В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

Показ дописів із міткою мрії. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою мрії. Показати всі дописи

пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Карусель життя...

Яка цікава штука наше Життя!
Воно просте і складне одночасно. Воно, як карусель, обертається по колу і не зупиняється ні на хвилину. Сьогодні ти плачеш, а завтра знаходиш те, що дає тобі сили для радості. В дні печалі час тягнеться неймовірно довго. А ось щасливі і радісні дні біжать настільки швидко, що іноді здаються однією прекрасною миттю. Як хочеться зупинити цю мить! Але карусель все крутиться...
Давайте прокатаємося на моїй каруселі і подивимося на пригоди рівнян у славетному місті Львові в минулі вихідні :) Поїхали в темпі вальсу...

понеділок, 25 червня 2012 р.

Відмінний план на майбутнє...

У мене з'явилися нові роботи, які я хочу показати. Нещодавно рукодільниця та вишивальниця Юля Скребньова виявила бажання мати мою фірмову "потріскану" лавандову брошку :) Юля, ось вона, сподіваюсь, вгодила тобі, тут є і лавандове поле, і порепинки від фацетного лаку, і навіть ключик від будиночка, що видніється на горизонті:


Мрії, подарунки та вербальна магія

Привіт! Сьогодні пречудовий день, тому що цей день колись подарував світові чудову людину, гарну, чуйну, прекрасну подругу, талановиту рукодільничку  - Ірину Буткевич! Якщо ви ще не бачили її іграшок, які вона шиє з натхненням та любюов"ю - вам сюди :) Ірино, вітаю тебе зі святом!
Ідея подарунку для Іри була пов"язана з її мріями і вподобаннями, а їй, звичайно, як справжній романтичній дамі, близька паризька тематика, тому...
Це браслет та невеличка керамічна вазочка, все разом називається "Мрії збуваються". Посилка приїде до адресата тільки завтра, але ми вже не втерпіли, розглядали разом з іменинницею фото :))
Я пишу цей пост сьогодні, тому що цей день незвичайний ще з однієї причини - сьогоді день вербальної магії, тобто все, що ми бажаємо, озвучуємо - має велику силу і здатність збуватися! Це пов"язано з місячним календарем, яким я захопилася останнім часом, ви вже читали попередні пости :) Але я вірю в сьогоднійшній день, тому хочу ще раз привітати Ірину, і побажати їй збуття мрій!

вівторок, 19 червня 2012 р.

Червневі мандри та настрої

Привіт усім, я трохи забарилася, але обіцяне хочу показати і розказати :)
Наприкінці травня я дізналася, а також
написала в коментарях, що 2-3 червня у Культурно-археологічному центрі "Пересопниця" на Рівненщині проходитиме унікальний археологічний Grand-фестиваль "Русь Пересопницька". У програмі фестивалю: відкриття музею-дзвіниці, початок археологічних розкопок біля Миколаївської церкви та Форум археологів, етноконцерт, лицарські поєдинки та фішка фестивалю - відтворення місцевої історичної легенди: весілля княжича
 Ярослава Галицького з княжною Ольгою Суздальською 1150 року. Також наш міський будинок культури планував влаштувати на фестивалі виставку-продаж для майстрів, і сприяв цьому, організувавши безкоштовну доставку автобусом в обидва кінці. Звичайно, як провести суботу 2 червня, я вже знала :)
Все це чудово, але завжди треба робити "поправку" на погоду... В цей день було неймовірно хололодно. Коли десант майстрів висадився коло музею, накрапав дощ, вітер просто знімав голову з плечей та робив неможливим оформлення столів і стендів - все летіло і котилося в поля :) В мене з колегою роботи в основному з дерева, тому нам було простіше в цьому плані.
Задумка фестивалю, звичайно, була цікавою, та чи погода перешкодила, чи загал був не в курсі - вийшло так, що учасники тих колоритних дійств влаштовували їх практично самі для себе. Що вже говорити про нашу виставку :)
АЛЕ! Я знайшла прекрасні моменти в цьому дні: дорогою поспілкувалася з досвіченими людьми, побувала на свіжому вітрі- повітрі :), намилувалася краєвидами, повитріщалася на людей у середньовічному вбранні, а ще наїлася справжнього куліша, який варили для учасників фесту під відкритим небом на вогні! Ось приманка, а тут трохи фото, кого зацікавить :)
Доречі, так і не знаю долю того весілля, відбулося воно, чи плавно скасувалося за відсутності глядачів...
Зате я мала купу часу і пофотографувала свої нові роботи (знайшла купу зрубаних дерев - чудовий фон!).
 Це дерев'яні підвіски - сердечка з букетами в різній кольоровій гамі, які я назвала "Чотири сезони".
А це новий глечик - літній! З травичкою, кропом, звичайно, трохи зістарений... Шукає затишний дім :)
Я впевнена, що у всьому є свій смисл, причина, урок і... позитив! Його варто знаходити, от як наприклад: на моєму балконі досі не дороблений ремонт, і це з одного боку не дуже весело, проте, виявляється, я - щаслива власниця солідного клаптика фантастично фотогенічної непоштукатуреної стінки! Коли я це зрозуміла, швиденько побігла роздивлятися:

Це фото прикрас нашої оселі, які живуть на кухні, чайничок робила я сама, а "погано пофарбоване" панно мені вручила подруга, це перша декупажна річ, яку мені подарували :)

І останній позитив цього посту - УВАГА! сьогодні! не пропустіть! о 18-02 починається перший день за місячним календарем! Він коротенький і триває лише до 4 ранку 20.06. В цей день бажано займатися обміркованим плануванням, про сприятливу дію цього дня ми говорили ось тут.
Всім гарного і вдалого на плани та мрії вечора. Думаю, в кожного є красивий блокнот? :))

четвер, 22 березня 2012 р.

Прованс, бандероль та плани на майбутнє....

Привіт. Пригадую, коли я зробила свою першу шкатулку в стилі шебі і принесла її показати одній дамі, вона покрутила її в руках, позітхала, і каже: "Шкатулка, звичайно, симпатична, от і малюночок гарний... Але чому ж ви її так погано пофарбували?!!" Це мене дуже розвеселило і потішило, я зрозуміла, що недарма пройшли мої декупажні курси і шебі я засвоїла... Правда, ця дама працює продавцем в мистецькому магазині... Але, як кажуть, "на вкус и цвет" всі олівці різні...
З тих пір я люлю шебі - пастельні кольори, квіткові мотиви, облуплена фарба... Такий дух старовини і Провансу... Покажу нові доробки:

пʼятниця, 15 липня 2011 р.

Лавандові мрії


Фиолетовой лавандовой волной
Колыхало лето трепетную нежность,
И держало в рамках свой палящий зной,
Охраняя нерастраченную свежесть.


Не отмеривая срок моей любви,
Полыхали дымно - розовым закаты,
И в прозрачной фиолетовой пыли
Двух сердец звучало нежное стаккато.


В колыбели из душистых лепестков
Просыпалось и вставало наше чувство,
Фиолетовым цвела моя любовь,
Будоража, как хорошее искусство.

                                      Марина Борина Малхасян 

Я люблю аромат лаванди. Аромати ще більше, ніж звуки, викликають спогади і асоціації. А лаванда – запах щастя.
Я щаслива тим, що відбуваєтся зараз в моєму житті - я звиваю своє гніздечко! Нарешті ми закінчили ремонт в маленькій, але затишній і ВЛАСНІЙ квартирці, і скоро туди переїдемо. Яка насолода вибирати кольори, продумувати  деталі, навіть фарбувати і мити!
В процесі ремонту мої руки створили такий собі символ майбутнього гніздечка, чайний будинок-шпаківню. Звичайно, він присвячений лавандовій темі - улюбленому запаху і кольору, і звичайно, він пасуватиме до моєї нової кухні, стіни якої теж пофарбовані в цей колір. А ще я мрію посадити лаванду вдома. Думаю, ця мрія теж здійсниться, і їй буде затишно...


четвер, 3 лютого 2011 р.

Мрії збуваються

Вітаю! Ідея створити щось подібне виникла в мене давненько, з півроку тому. Поки набиралася сміливості та досвіду - пройшов час. Тепер я більше знаю, вмію, і маю що показати. Всіх гостей запрошую на посиденьки на бамбетлі!