Що потрібно для того, щоб книжка
сподобалася читачеві? Розповім на прикладі книги Тетяни Брукс «Бережіть янголів
своїх» (видавництво «Віват»), яка нещодавно випадково потрапила в мої руки. Отже,
для успіху потрібні наступні інгредієнти:
По-перше: приємна і стильна обкладинка – тут
ставимо плюс. Оформлення в ніжних бузково-салатових тонах (моя улюблена
комбінація кольорів), зручний формат, якісний папір – тут все це присутнє, тому
книга звертає на себе увагу.
По-друге: ім’я автора. Про Тетяну Брукс я ще не чула, але це й
не дивно, враховуючи, що це її перша книга. В принципі, я зовсім не проти
знайомства з новими авторами, якщо вони дійсно того варті.
По-третє: сюжет. Він, звичайно, є – книга містить
один роман і кілька оповідань. Але складається враження, що у всіх своїх творах
автор пише про себе. Це нагадало мені стиль Надійки Гербіш або Лесі Романчук,
коли у героїнях чітко вгадується сама авторка. Читаєш як щоденник, а в деяких
випадках розумієш, що навіть імена головних героїв не змінювалися. Майже у всіх
історіях головна дійова особа – жінка середнього віку, якій не пощастило з
чоловіком першого разу, але яка має дорослого сина і любить собак. Як варіант –
героїня, власне, собака! Є ще історія дружби між собакою і літнім чоловіком…
Також багато розповідається про другого чоловіка героїні та її виїзд за кордон, аж на
далеку Аляску. Коротше, історія власного життя авторки. Читати, в принципі,
цікаво, адже історії прості, життєві – з тих, які трапляються поряд. Але
якихось карколомних викрутасів та великої інтриги тут не буде.
І четверте: якість перекладу і загальна
грамотність – а ось тут ставимо великий мінус. Особисто я знайшла в цій книзі
декілька граматичних помилок, а також нові для мене слова «паняй звідси», «нюшила»
і «собачий шелтер». По змісту можна, звичайно, здогадатися, про що мова, але
навіщо ж ускладнювати? )
Висновок: видавництву потрібно найняти
хорошого коректора, а так все більш-менш. Для розслабленого читання на один-два
вечори книга підійде )
