В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

Показ дописів із міткою марафон ЗДД. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою марафон ЗДД. Показати всі дописи

четвер, 27 грудня 2012 р.

Ангели не сплять...

Ось і завершується новорічний марафон "Завдань для душі", який так несподівано зачепив мене і змусив в остані 6 тижнів наполегливо і творчо попрацювати :).
Завдяки завданням з обов'язковими елементами, які я обдумувала, виношувала і видавала на ваш розсуд, в мене з'явилися нові, цікаві і дорогі мені роботи. Дякую за кількаразове обрання мене в ТОП-3, і показую останню марафонську роботу з пернатими ангелами:)
Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, 3-Д лак, структурна паста, дріт, пластикові намистини, стрічка, пір'я. Розмір - 17*17 см.

Ангели існують... Вони розмовляють з нами вустами тих людей, яких посилає нам Небо в певні моменти життя. Вони приходять до нас в образі дитини, друга, незнайомця, випадкового супутника. У нелегкі хвилини ангели через цих людей намагаються дати нам якусь пораду, вказати, у якому напряміку іти. Мабуть, ми не лише відчуваємо присутність цих світлих створінь у своєму житті, але й самі хоч раз були ангелом для когось. Допомагали іншим, якщо не справою, то словом, яке тоді було комусь так потрібне, і яке змінило на краще чиєсь життя... Ангели завжди поруч...


Listen or download Океан Ельзи Пізно вночі for free on Prostopleer

На останок  - колаж зі всіх робіт марафону. Цікаво, що всі вони виявилися... засніженими :)
 Дякую за ідею, за натхнення, а всім читачам - за те, що ви - мої ангели :) Вам і присвячую цю роботу.

четвер, 20 грудня 2012 р.

У ніч новорічну...

Так, рік 2012-й добігає кінця. І відлік іде вже на дні... Скоро новорічний годинник проб"є свої 12 ударів і ми почнемо життя з нового листка календаря :)
Не прогавити ані хвилинки мені допоможе наступний експонат для новорічного марафону блогу "Завдання для душі", на 5-му етапі обов'язковий елемент - годинник.
Мій годинник не погодився бути лише "елементом", він захопив владу в свої руки (стрілки? :). Краєвид немов із замерзлого віконечка - снігур на гілці, а вдалині - засніжені хати...


Матеріали: фанера, серветка, акрилова фарба, акриловий лак, структурна паста, дріт, пластикові намистини, цифри, напівперлини, годинниковий механізм. Розмір - 17*17 см. Окрема подяка за антураж, подарований Нусею :)

Кохай, радій і диво відбудеться,
Годинник старий б’є дванадцятий раз.
Повір у мрію і бажання збудуться,
Загадуй їх швидше, поки є час!
Кохай, радій, світ сповнений радості,
Свято дарує нам казку одвічну,
І те, що не сталось, неодмінно станеться
У ніч новорічну! 
(ТІК) 

Новорічну гірлянду в шапці блогу я взяла ось тут, дякую.

середа, 12 грудня 2012 р.

Найсильніша сила


«... Олень знову почав просити за Герду, а сама Герда дивилась на фінку такими зворушливими, повними сліз очима, що та закліпала, відвела оленя в куток кімнати і прошепотіла:
- Маленький Кай справді у Снігової Королеви, але він щасливий і думає, що це найкраще місце на світі. А все тому, що в нього в серці і в оці сидять скалки дзеркала, їх треба викинути, інакше він ніколи не буде людиною, і Снігова Королева назавжди матиме над ним владу.
- А ти можеш допомогти чимось Герді, щоб вона стала сильнішою за всіх? Дай їй силу дванадцяти богатирів!
- Я не можу датиїй більше сил, ніж у неї є зараз. Хіба ти не бачиш, яка велика її сила? Хібати не бачиш, що їй підкоряються і люди, і тварини? Адже вона боса обійшла півсвіту. Не в нас позичати їй сили. Сила — в її серці. Якщо вона сама не зможе пройти у замок Снігової Королеви і вийняти з серця Кая скалки, ми не зможемо й поготів. За дві милі звідси починається сад Снігової Королеви. Віднеси туди дівчинку і спусти коло великого куща, що стоїть на снігу, вкритий червоними ягодами, і швидко повертайся назад, не барися ні хвилинки.
З цими словами фінка посадила Герду на спину оленя, і той побіг, що було сили.
- Ай, я без теплих чобітків! Ай, я без рукавиць! — закричала маленька Герда, вона згадала про них, опинившись на лютому морозі. Але олень не смів зупинитися, поки не добіг до куща з червоними ягодами. Тут він спустив Герду, поцілував її прямо в губи, і по щоках його побігли великі блискучі сльози. Бідна Герда залишилася одна, на лютому морозі, без взуття, без рукавиць…»

Готуючи сьогоднішню марафонську роботу, я перечитала дивовижну і мудру казку Андерсена "Снігова королева". І зрозуміла, що вона - ілюстрація до того зворушливого уривку, яким і розпочала допис :) Боса дівчинка стоїть на снігу і цілує на прощання північного оленя.
 
Маленька Герда завдяки своєму коханню, дружбі, стала справді сильною і непереможною. Герда пройде півсвіту, не пошкодує віддати річці єдину свою цінність — червоні черевички, не залишиться у розкішному палаці принцеси. І найголовніше — навіть не стане дорікати Каєві, коли почує, що він, мовляв, одружився. Вона продовжуватиме вірити в те, що він пам'ятає про неї і обов'язково вийде до воріт.
Саме ця сила вірності та кохання розтопить жорстокість та страшний лід отруєного дзеркальними скалками серця Кая. 

Панно виконане в рамках новорічного марафону в блозі "Завдання для душі":
Обов'язковим елементом 4 етапу було використання мережива. В мене це - мереживна доріжка зі скандинавським мотивом, зображена на серветці. Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, структурна паста, дріт, деревяні намистини, рафія. Розмір - 17*17 см.

Хочу, щоб всі розуміли і пам’ятали , що немає сил, більших за любов, добро, за велику віру в свою мрію!

Текст - в редакції Івана Малковича.

четвер, 6 грудня 2012 р.

Пряниковий будиночок

Пряниковий будиночок... Звучить це словосполучення просто чарівно. Уява малює казковий будиночок з пряниковими стінами, льодяниковим чи марципановим дахом, шоколадними доріжками... А якщо спробувати приготувати його? Поставивши пряниковий будиночок на новорічний або різдвяний стіл, можна порадувати близьких і наповнити святкові дні чудовими враженнями!
Мій будиночок поки не справжній, і приготувала я його для наступного завдання новорічного марафону в блозі "Завдання для душі":
 
 Традиція "пряникових будиночків" здебільшого стосується європейських звичаїв. Напередодні Різдва і дорослі, і діти із задоволенням будують пряникові будиночки і прикрашають їх глазур'ю.
Вони увійшли в моду в XIX столітті в Німеччині після публікації братами Грімм казки "Гензель і Гретель". 
Ось моє святкове солодке панно :), обов"язковий елемент - гудзик. І детальки ближче:

В якості декору використала подаровані мені рік тому, далеко сховані (дорогоцінна річ!), ексклюзивні гудзички та льодянички від Ірини Буткевич, та кольорові  малючки та гудзики-зірочки від Юлі Скребньової. Обидві майстриньки з Нововолинська - їм і присвячую цю роботу :) Дякую, дівчата, за натхнення!
Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, структурна паста-сніг, дріт, гудзики пластикові та з полімерної глини. Розмір - 17*17 см.

В пряничном домике, домике, домике
Пряничные гномики жили-поживали,
В пряничном домике, домике, домике
Пряничные гномики пряники жевали...

Якщо когось зацікавили рецепти, є, наприклад,  ось тут і тут.

четвер, 29 листопада 2012 р.

Майже ідеальний...

Привіт. Із задоволенням продовжуючи "новорічно" марафонити з блогом "Завдання для душі", та зважаючи на  приємне потрапляння в ТОП-3 на першому етапі :), я створила наступне панно. 
В процесі пошуку мотиву з обов'язковим елементом другого етапу - дзвіночком - до моїх рук впросилася така мила серветка. Сподобалась вона і мені, і моїй доні, все склалося гарно, висохло, сфотографувалося... А потім я дізналася, що ті ангелики - це інтерпретація відомої у вишивальному світі картинки - схеми «Майже ідеальний» (Almost perfect) від Dimencions! Є вишивки, з якими пов'язані цікаві прикмети, це якраз одна з таких схем. Я ж втілила її у рідній для мене техніці :)
Матеріали: фанера, серветки, акрилові фарби, акриловий лак, 3-Д лак, золотий контур, структурна паста, золотий мотузок. Розмір - 17*17 см. 

Золоті зірочки розсипані по фону з нотами... Звичайно, я мусила вияснити, що ж за музика там записана:) Проспівавши початок, впізнала відому, гарну різдвяну пісню - "Свята ніч, тиха ніч". Найбільше мені подобаєтсья вона у виконанні "Пікардійської терції". 
Чула я пісню різними мовами ("Silent Night"), це вдомий і поширений різдвяний спів у всьому світі. Він був написаний 24 грудня 1818 р. в Різдвяний Святвечір в австрійському селі під Зальцбургом. Автор тексту священник Йозеф Мор, музику написав органіст Франц Грубер. Прем'єра гімну відбулася того ж дня на урочистій Різдвяній Літургії. За однією з легенд, пісня, яку  легко можна співати а-капела або під гітару, створювалася в поспіху, тому що миші прогризли міхи церковного органу...

Listen or download Пiккардiйська Терцiя Тиха ніч for free on Prostopleer
Ось такі сьогодні легенди. Приємного всім вечора. Буду наздоганяти СП "Новорічний декор" у Тані :)

четвер, 22 листопада 2012 р.

Закликаємо зиму

Я дуже люблю сніг. Він завжди різний...
Вперше я усвідомлено побачила сніг років в 5, відтоді закохалася назавжди :) Тому, мабуть,  мене привабив перший етап марафону блогу ЗДД, де обов"язковим елементом має бути сніжинка, сніг, або його імітація.
 Приймайте перші сніжні роботи - це два панно з імітацією снігу, та ще й дебют у трафаретуванні!

Ці панно нагадують дитячі листівки, через те, що в них використані серветки з новорічними малюнками сучасної художниці-ілюстратора Марини Федотової. "Я малюю для дітей і для дорослих, які колись були дітьми", - говорить художниця, чиї ілюстрації і листівки дарують людям тільки позитив і гарний настрій.
Матеріали: фанера, серветки, акрилові фарби, акриловий лак, 3-Д лак, структурна паста, трафарет, стрічка з органзи, намистини. Розмір - 17*17 см. Шукають затишну оселю.
З любов"ю - в Новий рік!

І не можу не поділитися радістю - сьогодні моя робота, розміщена на "Ярмарку майстрів" (ЯМ), вперше потрапила в колекцію Галереї! Це ваза з гортензією. Можна проголосувати ось тут. Буду вдячна :) (я ще розмістила банер про цю подіюю зверху справа на сторінці.)