Декупаж - весна 2012

Покажу свої весняні доробки, хай буде пам"ять. :) Бо багато з цього вже радує нових власників.
Купа досочок "восьми-березневих":

Ароматний ПІФ, або Всі коробки повертаються додому...

Не знаю, це збіг, або невідомий закон природи - якщо останнім часом коробочки, в яких я висилала подарунки різним чудовим людям, повертаются до мене, наповнені не менш чудовими речами! Дивіться самі - це останній ПІФ від Алінки:

Про вуха, крила і аромат кави...

Всі ми в дитинстві гралися ляльками. В декого ця любов лишилась на все життя. А лялька, виготовлена руками з великою любов"ю - це особлива лялька, вона несе неймовірну енергетику, погодьтеся! В нашій оселі нещодавно оселилися дві таких лялечки - вони прилетіли поштою від чудових майстринь, знайомтеся:
Джульєта

Прованс, бандероль та плани на майбутнє....

Привіт. Пригадую, коли я зробила свою першу шкатулку в стилі шебі і принесла її показати одній дамі, вона покрутила її в руках, позітхала, і каже: "Шкатулка, звичайно, симпатична, от і малюночок гарний... Але чому ж ви її так погано пофарбували?!!" Це мене дуже розвеселило і потішило, я зрозуміла, що недарма пройшли мої декупажні курси і шебі я засвоїла... Правда, ця дама працює продавцем в мистецькому магазині... Але, як кажуть, "на вкус и цвет" всі олівці різні...
З тих пір я люлю шебі - пастельні кольори, квіткові мотиви, облуплена фарба... Такий дух старовини і Провансу... Покажу нові доробки:

Гіацинт і мускарі

Как серенада, как сонет,
Как острый карри,
Звучит, таинственно дразня:
«Цветки мускари».

Дрожащий звук, индиго цвет,
Аккорд гитары —
Бренчанье букв в потоке слов —
Цветки мускари.

Печальной дамы силуэт
В шелках мускари
Умчал в туман кабриолет
В духов вуали.

У моря бриз шептал волной
Влюблённой паре…
Горели свечи под луной —
Цветки мускари.

Раскрыла книгу: что за бред?
Как обокрали…
Простой мышиный гиацинт —
Цветки мускари?!

Изящный гиацинт грустит
На тонкой ножке.
Как мыши, прячутся в траве
Мускари-крошки.

Л.Алексеева, 2007

Весна наближається!

Всім привіт, вітаю чарівних дівчаток з наступаючим святом!
Хочу презентувати свій новенький чохольчик для телефону, який мені зробила неперевершена Лариса. Ми вчора зустрілися на хвилинку, і тепер я така щаслива! Це якесь маленьке диво, з вишитою лавандою!!! Моя доця, коли взяла його до рук, то спробувала навіть понюхати :) Дивіться самі:

Лавандовий... кіт:)

Думаєте, не буває лавандових котів? Ще й як бувають!
Вчора один з них оселився на моїй кухні. Поки звикає, не вередує, думаю - подружимося!
А пошила його одна чудова дівчина - Анна Шпрингер, яка мешкає у Львові. Блогу в неї немає, але альбоми з її ляльками, котами, ангелами та іншими авторськими роботами є на фейсбуці - ось тут її профіль. Аня якимось чином вийшла мене (через ЯМ та Однокласники...) і похвалила мій декупаж, я ж у відповідь не могла втриматись від захоплення, подивившись фотографії її робіт :) Знайомство плавно переросло в переписку колег - рукодільниць, а потім виникла ідея замовити щось одна одній та обмінятися подарунками (і не ПІФ, і бартер - якесь негарне слово...). Я зрозуміла, що мені для щастя не вистачає КОТА - фіолетового кольору (лавандового...), величенького , чоловіка з характером. І Аня придумала його для мене! Ось такий він:

Розіграємо цукерочку?

Всім привіт По-перше, хочу сказати, що вражена кількістю читачів та шанувальників блогу та моєї творчості! Дуже вдячна за коментарі та враження, якими ви поділилися зі мною! Я зрозуміла, навіщо влаштовуються "цукерки" - це чудова можливість познайомитися з новими цікавими людьми, та й зробити комусь приємне. Я знайшла нових друзів та колег по інтересах :)
А тепер найцікавіше. Я намагалася залучитися допомогою рендома, але, оскільки я в цій справі зовсім новачок, довелося викручуватися. Знайшовши в Альони Майхер (дякую, Альонка!) один корисний гаджет - натиснула на ньому кілька кнопок, а тоді сфотографувала цю картинку!
І от що там було: