітей і для дорослих, які колись були дітьми", - говорить художниця, чиї ілюстрації і листівки дарують людям тільки позитив і гарний настрій.
Матеріали: фанера, серветки, акрилові фарби, акриловий лак, 3-Д лак, структурна паста, трафарет, стрічка з органзи, намистини. Розмір - 17*17 см. Шукають затишну оселю.
З любов"ю - в Новий рік!

І не можу не поділитися радістю - сьогодні моя робота, розміщена на "Ярмарку майстрів" (ЯМ), вперше потрапила в колекцію Галереї! Це ваза з гортензією. Можна проголосувати ось тут. Буду вдячна :) (я ще розмістила банер про цю подіюю зверху справа на сторінці.)

Кухонна молитва

У кожного в оселі є своє улюблене місце. У мене - це кухня. Там завжди є що-небудь смачненьке, тільки на кухні, під чашку чаю або чогось міцнішого, трапляються задушевні розмови, на кухні ми з дитиною займаємося творчістю, розучуємо вірші, слухаємо музику, ну і, природно, готуємо :).

На кухні живе наше домашнє вогнище, яке береже щастя дому і родини... І тут печеться хліб. Яка людина здатна встояти перед запахом свіжого, гарячого хліба, який дарує відчуття свята!

Моя нова робота присвячена їй - КУХНІ.  

В усьому має бути багато любові. Готуючи все з хорошим настроєм та любов'ю, ми віддаємо частинку своєї любові близьким! Думаю, така своєрідна молитва налаштовуватиме на правильний лад :)

 "Боже, благослови мою маленьку кухню, я люблю кожен її куточок. І благослови мене, коли я роблю совю роботу, мию тарілки і каструлі. Нехай та їжа, яку я готую, буде приправлена твоїм великим благословенням і твоєю милістю, але найбільше - твоєю любов'ю!"

 Овальне дерев'яне панно 18*25 см, серветки, акриловий лак, акрилові фарби, стрічка. Текст з інтернету, перекладений українською.

Як вам така ідея подарунку своїй улюбленій кухні? :))

KEEP CALM and...

Дуже подобаються мені  слогани, які починаються зі слів "Keep Calm", і, мабуть, не тільки мені :) (Нуся, привіт!). Вирішила довідатись, з чим пов'язана ця фраза, і звідки "ноги ростуть". Ось історична довідка:

Keep Calm and Carry On - це слоган з британського пропагандистського плакату часів Другої світової війни, що означає "Зберігай спокій і тримайся", або "Зберігай спокій і продовжуй роботу". Ім'я автора невідоме. Спочатку передбачалося, що його поширюватимуть тільки в крайньому випадку - якщо Великобританію окупують фашисти. Тому в сорокових він не був знайомий практично жодному британцеві.
Зате з настанням XXI століття плакат несподівано "сплив" і дуже швидко став настільки популярний, що картинку і напис з нього стали використовувати буквально всюди: на футболках, чашках, іграшках і, звичайно ж, в нових плакатах. А потім Інтернет заполонила справжня хвиля пародій, деякі з яких пропонуєють переглянути ось тут.

А тут є генератор написів, де можна створити свій варіант :)

В мене виникло бажання випробувати свій новий трафарет, і несподівано з'явилась одна ідея... яка втілилася в такому панно. Думаю, воно буде справно виконувати свою функцію - я підвісила його напроти ліжка. Встала зранку - і ...бамц! Все ясно і просто. Любов! Ось що потрібно :)

Дерев'яна заготовка 15*20 см, акрилові фарби - біла та коричнева, свічка для шеббі, роздруковка на серветці (бідний принтер...:)), шпатлівка через трафарет (об'ємна корона), паста "античне золото", акриловий лак, стрічки з органзи.
Знайшла ще один цікавий варіант плакату:

Тоді давайте зберігати спокій, і слухати - про любов...

Дякую Валентинці за прикольну ідею - я згенерувала свій плакат!

Французька квітка та її компанія

Це так приємно, коли свято  - день народження - розтягується в часі. Тому що подарунки продовжують надходити!
Я отримала фантастичну вишивку в рамці від доброї подруги Нусі, львів'янки, яка тепер мешкає в столиці. Це, як виявилося, "квітка Дігуена" - класичний синьо-червоний малюнок з посуду, який виробляють в цьому містечку... Незвичне поєднання кольорів настільки вдале і так заспокійливо діє! Це просто маленький шедевр, не кажучи вже про оформлення. Разом з "високою гостею" прибув віночок для мого натхнення,  новорічна зірка у стилі печворк та чудова листівка із зображенням трьох грацій :) Найціннішим подарунком були слова у тій листівці... дійсно, дружбу і душевне тепло не купиш на за які гроші. Дуже вдячна, показую свої обновки:

Гармонія мелодії і слова...

Шопена вальс... Ну хто не грав його

І хто не слухав? На чиїх устах

Не виникала усмішка примхлива,

В чиїх очах не заблищала іскра

Напівкохання чи напівжурби

Від звуків тих кокетно-своєвільних,

Сумних, як вечір золотого дня,

Жагучих, як нескінчеиий цілунок?

Шопена вальс, пробреньканий невміло

На піаніно, що, мовляв поет,

У неладі «достигло идеала»,

О! даль яку він срібну відслонив

Мені в цей час вечірньої утоми,

Коли шукає злагідніле серце

Ласкавих ліній і негострих фарб,

А десь ховає і жагу, і пристрасть,

І мрію, й силу, як земля ховає

Непереборні парості трави...

В сніги, у сиву сніжну невідомість,

Мережані, оздобні линуть сани,

І в них, як сонце, блиснув із-під вій

Лукавий чи журливий — хто вгадає? —

Гарячий чи холодний—хто, збагне ?—

Останній, може, може, перший усміх.

Це щастя! Щастя! Руки простягаю

Б'є сніг із-під холодних копитів,

Метнулось гайвороння край дороги

I простяглась пустиня навкруги.

Сідлать коня! Гей, у погоню швидше І

Це щастя! Щастя!  — Я приліг до гриви,

Я втис у теплі боки остроги —

І знову бачу те лице, що ледве

Із хутра виглядає... Що мені?

Невже то сльози на її очах?

То сльози радості — хто теє скаже?

То сльози смутку—хто те розгада?

А вечір палить вікна незнайомі,

А синя хмара жаром пройнялася,

А синій ліс просвічує огнем,

А вітер віти клонить і співає

Мені в ушах... Це щастя! Це любов!

Це безнадія ! Пане Фредеріку,

Я знаю, що ні вітру, ні саней,

Ані коня немає в вашім вальсі,

Що все це — тільки вигадка моя

Проте... Нехай вам Польща , чи Жорж Занд

Коханки дві, однаково жорстокі! —

Навіяли той ніжний вихор звуків,—

Ну й що ж по тому? А сьогодні я

Люблю свій сон і вас люблю за нього,

Примхливий худорлявий музиканте...

Максим Рильський. "Шопен", 1934 p.      (переклад російською тут)

Listen or download Vladimir Horowitz Waltz op. 69 #1 for free on Prostopleer

 

Бажаю всім гармонії у житті!

Останнє веснянє натхнення

Перед виставкою "Музейні гостини" я чомусь була в паніці, що в мене дуже мало робіт, і не буде що поставити на стіл :) Боялася, що не заповню площину :)) Ага, довелося викладати хитромудро в три поверхи, бо все не вміщалося. Але мої побоювання спонукали музу, і в останній день "напеклося" декілька свіжих виробів, які хочу показати ближче:

Комплект "Chocolat"  - назва говорить сама за себе..."Смачна" мереживна дощечка і до неї така собі коробочка, чи бонбоньєрка з підігнаною кришкою - можна використовувати для цукру/чаю/кави тощо, всередині чисте необроблене дерево.

Комплект "Натюрморт" - за мотивами чудових натюрмортів художниці Kathryn White. Поки це панно і невеличка досочка. Використала для об"єму трохи кришталевої пасти, трохи 3-Д лаку... Є задум перетворити панно на вішачок - прикрутити кілька гачків... Думаю над цим.

Короб "Пряні трави" - з кожного боку зображення вазончика з духм"яним зіллячком. Зістарювала коричневою олійною фарбою, всередині проглядається структура деревини...

Браслет та сережки "Вutterflies". Дуже сподобалася ця серветка. Крутила її на всі боки, бо варіантів розташування малюнку було кілька :) Ясний синій колір, якась "невыносимая легкость бытия..." :))))))
Всі використані матеріали - безпечні і екологічно чисті, на водній основі.
Пізніше заміряю і додам розміри, щоб було вже як в книжці :)
Дякую за увагу!
 

"В моїх садах мелодії Провансу..."

Вітаю. Так, дійсно, тема Франції та Провансу зокрема не полишає мене останнім часом... Очі вишукують відповідні сюжети, а руки працюють, працюють... Я вирішила не пручатися і полинула у ті далекі краї з аметистовим ароматом лаванди :) Крім того плідно готуюся до виставки на "Музейних гостинах", яка проходить щороку в Рівному на подвір"ї Краєзнавчого музею (цього разу відбудеться 27 травня, запрошую!) та, виявляється, 9 травня в нашому парку ім. Шевченка міський будинок культури теж влаштовує свято і виставку майстрів. Мене записали до участі, треба терміново перевіряти свої "закрома"  і підганяти роботи. Це все суттєво скорочує час сну, але дуже мене тішить :)

Хочу показати свої нові доробки. 

Мабуть, наближення літа і чудова погода посприяли народженню прикрас - браслетів, сережок та... брошок. Гуляючи по "Ярмарці майстрів", натрапила на різноманітні брошки, захопилася та вирішила придумати й собі щось таке. Думаю, брошку можна приколоти не тільки до лацкана жакета, чи на комір, вона може прикрасити багато речей, навіть сумку!

Першою (експериментальною :)) була брошка "Париж", яка пасує до нових сережок, і вони, разом взяті, пасують до Зірочкіного браслета :))

Прованс, бандероль та плани на майбутнє....

Привіт. Пригадую, коли я зробила свою першу шкатулку в стилі шебі і принесла її показати одній дамі, вона покрутила її в руках, позітхала, і каже: "Шкатулка, звичайно, симпатична, от і малюночок гарний... Але чому ж ви її так погано пофарбували?!!" Це мене дуже розвеселило і потішило, я зрозуміла, що недарма пройшли мої декупажні курси і шебі я засвоїла... Правда, ця дама працює продавцем в мистецькому магазині... Але, як кажуть, "на вкус и цвет" всі олівці різні...
З тих пір я люлю шебі - пастельні кольори, квіткові мотиви, облуплена фарба... Такий дух старовини і Провансу... Покажу нові доробки:

Все починається з дому...

Привіт! Я довго чекала, щоб показати одну роботу - її робила на завдання блогу "And inspiration" по палітрі... Але блог "благополучно" зник з просторів інтернету... Тому, думаю, вже можна. Це невеличке панно в пастельних тонах, декупаж на фанері, прикрашене стрічками, саморобною квіткою, намистинками. Це перша робота, яка висить на стіні нашої квартири :)

Просто кава...

Просто кава і теплий рогалик,
Просто шибка і злива, і злива...
Просто декілька чистих прогалин
У потоці життєвого млива...

Просто дерево, просто тополя,
Просто птаха у тисяч не чута...
Просто стовбура тихо щокою
Доторкнутись і просто зітхнути...

Просто подих, долоні і губи,
Просто місяць у мокрому небі...
Просто любий, мій любий, мій любий
Просто, любий, не можу без тебе...

Нові прикраси

Натхнення - воно приходить коли йому заманеться. І не питає - чи спала, чи їла - як всядеться на плечі, вхопить і не відпускає, поки не закінчиш чергову справу.
Отак і зі мною - "вхопила кленовий листочок", та й почала клеїти, фарбувати, сушити, лакувати... З'явилося кілька нових штучок для інтер'єру: лавандовий черевичок, підвіска та ще одна - з квітами в горнятках.

Матеріали: кераміка, декупаж (серветка, акрилові фарби, акриловий лак), шпагат, гілочки лаванди. Розмір - 10*6 см.

Матеріали: дерев"яна заготовка, декупаж, структурні пасти, 3Д-лак, стрічка.
Розмір - 20*11 см.

Матеріали: дерев"яна заготовка, декупаж, 3Д-лак, стрічка, металева підвіска- сердечко.
Розмір - 23*12 см.

Пробудження...

Вчора зрозуміла, що не вляжуся спати, поки не зроблю цю роботу. Серветка з колекції натюрмортів Мони Свард спонукала мене, але фон не дуже вдавався, і ми пішли експериментальним шляхом :)), ось що з того вийшло:

 

Матеріали: заготовка - дерев'яне панно, розмір 19*19 см, серветка, акрилові фарби, віск, акриловий лак, 3-Д лак. Ефект зістарювання.

Натхнення

Цю роботу я задумала ще взимку, але вона ніяк не хотіла з"являтися. Мабуть, чекала весни. Основу я підготувала, серветку крутила з десяток разів, прикладала, обдумувала... Але зробила тільки сьогодні вночі... Воно приходить без запрошень, це натхнення :))

Ця чудова серветка з мотивом шведської художниці Мони Свард, відомої своїми натюрмортами. Я використовувала структурні пасти, тому квіти мають ефект 3Д.