Спекотні деньки

Привіт усім!

Сонечко так припікає, і, мабуть, через це стрілки годинників крутяться швидко-швидко, і день змінює день...

Ось такі годинники я робила до свят на замовлення - хоч покажу фотографії :)

На другому фото - я на виставці майстрів 9 травня в нашому міському парку. Такий гарний день був, зустріла безліч знайомих, ще й завела кілька нових знайомств :) Це Наталка Артюшкевич, не так давно захопилася ляльками, особливо "з горища" :)

Буквально ввечері перед виставкою в мене з"явилася парочка вінтажних відерець-кашпо:

На виставці їх не купили, зате вони в компанії ще кількох штучок відразу потрапили в сувенірну майстерню "Митрофан". Це дуже приємно, бо відбирала експонати сама власниця (трохи похвалюся:).

І бузок - за мотивами комплекту "Пахощі бузку" з вази та досочки:

Ще одна новина - настав час для здійснення моїх мрій! Колись в коментрях в блозі Лариси я побажала приєднатися до її хору, бо заскучила за співом, музикою, нотами... Лариса нагадала мені про це, запросивши пригадати музичне минуле та взяти участь разом з тим славнозвісним хором в міжнародному фестивалі у Польщі. Кілька разів я долала відстань Рівне - Острог, їздила вечорами на  репетиції, і, нарешті, завтра ми вирушаємо в дорогу. Так що чекайте репортажу з Варшави та інших цікавих місць :)

Удачі мені та всім нам! Бувайте.

P.S. Я тут вичитала важливу новину стосовно підписки на блоги, а також можливості підписатися читачам на ваш блог - можна ознайомитися ось тут. Я ще не втілила пропозицію порятунку, але, думаю, ця інформація може стати в пригоді.

Різдвяна троянда

Морозник  - квітка, яка квітне лише взимку, з грудня по квітень. Листя має дуже жорстке, квіти у нього біло-рожеві, немов з щільного паперу, а бутони схожі на замерзлі кінчики пальців. У люті морози голівки квіток схиляються, але з підвищенням температури стеблинки знову випрямляються. Влітку морозник не цвіте.

Різдвяною або Христовою трояндою його називають тому, що згідно з легендою, до немовляти Христа прийшли пастухи, а з ними була дівчина. Побачивши немовля, вона засмутилася через те, що нічого не могла йому подарувати, навіть квітки, оскільки була зима. Але ангел, що з'явився, вивів дівчину з хліва і доторкнувся до землі, покритої снігом. На цьому місці розпустилася квітка, схожа на маленьку троянду.

Ця дивовижна здатність переносити морози і цвісти взимку завжди викликала здивування, і тому квітку вважали наділеною надприродною силою. Забобони, легенди завжди супроводжували її. Вважалося, наприклад, що морозник захищає людей від злих духів і чаклунів. Щоб ослабити їх вплив і захистити будинок, морозник висаджували поряд з будинком.

Металеве відерце - кашпо прикрашене зображенням дивовижної зимової квітки   - морозника. Декороване в техніці декупаж. Висота - 17 см, середина пофарбована в рожевий колір. Використані матеріали - на водній основі. 

Чудовий подарунок для дітей, родичів, друзів, його можна наповнити цукерками, мандаринами, поставити під ялинку...

Шукає затишний дім.

Творчий врожай

Осінь - пора багата на плоди, тому пора і відзвітуватися, чим я тішилася дощовими вечорами.
А тішилася я ... кицями-закладками :) Вони хоч і маленькі, та коло них потупцяти довелося... Передавайте привіт від мене, кому пощастило з новим мешканцем!

Ще народився новий черевичок-гольничка. Він ніяк не міг обрати, яким йому бути - мабуть, задивився на киць :) Заздрив то тій, то іншій... і вирішив бути "дволиким" - лавандово-кавовим :) Я не заперечувала, обидві теми мені близькі, і я в певній мірі його розумію - такий складний крок... :) Подушечка теж прикрашена декупажем - букетиком лаванди.

Оскільки на цей раз у Львові я гостювала у Зірочки, а вона вперто вважає мене лавандовою феєю :), довелося якось довести ту свою "фейність" і придумати особливий дар. Ним став кущик лаванди, він вже дбайливо посаджений руками власниці у своє новеньке кашпо. Ось яке:

 

Чимало спільних знайомих знають про те, що родина Зірочок колекціонує все, що пов"язане з ведмедиками Тедді. Поповнити колекцію завжди приємно, подумала я, та, на жаль, не знайшла жодної серветки з цим героєм. Але бажання зробити сувенір для Настуні було дуже сильним, і я... роздрукувала ведмедя на серветці, а тоді трохи домалювала, і ось що вийшло: 

                          

А тепер покажу свій останній доробок з серї "відроманія" :) Першим було кашпо, в якому росте лаванда Нусі. Його побачила знайома і попросила подібне (я його не сфотографувала, терміново віддала) - це друге. Третє  - в Зірочки, вище по тексту. Ну і ось воно: тадам! Нуся замовила мені ... новорічне кашпо. Вона так і прагне підсадити нас усіх на цю тематику :) Але я вдячна їй за це, бо відчула запах ялинки і мандаринів, коли шкурила і лакувала її відерце:

Сподіваюсь, господиньці сподобалося, і цей ангелик буде наближати свято, яке вона так любить :)

Ну і наостанок похвалюся своїм новим блокнотиком, на створення якого я, сама того не відаючи, надихнула Зірочку :) Що тут сказати - горошок, Гапчинська, фея, чотирилисник - свято для душі, одним словом!

Дуже  дякую за такий мистецький витвір, обіцяю не шкодувати, а використовувати за призначенням :) Плани і бажання, уперед!

Тсс... Вчора я купила собі трафарет, буду пробувати нові техніки. Потім розкажу...

Прощавай, щедре літо!

От і наблизився кінець улюбленого серпня... Ще два дні - і він розтане. Яким воно було - це літо? В кожного є що пригадати, над чим посміятися, подумати...
Я встигла і попрацювати, і гарно відпочити, побачила нові неймовірні краєвиди, наїлася полуниць, малини, інжиру, свіжого меду :), намилувалася оберемками подарованих на день народження квітів, виростила лаванду на балконі, потоваришувала з новими цікавими людьми... А також побувала на виставках і фестивалях, останній раз - в моєму рідному місті Рівному в день народження нашої країни. Таку святкову вишиванку я маю - бабуся колись вишивала для мене:

"В моїх садах мелодії Провансу..."

Вітаю. Так, дійсно, тема Франції та Провансу зокрема не полишає мене останнім часом... Очі вишукують відповідні сюжети, а руки працюють, працюють... Я вирішила не пручатися і полинула у ті далекі краї з аметистовим ароматом лаванди :) Крім того плідно готуюся до виставки на "Музейних гостинах", яка проходить щороку в Рівному на подвір"ї Краєзнавчого музею (цього разу відбудеться 27 травня, запрошую!) та, виявляється, 9 травня в нашому парку ім. Шевченка міський будинок культури теж влаштовує свято і виставку майстрів. Мене записали до участі, треба терміново перевіряти свої "закрома"  і підганяти роботи. Це все суттєво скорочує час сну, але дуже мене тішить :)

Хочу показати свої нові доробки. 

Мабуть, наближення літа і чудова погода посприяли народженню прикрас - браслетів, сережок та... брошок. Гуляючи по "Ярмарці майстрів", натрапила на різноманітні брошки, захопилася та вирішила придумати й собі щось таке. Думаю, брошку можна приколоти не тільки до лацкана жакета, чи на комір, вона може прикрасити багато речей, навіть сумку!

Першою (експериментальною :)) була брошка "Париж", яка пасує до нових сережок, і вони, разом взяті, пасують до Зірочкіного браслета :))

Золоті барви

Золота барва палає!
Осінь у пору свою
входить і світ відчиняє...
Пора листування в гаю!

Полинуло листя у сонце,
Згоріло у барві своїй.
В неба сумній ополонці
синь аж по вінця стоїть.
Ходить журба і питає:
"Літо чи бачив хто?"
Кожен своє шукає
Зо-ло-то.

Іван Сокульський

От і я всі вхідні шукала своє зо-ло-то. Ним обкреслені "старовинні" скляні тарілочки з багатим урожаєм:

Натрапила на таку шикарну серветку з тріщинками - готовий ефект кракелюру! Трішки бронзової пудри, трішки акрилових фабр, лаку - і ось вони - дари природи:

  Не минула і золотої сонячної квітки, використала майже всю серветку, народився такий набір:

А ще знайшла на одному квітничку яскраві ліхтарики фізалісу - він мусив розквітнути на цій дощечці:

Ну а веселі стиляжні корови - це так, жартома, але ж які вони прикольні, правда?

Мало не забула про лійочку з гілкою омели:

та кашпо з трояндами:

Скоро завершу ще кілька початих творів. Ловлю натхнення! Чого і всім бажаю...