Вірність традиціям

Всім привіт з вересневого Рівного! 

В нас гарні погожі дні з дуже прохолодними ранками. Доня ходить в 4 клас, підростає і розумнішає. Я - ходжу на роботу, все відрощую волосся, і маю надію, що мудрішаю)) Колихаю в своїй голівці гарні мрії і намагаюся радіти усьому, що оточує. Друзі допомагають, дарують приємні несподіванки, от як ця фотосесія в кав'ярні сусіднього будинку, влаштована Анною Міщук.

Про літню відпустку та мандри Україною напишу пізніше, а зараз хочу показати одну річ, яка мене надихає щодня: це чудовий подарунок на день народження від Юлічки - альбом з моїми улюбленими фото, який вона зробила таємно від мене та надіслала разом з іншими сюрпризами (в себе в блозі Юля його показувала тут.) Юль, ще раз дякую за твою невгамовну фантазію, невтомні ручки та особливе ставлення до моєї особи).

Здається, восени все стає якимось глибшим, змістовнішим і смачнішим. Особливо кава... Тому я ніяк не можу прогавити такої чудової щорічної події - фестивалю кави у Львові!  Сьогодні вирішила, що не їхати просто немає причин, тому вже маю квиток на завтра та планую маршрут.

Минулого року це було приблизно так:

Хочеться пригадати приємні моменти і відкрити цього разу щось нове...

Хто зі мною? ))

Обіцяла повернутись...

Вітаю! Так, я все думаю про обіцянку, а дні спливають за днями, і вже минула більша половина осені. Проте тішить думка, що я маю велике бажання повернутися:) Не вистачає мені блогу, усіх вас. Думаю, мій бамбетлик зачекався на мене і буде радий зустрічі... Он яку ідилію мені наготував :)

Свої записи я обірвала на анонсі кавового туру, про який, мабуть, напишу кілька слів.

Приводом для першого дня став  ярмарок в рамках фестивалю ECOLEO. 

Ну що сказати... Організація, в принципі, була непоганою - і місця, і столи, кава-чай. АЛЕ. Не було головного атрибуту ярмарку - покупців:). 

Майже взагалі - жодної сторонньої людини. Можливо, справа в розташуванні парку, або всі були в центрі на святі кави... Зустріла серед учасників чарівну Лілю з її дивовижними альбомами, погомоніли. Отже ми з майстрами надивились одне на одного, та й подалися на вечір гуляти в центр. Виходячи з пару, натрапили на такі фонтани, справжнє літо!

 

А далі почався Львів... Він завжди неповторний і запашний. Натрапили на квітковий годинник з тисяч бегоній:

 І добралися до площі Ринок, де були представлені фестивальні кав'ярні. Моя улюблена:)))

 Мить щастя - слухати живий концерт зі сцени, куштувати щойно зварений гарячий шоколад, і відчувати свято у повітрі... 

Вечірня вулиця Лесі Українки з підвісними ліхтарями познайомила з аборигеном :)

Наступний ранок ми з дівчатами знову почали з кави, випивши її на повітрі, сидячі за столом в дворику хостела. Романтично!

А далі - з піснею в дорогу. По шоколадних крамничках...

 Знову до центру Всесвіту:)

 Я не могла не відвідати старого друга - лева, що минулого року взявся за здійснення моїх бажань:)

 Не лаванда, але теж дуже гарно! Вереск...

 У моєї подруги Людмили, яка доречі і робила всі ці фото, теж є своя улюблена кав'ярня - "Вірменка".

.

 А потім неминуча зустріч "На Бамбетлі" за штруделем :) В неї все гаразд, і це головне.
Привіт, Зірко!

 Ще ми встигли відвідати колоритний Дім легенд з його автомобільчиком на даху і сажотрусом, в капелюх якого треба закинути пару монет на удачу. Тут діє особливий львівський час:)

 Для цього довелося вилізти через димар... А там відкривається такий вид! Місто на долоні. Хочеться розправити крила змахнути ними :)

 

Намотали ми ще трохи кілометрів. Дорогою до вокзалу минали Ольгу та Ельжбету, побачили, що біля неї на дроті всілася пташина, вирішили її сфотографувати. Не повірите, скільки кадрів було зроблено! Вона сиділа хвилин 10, вертіла головою навсібіч, ніби знала, куди потім потрапить фото :)))

 

Поділилася враженнями з вами, а сама теж  занурилася в гарні спогади. Сподіваюся, я так і буду продовжувати свою гарну традицію осіннього кавування у Львові, що б не сталося. 

Всім привіт! До зустрічі!

 

Найкращі речі в житті :)

Привіт! 

Як швидко пролетів час, і вже завтра я вирушаю на два дні до улюбленого міста!

В очікуванні подорожі я дочитала кавову книгу і подарувала собі нове горнятко, як і обіцяла:)

Повезу до Львова на суботній ярмарок ECOLEO свої нові сережки, кілька декупажинок та  гарний настрій. В неділю за планом  - КАВА!

А любов, поцілунки і усмішки - справді, найкраще, що є у житті. Даруватиму їх друзям...

До зустрічі на Бамбетлі!

Магія тепла

"Запах свіжозвареної кави буде ще звабливішим, якщо її приготувати з любов'ю і для когось" - так каже молода письменниця Надійка Гербіш, і я повністю згідна з нею.

Я дуже люблю читати. Колись це були домашні книги, потім - бібліотечні, позичені у друзів, згодом - якісь цифрові варіанти. Останнім часом я помітила, що нічого нового в плані чтива не купувала. І ось ноги самі привели мене до книжкової крамнички, і книга теж сама застрибнула до рук :) Це були "Теплі історії до кави" вищезгаданої авторки. 

Відкривши книгу, я просто відчула, що вона - моя! Шоколадного кольору шрифт і світлини, кавова тематика - все це повіяло теплом, і я вирішила купити. Тепер шкодую лише про одне: скоро я закінчу читати цю дивовижну книжку... Але, думаю, вона стане однією з улюблених, такою, яку можна перечитувати щоразу, коли хочеться закутатися в тепло. Вона дарує спокій, змушує задуматися над справді вартими цього речами, вчить цінувати стосунки, почуття, близьких людей.

Поринаючи в спогади, навіяні смачною книгою, я пригадала, якою я була, коли ми з майбутнім чоловіком закохалися, писали одне одному паперові листи майже щодня (бо тоді не у всіх були навіть стаціонарні телефони), він готував найкращу в світі каву, і ми вирішили ніколи-ніколи не сваритися ... :)

А над цими рядками я чомусь не втримала сліз: "Кохати цього чоловіка було складно, страшенно складно - кохати по-справжньому складно завжди. Віддавати себе, забувати про свої бажання, підлаштовуватись під нього й уміти чекати. Не ставити ультиматумів і не вимагати уваги до себе. Просто чекати й вірити, що він знає краще, що він пам'ятає, що подбає про все необхідне, що його вияви любові не завжди відповідають її уявленням, але що це не має жодного значення. Поважати його й те, що він робить. Розуміти його слабкості й стати його другом. Дослухатися до тихого голосу всередині нього й розтлумачувати погляд його очей."

Значить, зачепило за живе:) Раджу почитати затишними вечорами...

Такий комплект прикрас у мене з'явився днями і відразу знайшов власницю :)

Ну і головний анонс вересня - 26-29 вересня відбудеться моє улюблене VII Міське свято «НА КАВУ ДО ЛЬВОВА»! Я планую відвідати улюблене місто, яке відповідає мені взаємністю, 28-29 вересня. Правда, 28 числа я з подругою запрошена до участі у ярмарку в рамках фестивалю ECOLEO (якщо цікаво, там ще триває реєстрація). А в неділю будемо гуляти, кавувати, відвідаємо "Бамбетль" (ну куди ж без того:), тому пропоную зустрітися, хто забажає! Ще є час домовитися...

Якщо кава – то тільки у Львові!

Творчий врожай

Осінь - пора багата на плоди, тому пора і відзвітуватися, чим я тішилася дощовими вечорами.
А тішилася я ... кицями-закладками :) Вони хоч і маленькі, та коло них потупцяти довелося... Передавайте привіт від мене, кому пощастило з новим мешканцем!

Ще народився новий черевичок-гольничка. Він ніяк не міг обрати, яким йому бути - мабуть, задивився на киць :) Заздрив то тій, то іншій... і вирішив бути "дволиким" - лавандово-кавовим :) Я не заперечувала, обидві теми мені близькі, і я в певній мірі його розумію - такий складний крок... :) Подушечка теж прикрашена декупажем - букетиком лаванди.

Оскільки на цей раз у Львові я гостювала у Зірочки, а вона вперто вважає мене лавандовою феєю :), довелося якось довести ту свою "фейність" і придумати особливий дар. Ним став кущик лаванди, він вже дбайливо посаджений руками власниці у своє новеньке кашпо. Ось яке:

 

Чимало спільних знайомих знають про те, що родина Зірочок колекціонує все, що пов"язане з ведмедиками Тедді. Поповнити колекцію завжди приємно, подумала я, та, на жаль, не знайшла жодної серветки з цим героєм. Але бажання зробити сувенір для Настуні було дуже сильним, і я... роздрукувала ведмедя на серветці, а тоді трохи домалювала, і ось що вийшло: 

                          

А тепер покажу свій останній доробок з серї "відроманія" :) Першим було кашпо, в якому росте лаванда Нусі. Його побачила знайома і попросила подібне (я його не сфотографувала, терміново віддала) - це друге. Третє  - в Зірочки, вище по тексту. Ну і ось воно: тадам! Нуся замовила мені ... новорічне кашпо. Вона так і прагне підсадити нас усіх на цю тематику :) Але я вдячна їй за це, бо відчула запах ялинки і мандаринів, коли шкурила і лакувала її відерце:

Сподіваюсь, господиньці сподобалося, і цей ангелик буде наближати свято, яке вона так любить :)

Ну і наостанок похвалюся своїм новим блокнотиком, на створення якого я, сама того не відаючи, надихнула Зірочку :) Що тут сказати - горошок, Гапчинська, фея, чотирилисник - свято для душі, одним словом!

Дуже  дякую за такий мистецький витвір, обіцяю не шкодувати, а використовувати за призначенням :) Плани і бажання, уперед!

Тсс... Вчора я купила собі трафарет, буду пробувати нові техніки. Потім розкажу...

Карусель життя...

Яка цікава штука наше Життя!
Воно просте і складне одночасно. Воно, як карусель, обертається по колу і не зупиняється ні на хвилину. Сьогодні ти плачеш, а завтра знаходиш те, що дає тобі сили для радості. В дні печалі час тягнеться неймовірно довго. А ось щасливі і радісні дні біжать настільки швидко, що іноді здаються однією прекрасною миттю. Як хочеться зупинити цю мить! Але карусель все крутиться...
Давайте прокатаємося на моїй каруселі і подивимося на пригоди рівнян у славетному місті Львові в минулі вихідні :) Поїхали в темпі вальсу...

Блукаючи світом...

Блукаючи світом у пошуках щастя, я знову повернулася в найромантичніше для мене місто - Львів - де скрізь музика, кава і кохання :)

Щастя неминуче :)

Через те, що дні стають коротші, а вечори довші, домашні посиденьки переносяться на кухню. Кухня - це місце, де завжди тепло і затишно. І неважливо, сидите ви тут з друзями, з незнайомим людьми, або наодинці.

 Посиденьки на кухні - це вбирання тепла Будинку, його доброго настрою і любові. А з таким зарядом можна зрушити будь-які гори і з посмішкою сприймати будь-які ситуації.  

Взагалі-то неважливо, тепло або холодно на вулиці. Важливо, щоб вам було добре :)

 Необхідно помічати прекрасні моменти в кожному дні і бути вдячним їм за це. Сьогодні я помітила нову кав"ярню прямо в моєму будинку! Знаєте, як вона називається? "Кавові мешти"!!! Мабуть, це знак. Пора лаштувати свої мешти... на каву до Львова!
Фестиваль кави у Львові - як можна пропустити таку подію?
Так що застрибуємо в мешти - і гайда! Зустріч на Бамбетлі :)

Просто кава...

Просто кава і теплий рогалик,
Просто шибка і злива, і злива...
Просто декілька чистих прогалин
У потоці життєвого млива...

Просто дерево, просто тополя,
Просто птаха у тисяч не чута...
Просто стовбура тихо щокою
Доторкнутись і просто зітхнути...

Просто подих, долоні і губи,
Просто місяць у мокрому небі...
Просто любий, мій любий, мій любий
Просто, любий, не можу без тебе...

Рецепт Щастя...

Ви маєте рецепт? Так, у кожного він свій... Бо щастя не залежить від статків чи таланту, це просто - стан душі.
А от мені пощастило вичитати один з варіантів рецепту ... у чудовому меню не менш чудової львівської кав'ярні "На Бамбетлі", можу поділитися, він передостанній на сторінці: