В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

середа, 29 серпня 2012 р.

Прощавай, щедре літо!

От і наблизився кінець улюбленого серпня... Ще два дні - і він розтане. Яким воно було - це літо? В кожного є що пригадати, над чим посміятися, подумати...
Я встигла і попрацювати, і гарно відпочити, побачила нові неймовірні краєвиди, наїлася полуниць, малини, інжиру, свіжого меду :), намилувалася оберемками подарованих на день народження квітів, виростила лаванду на балконі, потоваришувала з новими цікавими людьми... А також побувала на виставках і фестивалях, останній раз - в моєму рідному місті Рівному в день народження нашої країни. Таку святкову вишиванку я маю - бабуся колись вишивала для мене:

середа, 22 серпня 2012 р.

Le Petit Cafe

Привіт, любі друзі. Сьогодні запрошую вас випити кави у маленькій затишній французькій кав'ярні. Наприклад, в такій:
 Чи підемо в таку?
Хто яку каву полюбляє? Міцну чорну, чи з вершками, або - з коньяком? :)
Замовляйте, а я поки покажу свої нові витвори - ці речі забажали бути монохромними і французько-вінтажними...
Комплект, який об'єднує емблема нашої віртуальної кав'ярні, складається з двох дощок із зображеннями старовинного посуду, величенької хлібниці-цукерниці і короба-підставки для серветок, приправ або інших дрібничок.
Матеріали: дерево, серветки, акрилові фарби, акриловий лак. Штучне зістарювання.

Смачного! П'ємо нашу каву, і нехай увесь світ зачекає! :)
А 24 серпня я беру участь у виставці на нашій рівненській Алеї майстрів. Ласкаво просимо!

пʼятниця, 17 серпня 2012 р.

Кіно

 Життя – це Кіно, і в цю мить на землі показують величезну кількість стрічок. У них різний бюджет, різна глядацька аудиторія, різна доля – деякі картини з тріском провалюються, інших чекає бурний, але короткочасний успіх, якісь картини оцінять лише кілька цінителів цього своєрідного жанру, а щось не зможе зрозуміти ніхто.
Деякі картини стають класикою. Так сталося в Голлівуді в епоху золотого століття, саме в цей час на екрані з'являються блискучі актриси, що стали сьогодні еталоном жіночності і краси.

вівторок, 14 серпня 2012 р.

Чарівна рослина материнка

Серед літнього різнотрав'я материнку, може, й важко було б помітити, якби не її приємний аромат. Недарма в народі цю рослину ще називають душиця, духів цвіт, а також ладанка, зимовий майоран, лісова м’ята, борова м’ята, душанка, лебідка, душниця, орегано.
Смак цієї трави знають і цінують у різних країнах. Це типова пряність італійської кухні, де з нею пов’язано воєдино поняття «піцца», там вона відома під назвою орегано. Материнку використовують як приправу до м'яса, спагеті, риби, соусів, салатів. У наших предків-українців материнка була одним із обов'язкових компонентів квасу та домашнього пива, яким вона надавала приємного запаху і здатності до тривалого зберігання.
Таке ж широке, як і в кулінарії, застосування цієї рослини в народній медицині, її вважали одним із кращих засобів при захворюваннях шлунковокишкового тракту. Наші предки використовували її і для полегшення болей при пологах. Мабуть, через те й назвали рослину материнкою. Хоча якраз у підготовці до материнства ця трава не допоможе: вагітним її вживати заборонено.
Ванни з материнкою вважають надійним засобом від розладів сну і надмірної нерво­вості.

Отож, як виявилося, орегано - це просто заморська назва нашої рідної материнки :) Я шаную всілякі ароматні трави, тому присвятила цій травичці мій новий глечик "Орегано":
Він невеличкого зросту, зате великий майстер по створенню затишку і колориту :)
Керамічний глек ручної роботи з плетеною ручкою, декорований в техніці декупаж. Штучне зістарювання (кракелюр, олійна фарба). Шукає господаря :)
А ви любите прянощі?

субота, 11 серпня 2012 р.

Наші дебюти

Привіт! Мій блог з рукодільного має небезпеку перетворитися в подарунково-демонстраційний :) І все завдяки щедрим подарункам від друзів, які продовжують надходити з усіх усюд. Жартую, звичайно, це так приємно - отримувати подаруночки, і як каже моя мудра донечка - найкращий подарунок - зроблений своїми руками, бо він несе любов!

середа, 8 серпня 2012 р.

Агов, солодкоїжки!



Привіт солодкоїжкам і всім іншим! Рада вітати всіх у себе в гостях, і дуже вдячна вам, друзі, за те, що ви є у мене, що є з ким розділити свої радісні моменти життя та поділитися сокровенним :) Хочу пригостити вас віртуальним тортиком, якого я спекла до сьогоднішнього свята – це мій день народження! Дарую всім море посмішок, кольорових повітряних кульок і улюблену пісеньку.

Ура!


текст песни Браво - Король оранжевое лето

вівторок, 31 липня 2012 р.

Подарунки від рукодільниць

Настав час похвалитися свіжими подаруночками, які я отримала відразу після приїзду з моря. Першою була посилка від Юлі , тут вона показувала мій обмінний подаруночок і деякі детальки свого, заманювала мене, привідкрила завісу, можна сказати :) І от ці таємничі подарунки вже в мене!

понеділок, 30 липня 2012 р.

Привіт з "Лесиних джерел" - 2012

Привіт колегам і друзям! В суботу я з подругою була запрошена до участі в Містечку мастрів в рамках щорічного фестивалю "Лесині джерела" в м. Новоград-Волинському - колисці відомої поетеси Лесі Українки. Не зважаючи на те, що часу для підготовки було зовсім небагато (довелося мало не в останню ніч швиденько робити кілька нових експонатів :), ми все ж поїхали. Хіба є перепоною якихось 100 км? :))) Я на цей раз дуже мудро додумалася запхати весь свій крам у відпускну валізу з ручкою і колесиками, тому не довелося нести все на собі, як минулого разу.
Зустріли нас дуже привітно, місце дали центральне, сонячне, на перетині всіх паркових стежок, тому відвідувачі нас не обходили. Майстрів і торговців китайськими дрібничками трохи відокремили, а також з останніх брали за участь по 500 грн. Ми виставлялися безкоштовно, це вже радує :)
В Новограді-Волинському є військова частина, і деяким бійцям пощастило - їх залучили на допомогу організації фестивалю. Тому вони з превеликим задоволенням притащили нам АЖ два столи (хоча їх був тотальний дефіцит) і навіть стілець, а потім порозлягалися в холодочку біля вогнища, де варився козацький куліш для всіх охочих. Я не взяла фотоапарат, тому на цей раз буде лише кілька фото з мобільного телефону. Сонце зашкалює, день був ясний :) Ось наші декупажні столики: