Прованс, бандероль та плани на майбутнє....

Привіт. Пригадую, коли я зробила свою першу шкатулку в стилі шебі і принесла її показати одній дамі, вона покрутила її в руках, позітхала, і каже: "Шкатулка, звичайно, симпатична, от і малюночок гарний... Але чому ж ви її так погано пофарбували?!!" Це мене дуже розвеселило і потішило, я зрозуміла, що недарма пройшли мої декупажні курси і шебі я засвоїла... Правда, ця дама працює продавцем в мистецькому магазині... Але, як кажуть, "на вкус и цвет" всі олівці різні...
З тих пір я люлю шебі - пастельні кольори, квіткові мотиви, облуплена фарба... Такий дух старовини і Провансу... Покажу нові доробки:

Це панно з улюбленою квіткою - лавандою... Ну і, звичайно, не обійшлося без черевика:

Робилося це все з величезним натхненням. І шкреблося немилосердно. Дуже "погано пофарбоване", та ще й наждачним папером поздиране, і поляпане фарбою...:))
А ще добра подруга Нуся прислала бандероль. Що може прислати така подруга не менш добрій подрузі Мені в романтичній бандеролі? Звичайно, насіння лаванди! Вироблене в Голандії... Посію в горщиках. Дочекаюсь квітів. І буду насолоджуватись аметистовим ароматом щастя :)
Доречі, сьгодні ввечері народився новий місяць, і зараз якраз перший місячний (лунный - російською) день, цей день найращий для загадування бажань і написання планів на майбутнє. Можна ставитись до цього скептично, але, думаю, всі ви вже знаєте, наскільки важливо займатися плануванням. Треба конкретно знати, чого хочеш, і до чого йдеш. Тоді легше досягнути того. Тому закликаю взятися за олівець і блокнот і спробувати намріяти бажане. Всесвіт обов"язково відгукнеться!
В липні цього року, коли я прийшла в нашу майбутню квартиру, і сіла на розхристаний стільчик серед уламків і цегли, щоб почекати, поки майстри щось там заміряють і почнуть встановлювати, я подумала: охохоооо, скільки ще тут роботи, і як ми це зробимо, коли... Проте зайнятися не було чим, я згадала, що сьогодні яккраз той 1 місячний день, дістала блокнот, відключила свій "здравий смисл" і ... написала 5 сторінок планів. І відпустила це. Буквально з наступного дня все закрутилося, завертілося, і за місяць ми вселилися! відмітили мій день народження! а ще через місяць переїхали з дитиною, зробили кухню і пішли в 1 клас! Ще досі ці плани продовжують потихеньку втілюватись і радувати мене і мою сім"ю. От така історія.
Так що пункт 1: посіяти лаванду. А там ще недалечко - і... Прованс :))))
Хай у вас все збувається!