Олеський замок

Давненько я не писала про свої подорожі, а вони, між тим, іноді таки відбуваються! Фотоматеріалу є багато, а от часу на його обробку – не дуже. Але сьогодні виправляюся і звітую про нашу недавню мандрівку замками Львівщини, серед яких був і загальновідомий Олеський замок.

Отже, це були перші числа березня, погода похмура, зелені ще немає, тому фото вийшли, як з фільму жахів )) Зате середньовічна містична атмосфера відчувалася чудово – було навіть трохи моторошно, особливо в замковому саду… Але про все по порядку.

Монастир капуцинів навпроти Олеського замку

Прадавній замок, розташований в селищі Олесько Львівської області, вважається найстарішим серед тих, які збереглися до наших часів: він стоїть на височині, оточеній болотистою непрохідною рівниною, вже більше шести століть. За стратегічну важливу фортецю, що колись знаходилася практично на межі між Галичиною та Волинню, боролися в свій час і Польща, і Литва, і Угорщина, тому історія Олеського замку дуже багата подіями. 

Тут мінялися власники, відбувалися руйнівні напади, пожежі та землетруси, і навіть народжувалися королі – саме в цьому замку в 1629 році з’явився на світ польський король Ян ІІІ Собеський! Одним словом, є про що розповісти і українським, і польським нащадкам.

Всередині Олеського замку зараз розташована експозиція Львівської галереї мистецтв, де зібрані унікальні твори середньовічного мистецтва. А у внутрішньому дворику знімали фінальну сцену фільму «Вогнем і мечем». І ще, кажуть, по старих світлицях та сходах бродять привиди… Але в якому ж замку їх немає? )))

Особисто на мене найбільше враження справив замковий парк – якийсь такий, дуже незвичайний. Згори ландшафт виглядає так собі – болото, серед якого видніються якісь фігури і високі туї.

Зате внизу все зовсім по-іншому! По-перше, спустившись сходами, що прикрашені кам’яними левами, ви обов’язково посміхнетеся. Просто придивіться до виразу їхніх облич, тобто морд!

Далі по дорозі вам зустрінуться сучасні скульптури з каменю, які теж наводять на роздуми. Ну ось що вам нагадує найперша фігура? Чи то тільки я така несерйозна? )))

Ні, ви добре роздивіться! Як вам таке сучасне мистецтво?

Посміялися, і досить! Насправді, парк дійсно заворожує і навіть трохи лякає. Наприклад, ось ці фігури жінок-змій (чи що воно таке), виглядають досить моторошно.

Але найбільш дивовижно я себе відчула посеред височенних туй, насаджених рівними косими рядами. Гуляєш, наче в якомусь казковому лабіринті! Десь вгорі височіє замок, а під ногами – м’яким килим із торішньої хвої й трави… Враження неповторні! Щоправда, я не дуже зрозуміла, навіщо там встановлена явно не середньовічного походження металева парочка, але то таке. Не забувайте, що після Польщі і Литви Олеський замок якийсь період належав ще й Радянському Союзу.

Якщо не зважати на трохи недоречне, на мою думку, доповнення старовинних скульптур сучасними композиціями, замковий парк мені дуже сподобався. Відвідати Олеський замок рекомендую всім – це дійсно визначна архітектурна пам’ятка Західної України. Тож не відкладайте справу в довгий ящик і вперед – вивчати історію рідного краю!