Переходжу на інший формат!

Майже чотири роки ведення блогу, безліч фотографій, вражень і думок з категорії "особисте" - віртуальна колекція спогадів підібралася чималенька! Моя потреба в такому інтернет-щоденнику нікуди не зникла, але сучасні можливості інтернет-мережі виводять це поняття на новий рівень.

Ви ж теж помітили, що формат звичайного блогу дещо застарів? Ось і я про це.

Не хочеться витрачати час на обробку фотографій та написання довгих постів (хоча розказати завжди є про що), а хочеться так: "клац-клац" - і готово! Одним словом, я переходжу в Інстаграм - спробую ділитися враженнями в більш мобільному та зручному форматі!

Блог я закривати не планую, хай собі буде. Можливо, щось перенесу і в Інста. Тому шукайте мене вже там під ніком Nazariya.

Всім, хто був підписаний на "Калейдоскоп хороших вражень", хочу подякувати просто за те, що ви є - серед вас я знайшла чимало однодумців і цікавих людей! Сподіваюся, наше спілкування не припиниться, і до зустрічі в Інстаграмі!

     

Жовто-синій фейєрверк!

Як казав Чебурашка: «Мы строили, строили, и наконец построили!», ну а ми чекали, чекали і дочекалися нарешті довгожданного виходу з друку чергової пари книжечок під моєю редакцією: Синього і Жовтого випусків «Золотої колекції»!

Рукодільниця і друзі: зустріч клубу «Моє хобі» (Львів, 2015) - Діана-клуб

Вже давно підготувала цей допис, але не хотіла дублювати інформацію тут, у блозі, і на рукодільному порталі, для якого, власне, я й готувала статтю ))

Отже, відкриваю секрет: останнім часом я брала активну участь в оновленні пізнавального сайту видавництва "Діана плюс". Тепер він носить назву "Діана-клуб" і позиціонується як місце зустрічі і спілкування творчих людей, а особливо рукодільниць! Звичайно ж, портал ще буде удосконалюватися і розроблятися далі, але перший крок зроблено - туди вже можна і навіть треба заходити в гості, реєструватися (в тому числі через соцмережі), читати цікаві пізнавальні статті, роздивлятися багато яскравих фотографій і залишати свої коментарі!

А поки що пропоную вам свій звіт про моє недавнє перебування у Львові - читайте і діліться враженнями!
Рукодільниця і друзі: зустріч клубу «Моє хобі» (Львів, 2015) - Діана-клуб

Високий Замок

Серед моїх знайомих, мабуть, не знайдеться людини, яка б свого часу не побувала в знаменитому львівському парку «Високий Замок», а от мені потрапити туди раніше ніяк не вдавалося – то погода погана, то обставини не сприяють, то ще щось… І це при тому, що в самому Львові я буваю не так вже і рідко! Ось чому, як тільки трапилась нагода, ми з сім’єю вирішили надолужити згаяне і відвідали нарешті цей затишний парк. Тож віднедавна Високий Замок поповнив і наш особистий туристичний список ))

І знову нагорода!

Чим більше часу я проводжу в блогосвіті, тим частіше зустрічаю там різного роду ігри і марафони, де потрібно дати відповідь на запитання про себе і передати естафету іншим дівчатам. Знаю, що багато хто ставиться до цієї розваги несерйозно і не приймає подібних викликів, але особисто я вважаю, що справа ця потрібна і важлива, адже якщо вам передають так звану «блого-нагороду», значить ви цікаві людям, а це завжди приємно!

«Weekend» в Перемишлі

Чули таку приказку: «Если очень захотеть, можно в космос улететь»? ))

Ну, не зовсім в космос, але в сусідню країну – то точно! Принаймні, нам з чоловіком на вихідних вдалося знову побувати в Польщі (до речі, минула наша поїздка туди ж відбулася майже рівно рік тому – з різницею в один день). Цікаво? То вмощуйтеся зручніше – фотографій ду-у-уже багато!

Трішки літа посеред зими )

Так-так, літа – з його яскравим, насиченим і життєдайним зеленим кольором! Саме цьому відтінку присвячена друга книга під моєю редакцією, в якій зібрані салатові, смарагдові, фісташкові, хвойні, малахітові… коротше вишивки у всій розкішній палітрі зеленої барви! (Поки готувала книгу до друку, то дізналася про величезну кількість назв відтінків зеленого кольору – є навіть «шартрез», уявляєте?)

Нова естафета і багато тексту ))

Усіх вітаю з приходом зими! Сподіваюся, вона принесе багато приємних моментів і хороших новин, бо вони нам дуже потрібні )

Сьогодні візьму участь у естафеті "Liebster Blog Award", яку мені передала Юля – власниця аж двох цікавих блогів. Дякую за нагороду!

Отже, правила такі: відповісти на 11 запитань того, хто їх вам задав, нагородити 11 блогів із кількістю постійних читачів менше 200 та повідомити їх про це і, відповідно, вигадати свої 11 питань. Дію згідно плану!

Дебютую в новій ролі!

Мабуть, ви помітили, що останніми місяцями я приділяла своєму блогу трішки менше (в порівнянні з минулим роком) часу. Це зовсім не пов’язано з втратою натхнення до блоговедення чи фотографування, просто для цього є інше пояснення – я працювала над новим важливим для мене проектом. Не хотіла нічого казати передчасно, але тепер, коли я тримаю в руках реальний результат своєї праці, можу розвіяти інтригу: нещодавно вийшла з друку перша книга під моєю редакцією!

Як я вже колись писала, книги для мене – це святе, письменники – великі люди, а самій бути задіяною у видавничій справі я навіть і не мріяла. Але життя – цікава штука, і деколи навіть бухгалтер з юридичним ухилом може стати справжнім редактором – звичайно, якщо дуже цього захоче ))) Як виявилось, це саме мій випадок, тому сьогодні представляю вам свіжовидану рукодільну книгу під назвою «Червоний» із серії «Українська вишивка. Золота колекція»!

Перший день народження…

Сьогодні день народження мого блогу! Так, рівно рік тому я почала вести свій віртуальний щоденник, навіть не знаючи, навіщо в принципі я це роблю і до чого це мене приведе. Але спробувати хотілося, і як результат – сьогодні я святкую перший день народження «Калейдоскопчика»!

Реальна зустріч із віртуальною подругою )

Починаючи вести свій блог, я навіть не уявляла, що в результаті отримаю не лише море задоволення і цікавої інформації, а ще і нових подруг, які із віртуальних плавно «переростуть» в реальних! Але сталося, на щастя, саме так, тож сьогодні з радістю представляю вам невеличкий фотосет, в якому брала участь відома в блогосвіті фотограф Lusylka, вона ж Юлія Лиса – автор чудового блогу «Мої фотографії та їхня біографія».

Ще одна нагорода і додатковий факт про мене ))

Мені подобається вести свій блог – це як щоденник, в якому я записую приємні миттєвості свого життя. Потім, через деякий час, цікаво перечитувати свої ж думки і враження, розглядати зроблені фото і подумки повертатися в хороші і добрі спогади…

І ще мені дуже приємно бачити, що мої дописи в блозі викликають зацікавлення і відгуки все нових і нових читачів – їх кількість збільшується, і я цьому безмежно рада! Завжди цікаво поспілкуватися з однодумцями – чи то стосується фотографування, чи моєї великої любові – книжок, чи рукоділля, чи просто віртуально поговорити з хорошими людьми, яких в блогосфері я вже знайшла багатенько ))

До чого це я? А до того, що недавно в мене з’явилася нова постійна читачка – LuboV (рада знайомству!), яка тут же передала мені блогонагороду! 

П'ять фактів про себе

От за що я люблю блогосвіт, так це за те, що віртуальні подруги завжди підкидають якісь цікаві ідеї! Тож сьогодні хочу відповісти на традиційне недільне запитання від Іри, а полягає воно в тому, щоб назвати п’ять фактів про себе.

----------

Вот за что я люблю блогомир, так это за то, что виртуальные подруги всегда подбрасывают какие-то интересные идеи! Так что сегодня хочу ответить на традиционный воскресный вопрос от Иры, а заключается он в том, чтобы назвать пять фактов о себе.

  

Чорно-білий фотосет

А давайте познайомимось поближче!

По собі знаю, як цікаво подивитися на людину, з якою спілкуєшся віртуально, тому сьогодні вирішила трішки показатися вам у всій своїй чорно-білій красі! )) Приєднуйтесь до мого починання і ви, думаю, читачі ваших блогів будуть тільки «за»!

----------

А давайте познакомимся поближе!

По себе знаю, как интересно посмотреть на человека, с которым общаешься виртуально, поэтому сегодня решила показаться вам во всей своей черно-белой красоте! )) Присоединяйтесь к моему начинанию и вы, думаю, читатели ваших блогов будут только «за»!

Читательский марафон

   

В своем блогерском профиле самым первым моим интересом я обозначила хорошие книги. Это вышло неосознанно, но говорит о многом – я действительно не представляю себя без интересного чтения. Читать люблю с детства: журналы, газеты, книги и даже этикетки на продуктах – все было освоено мною сразу же, как только попадалось в руки! ))) Родители даже слегка переживали на этот счет, ведь я увлекалась не только сказками и детскими рассказами, но и вполне взрослой литературой, до которой, как говорила моя мама, мне надо было «еще дорасти».  Кстати, она была права: я на своем опыте убедилась, что некоторые литературные шедевры воспринимаются совершенно по-разному с каждым прошедшим годом. Но это тема для отдельного поста, а пока немного о другом ))