Записки юного мічуринця :)

Бачу, народ зацікавився методом вирощування лаванди на балконі. Тому вирішила цей народ трохи повеселити своїми історіями.
Якщо ви небайдужі до лаванди так само, як і я, ви зрозумієте...
Цей запах... Цей колір... Вона завжди мені подобалася, але з часів вагітності я чомусь зовсім охолола до різноманітних парфумів, вони просто стали мене дратувати. Єдиний аромат, з яким можна було співіснувати - лаванда. Я завела собі ароматичну олійку, навіть духалась нею -  на точки пульсу. Ще подруга привезла мені з Криму букет засушеної лаванди - ото вже тішилась... А тоді зацікавилася ідеєю виростити собі справжню рослинку. Насіння чомусь ніде не знаходила. І от одного разу, гуляючи в нашому місті Рівному в парку біля ПК "Хімік" не повірила свої очам! Вона росла просто на клумбі! І навіть цвіла! Ясне діло, тоді я обідрала половину тієї клумби, принесла додому, порівняла, переконалась, що то справді лаванда. І з тих пір мене не полишала думка - якщо це можливо, що лаванда росте просто на клумбі, то чому б їй не оселитися в горщику в мене вдома... Думка оформилась одного раннього ранку - коли я з ножиком і пакетом вирушила до тої клумби, поки народ ще спить :) Думала, вкраду собі кілька кущиків :) Ага, ви знаєте, яке в лаванди коріння? Вона пускає вуса, вони вкорінюються і проростають в землю на кілька метрів... Це я зрозуміла, коли почала тягнути один кущ з усіх сил. Хотіла тихенько поцупити, а він так сильно тримався за землю і пручався... Все, що змогла зробити - відколупала кілька тих вусів з квітами і запихнула в землю на балконі майбутньої квартири - це було минулого літа. Недовго мене радували ті квіточки, ясно, що все зів"яло, змарніло і повідпадало, як я не підливала і не просила :) "Ні - то ні" - подумала я, облишила свої спроби і покинула ті патики стирчати. Так вони і перезимували на балконі. А цієї весни - о, диво! - один корінчик відродився і почав пускати нові паростки і розцвів в травні! А тепер це цілий букет справжньої лаванди!

Ще одна спроба була в квітні, коли Нуся прислала мені насіння лаванди. Я чемно потримала його в холодильнику і висадила в горщики на початку квітня, як було написано на пакетику. Дуже довго там було порожньо. Потім проросла якась морква, кріп, ще якась невідома мені бадилинка :) А я все чекала... і дочекалася вже жменьку якихось однакових листочків. Виполола ті перші, а ці підливала і заглядала до них. І от нарешті вони показалися. Висота в них ще невеличка, але: це лаванда! Переконалася, коли потерла пальцями один листочок, почувся такий неповторний аромат... Ось вони підростають:

Мабуть, в цьому році квітів ще не буде, але в наступному... Почекаємо разом? :))

І ще одна рослинка, яка виросла з невідомого насіння, яким щедро зі мною поділилися - вона цвіте гарними блакитними шапочками, але я, на жаль, не знаю, що воно таке, якщо хтось впізнає - поділіться зі мною, ок?

 Все разом дуже гармонійно дивиться і радує мої очі і мій вередливий ніс :)
Висновок: лаванду можна посіяти і виростити - це довго, або вкрасти і виростити - це скоріше :) Вона морозостійка, і якщо вже приживеться - то надовго, сподіваюсь :) Чого і вам бажаю!