На згадку про літо...

Зібравши в кошик зорепади, 

У глечик сонячне тепло, 

Через оливкові левади 

Русяве літо побрело. 

Іще на згадку запалило 

Лампадки яблук золотих. 

Курилось осені кадило 

Між кедрів темних і густих. 

Легкий посріблений серпанок 

Осяяв вересня чоло, 

У тишу приспаних альтанок 

Сухого листя намело. 

І на грибній пахучій юшці 

Настояв ліс легкий ефір, 

Дріма на ситцевій подушці 

Медове сонце поміж гір. 

І вже змирилася природа 

З осіннім шепотом журним, 

Та досі сниться літня врода 

Вагітним яблунькам рясним.

/Наталя Данилюк/

Цим чудовим свіжим віршем від моєї улюбленої авторки хочу таки попрощатися з літом :)

Як не відтягуй, все тіче, змінюється, і тепер ми з вами живемо в осені. Ця пора налаштовує на каву з кардамоном і ще чимось смачним, можливо яблучним пирогом... Заведу собі нове смачне горнятко, і буду ловити задоволення :)

Здається, після свого серпневого дня народження я більше не писала в блог. Хотілося почати кілька разів, але дні і вечори були заповнені роботою та підготовкою до 3-А класу :) А ще ми з доцею з усіх сил намагалися наздогнати літо... на роликах, каруселях та дитячих двомісних автомобільчиках (я навіть була за кермом одного разу! ).

Яскравими та насиченими видалися деньки 24-25 серпня, коли наше місто пишно святкувало День народження України та свій скромний 730-річний ювілей. Я брала участь у ярмарку на нашій традиційній Алеї майстрів - обидва дні. Тож мусила готуватися і все продумувати. 

Результатом та враженнями дуже задоволена, зустріла всіх, кого мала зустріти, і навіть більше :) Зробила трохи декупажних новинок, які майже всі знайшли собі домівки, а бонусом стало моє нове захоплення - сережки! Їх була жменька, різних кольорів та форм, і в перший же день вони стали такими популярними, що мені довелося вночі перед другим днем ярмарку терміново зробити ще порцію! Добре, що був матеріал і велике бажання:) Це надихає, особливо такі випадки: одна дівчина замовила через інтернет дві пари, тоді довго шукала мене на ярмарку, ми були незнайомі, тому зустрілися з перешкодами, але все ж таки вона купила свої сережки і призналася, що мала проколоті вуха, але вони заросли, та коли побачила мої сережки, вирішила придбати і ... проколоти вушка заново! Уявляєте...

Покажу свій затишний куточок на ярмарку, і моїх затишних і щирих компаньонок :)

 А це наше юне покоління:

 Найпопулярніший ексспонат з мого столу:

 Ну а так я розбавляла монохром:)

Бажаю всім бачити прекрасне щодня у простих і звичних речах, а я скоро напишу... 

про каву :)