Львів. Кава. Любов.

Що для вас означає Львів? Для мене це місто уособлюється, звичайно ж, у смачній каві, а ще – в старовинній бруківці на заплутаних вуличках, в привітних людях шляхетної зовнішності, в неймовірному поєднанні минулого і сучасного… Львів – це моя слабкість: скільки б разів сюди не приїжджала, весь час відкриваю для себе щось нове. Якщо чесно, інколи я й сама не розумію, звідки в мені береться таке захоплення Львовом – я ж народилася і живу в Тернополі! ))) Мабуть, озивається якесь спільне галицьке коріння, а може, правду кажуть, що Львів – місто, яке закохує в себе назавжди… І, до речі, про любов – здається, що саме тут вона особлива: наділена присмаком вишуканих історій та легенд, оповита мистецьким ореолом і приправлена тонким почуттям гумору львівських панянок і панів… Тому ви зрозумієте, чому збірку оповідань «Львів. Кава. Любов.» я ніяк не могла залишити без уваги!

Співпало так, що цю книжку я прочитала відразу після поїздки в Львів на вихідні – зробили собі з чоловіком свято! ))) І чи то туристичні враження так вдало наклались на прочитане, чи то проникливі тексти освіжили в моїй пам’яті емоції, але ефект був такий, ніби я й досі блукаю затишною площею Ринок, розглядаю древні кам’яниці і закушую все це неймовірно смачними місцевими пляцками! Про свої львівські походеньки я ще розповім пізніше, а поки що – детальніше про книжку.

В збірку увійшли оповідання кількох українських авторів-жінок, серед яких найбільше мені запам’яталися творіння Наталії Гурницької, Дари Корній та Ірини Хомин. Також дуже сподобались оповідання «Абонентська скринька» Вікторії Гранецької – за нестандартний сюжет з елементами містики, і «Піаністка» Ніки Нікалео – дуже приємний і чомусь рідний мені львівський діалект. Якщо вас зачаровують такі слова як «карафка», «саля», «пуделко» і «візія» - то вам сюди!  

Майже всі, за невеликими виключеннями, оповідання цієї збірки залишають по собі хороші враження: в них немає приторної й нереалістичної «солодкавості», зате присутні неповторний львівський шарм і атмосфера. І ще: книжку можна було сміливо називати «Львів, кава, любов і дощ» - бо про це атмосферне явище (як про ще одну з візитівок Львова) тут згадується дуже часто! Але дощ у цій книзі – приємний, теплий і одночасно освіжаючий. Аж хочеться пробігтися під ним по старій австрійській бруківці…

Збірку однозначно рекомендовано до прочитання всім, а особливо тим, хто любить каву і Львів!