Просто музика і печиво :)

Доброго вечора.
Я "в минулому житті" була піаністкою :), тому фортепіанна музика для мене - це окремий розділ, якийсь дивовижний світ. Пізнаю його і відкриваю нові сторінки. Одна з таких сторінок - творчість канадського композитора, диригента і піаніста Андре Ганьона/André Gagnon. Дуже приємно слухати, замислюватись, а ще приємніще - що в мережі можна знайти ноти і заграти цю красу! Що я час від часу роблю із задоволенням, коли навідуюсь до свого інструменту (він живе в маминій квартирі)...

Listen or download Andre Gagnon Photo Jaunie for free on Prostopleer
 

Ну а  щоб приємніше було слухати, пригощаю сьогоднішнім свіженьким печивом. Вчора пізно увечері начиталася рецептів в блогах і пішла перевіряти свої запаси. Запасів виявилось не так багато, було трохи сметани і шматочок смальцю. Якраз пригадалися смачні коржики, яких я давно не пекла. Заколотила тісто, глянула на годинник... і поставила миску в холодильник "до завтра", бо вже настала нічка. Ця процедура пішла на користь коржикам, бо в рецепті якраз є порада виставити на холод - тісто стає ніби слоєним. Так от - кому цікаво - приблизний та дуже простий рецепт:

Берете рівну кількість сметани та смальцю (топленого сала, можна якусь частину смальцю замінити іншим жиром, наприклад, маргарином, але тоді коржики не будуть такі м"які), замішуєте з борошном, як то кажуть, "скільки візьме". І все - виставляєте на холод, на скільки витримаєте. Ні солі, ні цукру додавати не треба. Потім розкачуєте, вирізаєте коржики якої завгодно форми - і печете на дечці, я підстеляла папір для випічки, можна і без нього. Пекти до легкого золотистого відтінку, хвилин 10, можливо і менше. Важливо поки печиво гаряче, обкачати його в цукровій пудрі (чи гарно притрусити). От і все. Смакота, тане в роті.

Пригощайтесь!

 Це все, що залишилось до моменту фотографування - з трьох великих дечок:) Розхапали, та і я сама приклалася. Якщо комусь стала в пригоді - то порадію разом з вами :)

Веселих свят приємна суєта...

Веселих  свят  приємна  суєта,
Коли  оселя  радістю  багата!
Отак  чекаєш  поміж  буднів  свята
І  проростаєш  спогадом  в  літа.

Щасливі  миті  радісних  стрічань,
Коли  довкола  посмішки  знайомі
І  рідні  голоси  лунають  в  домі
Дзвінким  намистом  теплих  побажань.

Поміж  розмов  вплітаються  пісні,
А  хтось  і  жарти  видає  завзято!
Всміхається  крізь  вуса  сивий  тато
І  мама  тане  в  посмішці  ясній!..

Неначе  вулик  радісно  гуде
Домівка  рідна  переспівом  звуків,
Веселим  сміхом,  криками  онуків,
А  то  й  плачем  дитячим  де-не-де.

Я  так  люблю  ці  зустрічі  палкі,
Оте  розлоге  дерево  родинне,
Коли  ми  у  святкові  гарні  днини
Так,  як  ніколи,  щирі  і  близькі!
Наталя Данилюк

Вітаю всіх з чудовими святами, Новим роком, Різдвом христовим! Гарно святкуйте і будьте здорові в мирі та любові!

Готуючи святковий стіл, ми з Іринкою не могли залишити поза увагою різдвяне печиво. Останньою краплею натхнення став постик Алінки з апетитними фото :) За люб'язно наданою нею адресою я знайшла рецепт імбирного печива, і ми втілили цю ідею! Дещо змінили, правда (трохи менше спецій та плюс мускатний горіх і кілька ложок сметани :)) Ось що вийшло!

 Розписане печиво шоколадом лівою рукою... :)

Смакота! Вже майже все з'їли та роздали родичам :)

А ще ми спробували наш штоллен, який дозрівав майже три тижні. На довше просто не вистачило терпцю, та й свято ж! Він виявився чудовим, запашним і таким, що неможливо зупинитися, хочеться ще і ще...

Чудовий і нескладний рецепт, думаю, стане моїм традиційним...

Ну і рукодільний абзац - 30 грудня я зробила собі новорічний сюрприз ... і повела себе на МК по валянню з вовни. Спробувала цю техніку вперше (мокре валяння). Що можу сказати: рученьки терпнуть :), часу треба достатньо (знадобилося 4 години), але результат мене потішив. Наваляла я собі клатч в яскравих кольорах:

Розмір досить немалий - 26*17 см, тепер треба дошивати бірюзово-бузкове неймовірне плаття :)

Такими були мої "проби пера" і відкриття в канун свят. Хай щастить!

Погода на душі та... шоколад

Зі  мною  часом  коїться  не  те:
Торкнуся  струн  замріяного  серця-
І  враз  бузок  духмяний  зацвіте-
Така  бузкова  віхола  здійметься,

Аж  на  оскомах  виступить  роса,
Замерехтить  перлинами  дзвінкими!..
Та  вмить  насуплять  брови  небеса,
І  дощ  впаде  краплинами  важкими...

І  так  мені  у  грудях  запече,
Така  печаль  заструменіє  в  тілі...
Схилюся  долі  тихо  на  плече,
Розсмакувавши  спогади  зотлілі.

Та  враз  в  погідність  теплу  перейде
Ота  моя  непрохана  негода!..
Зі  мною  часом  коїться  не  те
І  змінюється  на  душі  погода.
/Наталя Данилюк/

Отак було сьогодні і зі мною, як у вірші улюбленої віднедавна авторки :) Моя "погода" так зіпсувалася, що мене навіть відпустили раніше з роботи. Вдома я збиралася сховатися від усіх і трохи перепочити, так коли зайшла на кухню, краєм ока помітила листочок, приліплений магнітом на холодильник. А на ньому - рецепт спокусливих тістечок брауні, що опублікувала Тетяна в минулий четвер ось тут. Тоді я вирішила: неодмінно колись спробую спекти їх. І ось, здається, час настав... Якраз в моєму схованку був добрячий кусень шоколаду, ну і все інше теж :) Це дивовижно, але приготувалося відбувалося настільки швидко, а спеклися ті брауні (в мене були задумані порційні тістечка) за лічені хвилини, і ось вони!

Я була дуже здивована і вражена супершоколадним смаком - а найбільше тим, що моя "погода" покращилась і пройшов сум, головний біль та хандра :) З нетерпінням я чекала на донечку, щоб пригостити її новими ласощами - і вона оцінила! Тепер цей десерт буде нашим улюбленим. Хочу подякувати господиньці за те, що поділилася такою гарною ідеєю, прикрасила мій вечір, і присвячую тобі, Таню, шоколадну пісеньку :) Це всім відома "Джолато чоколато" Пупо, але тут вона в дещо несподіваному аранжуванні, така собі "латина"...