Пилипець, v.5.0

Кінець року, навчального чи ж фінансового - це як кінець світу, тільки кінець світу буває один раз і всьо, а ця холєра накриває невблаганно за графіком. Як наслідок - цілий місяць ані творчєства, ані огульной русофобії, навіть чашка Петрі пилом припала.
Не дивно, що поїздка до Пилипця була дуже вчасно: хоч на два дні, але викинути з легенів це-о-два, а з голови дещицю мотлоху і робочих емоцій. Наше нелітнє літо трохи порушило мої плани лягти в зігріту сонцем травичку на горі і довго-довго фотографувати комах на кострубатих медоносах, маленькі квіточки, великі хмари (optional). Трава була мокра від дощу, вітер на горі пронизував до кісток, квітки закриті, джмелі та метелики спакували валізи і дременули кудись, але такі дрібниці не можуть завадити відпочинку, якщо стоїть така мета :) Знимків привезла не заплановані три мішки, а торбинку, нею ї ділюся :)

П - це Пилипець!

Не знаю, що цього разу можна написати в якості вступу до фотозвіту з чергової нашої поїздки до цього села...
Хоча ні, знаю. На тлі новин з фронту, на тлі мимоволі підслуханої буденної розмови вояків у маршрутці дорогою на вокзал - про Іловайськ, про загиблих побратимів, про те як не пускали зеленого хлопа у бій, про те що на море треба все ж вирватись...
Дякую всім, хто тримає це чисте блакитне небо для нас.

Осіння трилогія. Частина третя

На природу!

September Flame by fear-sAs

Книги, які (не) мали бути написані, оновлено

Куточок бібліофіла. Мали чи не мали? Не мали - тому що всі хотіли жити. Мали - тому що все до того йшло, а робити висновки з підручників історії, книг та оповідань очевидців про реальну "дружбу народов" в срср мало хто любить. Та що там підручників, коли сьогодні зі щирим здивуванням спостерігаєш цьомки між позірно проукраїнськими представниками окупованих територій і навіть "материкової України" та росіянками, що прилюдно підтримували анексію Криму. Рукодєліє внє політікі? Ну-ну.
Черговий раз йдучи слід у слід з Яном Валетовим не погоджусь із ним - воюємо ми таки з "русскімі", тому що ідентифікований ним противник "советский человек" творився за відпрацьованими століттями лекалами "вєлікоросса". А що не раз зустрічала згадки про чупакабру "правильних" українців (на думку московітів), які, на відміну від свідомих фашистів-нацистів-бЕндерівців, підтримують кримнаш і путлєра, так є таке в історії України явище, кочубеївщина зветься. Не знаєте - погугліть.

Пара слів про книги та подаруночок від коханого чоловіка на ДН - під катом.

Вихідні у Пилипці

 ...Від Карпатських гір до славетного Донбасу - друга година за київським часом!

Так би проспівали вам про точний час на одній дуже місцевій "бандерівській" радіостанції, якби ви разом зі мною не спали у вагоні потягу Київ-Ужгород. А зранку і на всі минулі вихідні знов був Пилипець, який вже отримав власний тег у блозі :)

Смугасті гори, хмари і любов

Наша маленька відпустка, завдяки чотириденним вихідним, пройшла в улюбленому селі Пилипець. Що може бути кращими ліками від метушні міста та забитого вщент інформаційного простору? Чоловік був із велосипедом, ще й з компанією таких же навіжених "байкерів", тож я мала повну свободу вибору - на яку гору дертись і у якій позі фотографувати квіточки :) Маю сказати, що вперше бачу Карпати так рано (зазвичай ми туди приїздили влітку), тож усе було новим - і плями снігу на зелено-брунатних схилах, і весняні квіти, яких немає у наших лісах. Звичною була тільки любов :) Оскільки весних барв далі буде замало, пропоную одразу увімкнути музичний супровід, щоб жваво і знову ж таки, про любов :)

Пилипець

Крим - він, знаєте, може бути чий завгодно. Наш, ваш, спільний, нічий. Хоча бажаю йому нарешті стати своїм. А от Карпати - тільки українські. Карпати - це не просто неймовірна краса, багато зелені, гори, вкриті туманом. Це перш за все люди. Добрі, працьовиті, привітні, щирі. Чужого не візмуть, свого не віддадуть. Тому коротка поїздка у село Пилипець, відомий гірськолижний курорт, який літом приймає велотуристів та любителів дряпатись по горах із 40-кілограмовим рюкзаком на спині, став, вибачте за високий штиль, бальзамом від тривалої напруги. Ще у наших хазяїв (ми винаймали кімнату у приватному будинку) не було інтернету, тож від новин по ТВ можна було дізнаватись трохи більше ніж нічого...Таке...

Багато розповідей не чекайте - хто бував у Карпатах, знає що найкращі фото не можуть передати усю красу, хто не був ще - саме час планувати поїздку :)

Далі - багато  світлин!