Вежа роду

Привіт усім! Вечори стають темнішими і ранки холоднішими...

А поки календарна осінь ще триває, хочу поділитися нашими з Іринкою пригодами і справами.

Покажу наш нещодавній спільний креатив.
Мами школярів, про вміння чи хобі яких вже відомо в класі, мене зрозуміють (іноді думається, краще б в школі того не знали:)). Цього року нам випала велика честь представляти школу на конкурсі "Літопис мого роду" - наскільки я зрозуміла, то був конкурс між дітьми до 7-9 років, а головним завданням було креативно підійти до справи і зробити якийсь цікавий виріб, який би символізував рід і щось означав... Хоча і замовляли виріб в техніці ДЕКУПАЖ... (я навіть розгубилася, адже техніка є дещо обмеженою у виборі малюнків, але всім цього не поясниш), як виявилося, вимоги мені окреслили не в повному обсязі (призерами стали роботи - альбоми з грунтовними дослідженнями до 7 коліна, з фотографіями всіх родичів, обробленими в графічних редакторах, колажами, гарною якістю поліграфії і заламінованими сторінками). Тому нас просто похвалили за цікавий виріб і повернули його:) АЛЕ! Від того він не став гіршим, для нас принаймні :)
Спочатку була творча криза. Таки справжня! :) Не хотілося малювати плакат з деревом і листочками... Потім прийшов наш хресний тато і годину вирізав якісь детальки з пінопласту... Ось що склалося:

Це все наколоте на зубочистки і якось тримається. Вирішили зробити таку собі вежу, яка нагадує знак на гербі міста Рівне. Колони - дідусі з бабусями, перекриття - мама і тато, а вершечок - то Ірина. Ну і кам"яна глиба - для підпису чия робота...
В процесі фарбування "під камінь" і складання докупи я набула значного досвіду, дізналася, що пенопласт не так просто склеїти:) Ну і все ж таки деякі прийоми декупажу стали в пригоді :)

Потім по ходу роботи в нас з Ірою виникла ідея задекорувати камінчики з моря, зробивши із них родинні символи предків, яких вже немає з нами. Додали справжнього моху, жолудь, прапорець... Ось така в нас вийшла родинна вежа :)

В школі коли побачили, то не могли зрозуміти, яким чином я нанесла написи на цей "камінь" :))
Будемо раді відгукам :)

Найкращі речі в житті :)

Привіт! 

Як швидко пролетів час, і вже завтра я вирушаю на два дні до улюбленого міста!

В очікуванні подорожі я дочитала кавову книгу і подарувала собі нове горнятко, як і обіцяла:)

Повезу до Львова на суботній ярмарок ECOLEO свої нові сережки, кілька декупажинок та  гарний настрій. В неділю за планом  - КАВА!

А любов, поцілунки і усмішки - справді, найкраще, що є у житті. Даруватиму їх друзям...

До зустрічі на Бамбетлі!

На згадку про літо...

Зібравши в кошик зорепади, 

У глечик сонячне тепло, 

Через оливкові левади 

Русяве літо побрело. 

Іще на згадку запалило 

Лампадки яблук золотих. 

Курилось осені кадило 

Між кедрів темних і густих. 

Легкий посріблений серпанок 

Осяяв вересня чоло, 

У тишу приспаних альтанок 

Сухого листя намело. 

І на грибній пахучій юшці 

Настояв ліс легкий ефір, 

Дріма на ситцевій подушці 

Медове сонце поміж гір. 

І вже змирилася природа 

З осіннім шепотом журним, 

Та досі сниться літня врода 

Вагітним яблунькам рясним.

/Наталя Данилюк/

Цим чудовим свіжим віршем від моєї улюбленої авторки хочу таки попрощатися з літом :)

Як не відтягуй, все тіче, змінюється, і тепер ми з вами живемо в осені. Ця пора налаштовує на каву з кардамоном і ще чимось смачним, можливо яблучним пирогом... Заведу собі нове смачне горнятко, і буду ловити задоволення :)

Здається, після свого серпневого дня народження я більше не писала в блог. Хотілося почати кілька разів, але дні і вечори були заповнені роботою та підготовкою до 3-А класу :) А ще ми з доцею з усіх сил намагалися наздогнати літо... на роликах, каруселях та дитячих двомісних автомобільчиках (я навіть була за кермом одного разу! ).

Яскравими та насиченими видалися деньки 24-25 серпня, коли наше місто пишно святкувало День народження України та свій скромний 730-річний ювілей. Я брала участь у ярмарку на нашій традиційній Алеї майстрів - обидва дні. Тож мусила готуватися і все продумувати. 

Результатом та враженнями дуже задоволена, зустріла всіх, кого мала зустріти, і навіть більше :) Зробила трохи декупажних новинок, які майже всі знайшли собі домівки, а бонусом стало моє нове захоплення - сережки! Їх була жменька, різних кольорів та форм, і в перший же день вони стали такими популярними, що мені довелося вночі перед другим днем ярмарку терміново зробити ще порцію! Добре, що був матеріал і велике бажання:) Це надихає, особливо такі випадки: одна дівчина замовила через інтернет дві пари, тоді довго шукала мене на ярмарку, ми були незнайомі, тому зустрілися з перешкодами, але все ж таки вона купила свої сережки і призналася, що мала проколоті вуха, але вони заросли, та коли побачила мої сережки, вирішила придбати і ... проколоти вушка заново! Уявляєте...

Покажу свій затишний куточок на ярмарку, і моїх затишних і щирих компаньонок :)

 А це наше юне покоління:

 Найпопулярніший ексспонат з мого столу:

 Ну а так я розбавляла монохром:)

Бажаю всім бачити прекрасне щодня у простих і звичних речах, а я скоро напишу... 

про каву :)

З корабля на бал

Вітаю!

Ось і почався останній літній місяць. Будемо їсти кавуни, дивитися на серпневі зорепади, придумувати інші розваги. Мене ж чекають дні народження - мій та нашої сім'ї, а також щорічний ярмарок на день незалежності та день Рівного.

Цього літа я пропустила кілька ярмарок та виставок - трохи подорожувала, та, чесно визнаю - не дуже готувалася. Навіть прогавила свої улюблені Музейні гостини :) Тому я просто не могла собі дозволити не поїхати на традиційні "Лесині джерела", що проводились в Новограді-Волинському в минулу суботу. Для цього довелося швиденько вночі перекладати речі з відпочинку в пральну машину, бо повернулися ми в п'ятницю ввечері, а у валізу збирати все, що маю на ярмарок :) Підйом в 5-30, автовокзал, 100 км по трасі - і ми вже учасники фестивалю на Алеї майстрів:)

 Нелегко було цього року втрапити до безкоштовної участі, бо влада змінилася, а нова вирішила, мабуть, якось поповнити бюджет, бо за участь пропонувалося заплатити не мало не багато - 500 грн... Враховуючи дорогу та те, що в мене і виробів, мабуть не назбиралося б на таку суму:), це було трохи смішно. Все закінчилося добре, тобто місце було, навіть виділили стіл та тиночок (ззаду на фото). Підтримували та фотографували землячки :)

Я нарешті зігрілася і засмагла:), зустріла купу знайомих, які спеціально виглядали мій столик (це дуже приємний бонус, та ще й в іншому місті, погодьтеся). 

Цікавим моментом було знайомство з телезіркою - "фермером, який шукав дружину" на телепроекті. Я не дивилася це шоу, тому і не впізнала чоловіка, який підійшов і попросив допомоги - позичити трохи клею, в нього в руках була картинка, де відірвалося кілька камінчиків. Як справжня господинька, я завжди маю із собою в таких випадках повний арсенал для проведення термінового втручання при потребі :), тому клею не пошкодувала. 

Поки проводилися маніпуляції, мужчинка не втримався і відрекомендувався "тим самим фермером", і розповів, що "його Ірочка" (мабуть, знайдена дружина...) робить дивовижні картини з пір'я птахів з його ферми - однин з шедеврів ми якраз і порятували. Після такого ми з подругою Людою просто мусили попросити зірку сфотографуватися з нами для історії, а зірка була страшенно рада, потім ще півдня намотувала кола по алеї та махала нам ручкою :)

Ось як корисно возити на ярмарки клей :)

Покажу ще останні роботи, які тепер будуть жити в Лесиному краю: оберіг для дому з об'ємними елементами:

та інтер"єрна підвіска "Moment" з надихаючим висловом і справжнім пір'ячком:)

 Тепер планую підготуватися до 24 серпня. Добре, що в моєму місті участь поки безкоштовна:) Цікаво, які кольори переважатимуть в нових роботах? Бо останнім часом в мене виходить переважно монохром...

Дякую за увагу, і гарного всім літа!

Весільне

Привіт тим, хто ще лишився в блогосвіті, і тим, хто відпочиває! : )

У червні була весільна пора, яка зачепила і мене, підкинувши два замовлення. Вони були успішно подаровані нареченим, але лишились непоказаними, тому хочу представити їх зараз.

Романтична пляшка весільного шампанського з Ейфелевою вежою та віршами Шекспіра:

Мені довелося проявити море терпіння та винахідливості, щоб врятувати білий колір:) Ну і на завершення  - об"ємне трафаретування. Кінцевим результатом задоволена, бо вже мало на що сподівалася... Прикрасила мереживом та стрічками.

Ще вперше робила купюрницю - дерев"яну скриньку для грошового подарунку. Використала серветку з весільним мотивом, трафарети. Замовниця побажала, щоб був напис "Сімейний бюджет", він якраз вписався на внутрішньому боці кришки. Вийшло досить цікаво, з натяком:)

А літо продовжується, і відпустка наближається:) Ура, я  вчора вже замовила житло на озері і мрію, як вечорами буду сидіти на балконі, читати, сьорбати щось смачненьке...

А що попереду у вас в планах? (доречі про плани: в понеділок 8 числа народиться новий місяць, про це ми вже якось говорили ось тут). 

І хай все задумане, як завжди, збувається!

Монохром та небесні ліхтарі

Вітаю!

Сьогодні вже прийшов липень, він має за два тижні принести мою відпустку та гарну погодку, щоб потішитися нею:)

Хочу представити прикраси, які я робила для однієї юної красуні-поетеси, яка до того ж ще й чудово співає, тому небайдужа до нотної тематики. Вона схотіла браслет та сережки. Тепер має ось такі аксесуари з пасажиками :)

А ще поділюся кадрами, які ми з доцею зробили у минулі вихідні. В нашому місті проводили флешмоб - з найвищої точки Рівного - Пагорбу Слави - відбувався одночасний запуск тисячі небесних ліхтариків. Як справжня Рапунцель, моя Ірина не могла пропустити такої події, тому ми взяли з собою товариство, видерлися на ту гору та терпляче чекали, поки стемніє і все почнеться. 

На сходах, які ведуть до монументу, були розставлені запалені лампадки, і коли почало сутеніти, утворилася безкінечна дорога з вогників. 

 І от, нарешті, почалося!

Ось і наш ліхтар! Дітки в захваті, дорослі так само :)

Ми загадали бажання... і ліхтар полетів на Місяць :)

Неймовірне видовище, скажу я вам:) Додому прийшли вночі, втомлені, але з такими враженнями!

Бажаю всім витратити літо на гарні враження :)

Спекотні деньки

Привіт усім!

Сонечко так припікає, і, мабуть, через це стрілки годинників крутяться швидко-швидко, і день змінює день...

Ось такі годинники я робила до свят на замовлення - хоч покажу фотографії :)

На другому фото - я на виставці майстрів 9 травня в нашому міському парку. Такий гарний день був, зустріла безліч знайомих, ще й завела кілька нових знайомств :) Це Наталка Артюшкевич, не так давно захопилася ляльками, особливо "з горища" :)

Буквально ввечері перед виставкою в мене з"явилася парочка вінтажних відерець-кашпо:

На виставці їх не купили, зате вони в компанії ще кількох штучок відразу потрапили в сувенірну майстерню "Митрофан". Це дуже приємно, бо відбирала експонати сама власниця (трохи похвалюся:).

І бузок - за мотивами комплекту "Пахощі бузку" з вази та досочки:

Ще одна новина - настав час для здійснення моїх мрій! Колись в коментрях в блозі Лариси я побажала приєднатися до її хору, бо заскучила за співом, музикою, нотами... Лариса нагадала мені про це, запросивши пригадати музичне минуле та взяти участь разом з тим славнозвісним хором в міжнародному фестивалі у Польщі. Кілька разів я долала відстань Рівне - Острог, їздила вечорами на  репетиції, і, нарешті, завтра ми вирушаємо в дорогу. Так що чекайте репортажу з Варшави та інших цікавих місць :)

Удачі мені та всім нам! Бувайте.

P.S. Я тут вичитала важливу новину стосовно підписки на блоги, а також можливості підписатися читачам на ваш блог - можна ознайомитися ось тут. Я ще не втілила пропозицію порятунку, але, думаю, ця інформація може стати в пригоді.

Розкульбабилося...

Розкульбабився травень пахучий,
Черешнева розквітла фата,
По парче́вих долинах і кручах
Розіллялася гладь золота.
 І пташині розсипались трелі
Кришталевим серпанком довкруг.
Вже квіткові рясні акварелі
Полонили смарагдовий луг.
Мов княгиня, земля чепуриться,
Випікає смачні калачі,
Мліє сонця пухка паляниця
Із хрумкими боками в печі́.
А розпушені віти вербові
У травневих мелодіях лір
Наслухають, як в да́лі шовковій
Трембітає Великдень між гір.

Наталя Данилюк 

З невеличким запізненням, але все ж хочу привітати вас, мої друзі, зі світлим Христовим Воскресінням! Миру, злагоди, любові вашим родинам!

Ми з Іринкою так само, як і всі, ласували смачненьким, пробували різні пасочки, відвідували родичів і кумів, та дарували ось такі яєчка:

 

Погода чарівна, все розквітло, навіть моя лаванда набирає бутончики, її покажу пізніше, а поки - вся влада належить золотим кульбабкам...

  

та маленьким карамельно-рожевим... кошенятам:)

Яскравого кульбабкового вам настрою!