Зі мною часом коїться не те:
Торкнуся струн замріяного серця-
І враз бузок духмяний зацвіте-
Така бузкова віхола здійметься,
Аж на оскомах виступить роса,
Замерехтить перлинами дзвінкими!..
Та вмить насуплять брови небеса,
І дощ впаде краплинами важкими...
І так мені у грудях запече,
Така печаль заструменіє в тілі...
Схилюся долі тихо на плече,
Розсмакувавши спогади зотлілі.
Та враз в погідність теплу перейде
Ота моя непрохана негода!..
Зі мною часом коїться не те
І змінюється на душі погода.
/Наталя Данилюк/
Отак було сьогодні і зі мною, як у вірші улюбленої віднедавна авторки :) Моя "погода" так зіпсувалася, що мене навіть відпустили раніше з роботи. Вдома я збиралася сховатися від усіх і трохи перепочити, так коли зайшла на кухню, краєм ока помітила листочок, приліплений магнітом на холодильник. А на ньому - рецепт спокусливих тістечок брауні, що опублікувала Тетяна в минулий четвер ось тут. Тоді я вирішила: неодмінно колись спробую спекти їх. І ось, здається, час настав... Якраз в моєму схованку був добрячий кусень шоколаду, ну і все інше теж :) Це дивовижно, але приготувалося відбувалося настільки швидко, а спеклися ті брауні (в мене були задумані порційні тістечка) за лічені хвилини, і ось вони!
Торкнуся струн замріяного серця-
І враз бузок духмяний зацвіте-
Така бузкова віхола здійметься,
Аж на оскомах виступить роса,
Замерехтить перлинами дзвінкими!..
Та вмить насуплять брови небеса,
І дощ впаде краплинами важкими...
І так мені у грудях запече,
Така печаль заструменіє в тілі...
Схилюся долі тихо на плече,
Розсмакувавши спогади зотлілі.
Та враз в погідність теплу перейде
Ота моя непрохана негода!..
Зі мною часом коїться не те
І змінюється на душі погода.
/Наталя Данилюк/
Отак було сьогодні і зі мною, як у вірші улюбленої віднедавна авторки :) Моя "погода" так зіпсувалася, що мене навіть відпустили раніше з роботи. Вдома я збиралася сховатися від усіх і трохи перепочити, так коли зайшла на кухню, краєм ока помітила листочок, приліплений магнітом на холодильник. А на ньому - рецепт спокусливих тістечок брауні, що опублікувала Тетяна в минулий четвер ось тут. Тоді я вирішила: неодмінно колись спробую спекти їх. І ось, здається, час настав... Якраз в моєму схованку був добрячий кусень шоколаду, ну і все інше теж :) Це дивовижно, але приготувалося відбувалося настільки швидко, а спеклися ті брауні (в мене були задумані порційні тістечка) за лічені хвилини, і ось вони!
Я була дуже здивована і вражена супершоколадним смаком - а найбільше тим, що моя "погода" покращилась і пройшов сум, головний біль та хандра :) З нетерпінням я чекала на донечку, щоб пригостити її новими ласощами - і вона оцінила! Тепер цей десерт буде нашим улюбленим. Хочу подякувати господиньці за те, що поділилася такою гарною ідеєю, прикрасила мій вечір, і присвячую тобі, Таню, шоколадну пісеньку :) Це всім відома "Джолато чоколато" Пупо, але тут вона в дещо несподіваному аранжуванні, така собі "латина"...
Якщо мова йде лише про хандру (і головний біль, як її наслідок), то й справді все швидко лікується, коли займеш себе чимось приємним... радісним.. (а ще краще смачненьким :-)))) не хандри!!!!!
ВідповістиВидалитиДякую, я спробую! Іноді допомагає трудотерапія :) а сьогодні ось - чоколато :)
ВидалитиПіднімає, не те слово :) Рецепт шикарний, я, щоб не забути, на холодильник пришпилила :)
ВідповістиВидалитимнямка )))) то якась брауні-манія почалась в блогах )) а все Танюша запустила ))) я теж хотіла спекти сьогодні, але в мої плани втрутились Боги - Львівводоканал )))) і цілий день ми без води ))) так що плавно перенесли на завтра )) а слинки то течуть ))))
ВідповістиВидалитиі вище носа !!!! ;) браунів наїлас, позитивом зарядилась і не сумуй ;) чмоки тобі )))
Мабуть це все осінь надихає на ароматну випічку. Ну, богам видніше, коли пекти :) А я вже планую нові роботки - буду роботи... скарбнички :)
Видалитиякщо робитимеш скарбнички, значить маєш багато скарбів? ;)
ВидалитиДля віднедавна руденької: мабуть, Боги з"їхали з глузду... %)
Думаю, скарби підтягнуться плавно :)
Видалитимммммю.....скарбнички )))) мені подобається ця ідея )))
ВидалитиАліночка, ой в нас вони вже точно давно з"їхали з глузду )))) але ми прорвемся ))
а Оля все по правилах, скарбничок наробить і буде заманювати скарби ))
Дякую за знайомство з цікавою авторкою (люблю поезію) й чудовий рецептик! Все є й буде добре!!!
ВідповістиВидалитиІ тобі дякую. Поезії в Наталі дійсно чудові. Всі. А добре - є!!!
Видалититак, та погода скрізь примхлива - і в природі, і на душі...
ВідповістиВидалитиДобре, що все добре, а це - головне!
А схованків ти багато таких по квартирі маєш? :)
Та добре, добре :) Як ще може бути, коли поруч такі люди :)Схованок небагато, одна точно надійна - найвища полиця на кухні, ще й з поворотом кутовим... Видала всі секрети. Тепер мені загрожує нашестя... бедриків? :)))
Видалити)))) мабуть... А це ж мене щено осінило: бедрику треба не одна пара взуття, а три! Холодно ж, треба їх усіх утеплити, а то нашестя не получиться :)
ВидалитиТоркнулись струн замріяного серця ...брауні)))
ВідповістиВидалитиЯка все-таки та "павутина"хороша річ))В часи смутку помагаємо,самі того не відаючи))Колсь ти комусь,сьогодні-тобі...
Олюсь,то осінь,певне і її хандра,
Я робила ті брауні)))Раніше.Вони ,Як мед для нашого серця)(через шлуночки...)));)
Так, все відбувається вчасно. От такий простір варіантів :) Коли я натисла "опублікувати" цей пост, спочатку подумала - а чи варто було, якийсь він вийшов... несерйозний, чи то... ні про що :) Але тепер думаю, що він теж мав право на існування. Неправильних не буває. І - ти відкрила для мене Америку: справді, наше серце має шлунки! Аж ДВА! От чому воно так полюбляє солоденьке... Дякую!
ВидалитиАга, то правда. Я й сама їх пекла за Танюшеним рецептом(все ніяк пост-подяку не напишу). Мої сусідоньки і мамуля теж оцінили. СМАКОТА!!!
ВідповістиВидалитиО, то нас стає все більше! Буде клуб брауністок :)
Видалитичудовий вірш!!! а тістечка мені аж запахли )))
ВідповістиВидалитиДякую, дійсно пахнуть супер.
Видалитиякий гарний вірш!!! я от зараз від укр поезіï так далеко, а дарма, він проймає до душі... взагалі порив тепла, коли заходиш та твій блог - спочатку суперова картинка на пів-екрану, потім вірш, а далі ще й подяка... я просто розтанула від позитиву, так затишно мені стало))) незважаючи на мряку та сірість за вікном...
ВідповістиВидалитиі я дуже рада, що і тобі в який момент змогла допомогти прогнати душевні хмари, не пускай ïх більше в дім ;-)
взагалі, ви мене так надихнули своïми позитивними відгуками, що іду вам ще один рецептик писати)))
Ура!!! От ми і зігріли одна одну :) Це чудово. І ніякі кілометри і кордони не завадять. Чекаємо :)
ВидалитиОлічка,це все осінь...всіх вона зачіпає,дає поле для роздумів,переживань...запашні брауні...мені аж передався цей чудо-шоколадний аромат...думками я перенеслась на твою кухню,у коричневих тонах...до тебе і твоєї випічки та ароматної кави...і ми сидимо собі у двох,чи трьох чи чотирьох)))і нам так добре і затишно і солодко...і все у нас добре...
ВідповістиВидалитиАга, прямо телепортувалась на мою кухню :) От було б класно... Думаю, скоро і таке придумають замість скайпу :) Хай у всіх все буде добре!
Видалитисмакота! тре і собі спробуавати!
ВідповістиВидалитиСпробуй! Дуже помічне :)
ВидалитиОлюська, не сумуй!! Печиво надзвичайне вже на вигляд, а про смак можна здогадатись))) Дякую за посилання на рецептик і чекаю нові роботи!!!
ВідповістиВидалитиДобре, не будемо сумувати, а будемо працювати :)
ВидалитиА я вчора сирник пекла, з родзинками :)))) Теж смакота :)
ВідповістиВидалитиОбов"язково спробую брауні, дуже вони апетитно виглядають ;)
Ууу, сирник. Я такого ще не вмію...
ВидалитиМмммм, вот это вкусняшка! А вот у меня шоколад дома ну никак заваляться не может((( Обязательно попробую рецепт! А тебя, Оля, я приглашаю на вкусный чай вот сюда, к Тане http://tinyworld-by-tinytanya.blogspot.com/2012/10/blog-post_12.html. Мне очень понравился))
ВідповістиВидалитиСпасибо. Попробую...
Видалити