В цьому світі нам нічого не належить. Просто іноді ми і речі знаходимо одне одного. Ніколи не знаєш точно, де це трапиться, але коли вже трапляється - не помилишся...

неділя, 7 жовтня 2012 р.

Творчий врожай

Осінь - пора багата на плоди, тому пора і відзвітуватися, чим я тішилася дощовими вечорами.
А тішилася я ... кицями-закладками :) Вони хоч і маленькі, та коло них потупцяти довелося... Передавайте привіт від мене, кому пощастило з новим мешканцем!
Ще народився новий черевичок-гольничка. Він ніяк не міг обрати, яким йому бути - мабуть, задивився на киць :) Заздрив то тій, то іншій... і вирішив бути "дволиким" - лавандово-кавовим :) Я не заперечувала, обидві теми мені близькі, і я в певній мірі його розумію - такий складний крок... :) Подушечка теж прикрашена декупажем - букетиком лаванди.
Оскільки на цей раз у Львові я гостювала у Зірочки, а вона вперто вважає мене лавандовою феєю :), довелося якось довести ту свою "фейність" і придумати особливий дар. Ним став кущик лаванди, він вже дбайливо посаджений руками власниці у своє новеньке кашпо. Ось яке:
Чимало спільних знайомих знають про те, що родина Зірочок колекціонує все, що пов"язане з ведмедиками Тедді. Поповнити колекцію завжди приємно, подумала я, та, на жаль, не знайшла жодної серветки з цим героєм. Але бажання зробити сувенір для Настуні було дуже сильним, і я... роздрукувала ведмедя на серветці, а тоді трохи домалювала, і ось що вийшло: 
                          
А тепер покажу свій останній доробок з серї "відроманія" :) Першим було кашпо, в якому росте лаванда Нусі. Його побачила знайома і попросила подібне (я його не сфотографувала, терміново віддала) - це друге. Третє  - в Зірочки, вище по тексту. Ну і ось воно: тадам! Нуся замовила мені ... новорічне кашпо. Вона так і прагне підсадити нас усіх на цю тематику :) Але я вдячна їй за це, бо відчула запах ялинки і мандаринів, коли шкурила і лакувала її відерце:

Сподіваюсь, господиньці сподобалося, і цей ангелик буде наближати свято, яке вона так любить :)
Ну і наостанок похвалюся своїм новим блокнотиком, на створення якого я, сама того не відаючи, надихнула Зірочку :) Що тут сказати - горошок, Гапчинська, фея, чотирилисник - свято для душі, одним словом!
Дуже  дякую за такий мистецький витвір, обіцяю не шкодувати, а використовувати за призначенням :) Плани і бажання, уперед!

Тсс... Вчора я купила собі трафарет, буду пробувати нові техніки. Потім розкажу...

субота, 6 жовтня 2012 р.

пʼятниця, 5 жовтня 2012 р.

Карусель життя...

Яка цікава штука наше Життя!
Воно просте і складне одночасно. Воно, як карусель, обертається по колу і не зупиняється ні на хвилину. Сьогодні ти плачеш, а завтра знаходиш те, що дає тобі сили для радості. В дні печалі час тягнеться неймовірно довго. А ось щасливі і радісні дні біжать настільки швидко, що іноді здаються однією прекрасною миттю. Як хочеться зупинити цю мить! Але карусель все крутиться...
Давайте прокатаємося на моїй каруселі і подивимося на пригоди рівнян у славетному місті Львові в минулі вихідні :) Поїхали в темпі вальсу...

вівторок, 2 жовтня 2012 р.

Блукаючи світом...

Блукаючи світом у пошуках щастя, я знову повернулася в найромантичніше для мене місто - Львів - де скрізь музика, кава і кохання :)

пʼятниця, 28 вересня 2012 р.

Ах, ця осінь...

Ах, ці коси каштаново-русі,
Ця хода величава й легка!
На розшитому сонцем обрусі
Зупинилась засмагла рука.
Спалахнули смарагдові зорі
З-під розкішних корицевих вій,
Перед нею принишкли в покорі
Ніжні айстри в пожухлій траві.
А вона кружеляла між сосен,
Розстилала квітчасті хустки
І, заколені жмутком в волоссі,
Лопотіли шовкові стрічки.
Вигиналась під звуки тамтамів,
Дивні руни цвіли на плечі
І листки, мов чудні орігамі,
Оживали на темній парчі.
Заціловане сонцем волосся,
Лляло пахощі хвойні терпкі...
Ах, ця діва-мольфарниця осінь!
На зап'ястку-браслети тонкі.
/Наталя Данилюк/

Цієї осені я знайшла нову подругу - Олічку - Горобину з Нововолинська. Точніше, то вона мене знайшла, і щедро мене обдарувала лавандовими саше. Мені так подобається Олін нік, що їй я присвячую цей пост, а також показую маленькі сувеніри, які вона отримала від мене в знак дружби - браслет та гольничку :) Гарної і щедрої всім нам осені!

субота, 22 вересня 2012 р.

Щастя неминуче :)

Через те, що дні стають коротші, а вечори довші, домашні посиденьки переносяться на кухню. Кухня - це місце, де завжди тепло і затишно. І неважливо, сидите ви тут з друзями, з незнайомим людьми, або наодинці.
 Посиденьки на кухні - це вбирання тепла Будинку, його доброго настрою і любові. А з таким зарядом можна зрушити будь-які гори і з посмішкою сприймати будь-які ситуації.  

Взагалі-то неважливо, тепло або холодно на вулиці. Важливо, щоб вам було добре :)
 Необхідно помічати прекрасні моменти в кожному дні і бути вдячним їм за це. Сьогодні я помітила нову кав"ярню прямо в моєму будинку! Знаєте, як вона називається? "Кавові мешти"!!! Мабуть, це знак. Пора лаштувати свої мешти... на каву до Львова!
Фестиваль кави у Львові - як можна пропустити таку подію?
Так що застрибуємо в мешти - і гайда! Зустріч на Бамбетлі :)

вівторок, 18 вересня 2012 р.

МК декупаж. Сердечко шеббі

Привіт. Колись давно (ще минулої осені :)) я обіцяла викласти фото з нашого з Нусею імпровізованого МК. Знайшла її фото, спробую відновити по пам'яті.
Матеріали, які ми використали:
- фанерна заготовка сердечка
- верхній шар трьохшарової серветки з малюнком
- акрилова фарба "Polycolor" (слонова кістка) від Maimeri (вона найбільше пасувала до фону серветки)
- фарбник від Dufa, колір деревно-коричневий (відлитий в іншу меншу баночку)
- акриловий глянцевий лак "Соннет"
- 3-Д лак з ефектом об'єму - буває різних марок, ефект практично однаковий
- наждачний папір (краще нульовка)
- свічка
- поролонові спонжі
- штучний м'який пензлик

пʼятниця, 14 вересня 2012 р.

Лавандова епопея

Привіт. Мабуть, більшість в курсі справи, про що я :) Коли я визнала перед усім світом свою небайдужість до цієї квітки і взагалі до лавандової тематики, вона теж полюбила мене щиро і допомогла познайомитись з чудовими людьми - вами - та ще й примножилася у вигляді ваших подарунків: це і шикарний футляр для телефону від Лариси, ароматна Тільда від Аліни, сумка для ноутбука і косметичка від Юлі, та і сама я можу дещо :)
Ця колекція вчора поповнилася!
Лаванда притягнула до мене нову подругу з Нововолинська (там скоро відкриється клуб рукодільниць :), та ще й мою подвійну тезку Олю - Горобину. Така щира і приємна творча мама сама захотіла мене порадувати і надіслала мені окрім улюбленого білого шоколаду (і звідки вона дізналася...:)) свої дебютні лавандові саше (коли дарується найдорожча перша робота - це так гріє). Я їх бігом зафотографувала, але потім скористаюсь Оліною пропозицією: насиплю туди сухих лавандових квітів і буду насолоджуватися ароматом...
Оля, я в захваті і дуже тобі дякую за радість і любов, яку принесли в мій дім ці милі дрібнички!
Цю неймовірну красу супроводжував щирий і зворушливий лист. Він був справжній, написаний від руки на папері, і в нього була всипана жменька квіточок лаванди. Як я скучила за такими паперовими листами, що з нами робить інтернет...

Пригадалося ось з Ліни Костенко:

Пишіть  листи  і  надсилайте  вчасно,
коли  їх  ждуть  далекі  адресати,
коли  є  час,  коли  немає  часу,
і  коли  навіть  ні  про  що  писати.
Пишіть  про  те,  що  ви  живі-здорові,
не  говоріть,  чого  ви  так  мовчали.
Не  треба  слів,  навіщо  бандеролі?
Ау!  -  і  все,  крізь  роки  і  печалі. 


На цій душевно-пронизливій ноті :) хочу вам представити авторку картини, яку я дозволила собі використати в шапці богу - щоб не порушувати авторських прав.
Вірус зміни дизайну блогу я підхопила в чаті від Ірини Буткевич :) Я пораділа її вимитому і свіжопофарбованому бложику, і мені закортіло теж. Випадково натрапила на колекцію малюнків, які вразили красою, квітами, кольором, мріями талановитої людини -це були картини корейської художниці Christian Asuh. Її роботи присвячені темі кохання та людських взаємин, вона показує найкращі і найяскравіші настрої закоханих.

Ось така романтична парочка, що смакує кавою на бамбетлі, навіяла моєму блогові осінні настрої і кольори - листопаду, багрянцю, сливового та яблучного з корицею варення, капучіно, печених гарбузів, бордових дрібненьких хризантем - улюблених квітів моєї мами, гречаного меду... А що нагадують вам ці кольори? Хотілося б знати це...