Смугасті гори, хмари і любов

Наша маленька відпустка, завдяки чотириденним вихідним, пройшла в улюбленому селі Пилипець. Що може бути кращими ліками від метушні міста та забитого вщент інформаційного простору? Чоловік був із велосипедом, ще й з компанією таких же навіжених "байкерів", тож я мала повну свободу вибору - на яку гору дертись і у якій позі фотографувати квіточки :) Маю сказати, що вперше бачу Карпати так рано (зазвичай ми туди приїздили влітку), тож усе було новим - і плями снігу на зелено-брунатних схилах, і весняні квіти, яких немає у наших лісах. Звичною була тільки любов :) Оскільки весних барв далі буде замало, пропоную одразу увімкнути музичний супровід, щоб жваво і знову ж таки, про любов :)

Сезонний градієнт вражає: внизу готуються квітнути яблуні, кульбаби (здоровенні! далі покажу) рясно вкрили густу зелену траву, а на горі ще лежить сніг і можна знайти пізні першоцвіти.

Сольданелла угорська. Знайшла її тут, а загалом безмежно цікавий сайт для любителів мандр, раджу

Білоцвіт весняний (дякую Ірі за назву!)

Перше, що я зробила, зійшовши з підйомника та пофотографувавши квіточки - полізла до плями снігу, яка здавалась найближчою. Височенько!

Здалеку снігові смуги та плями здаються невеликими, харківські туристі для масштабу

Але нам - ще вище! 700 метрів від підйомника - і дорога веде далі за схил, туди ми підемо вже влітку, кажуть, можна потрапити так до водоспаду Шипіт.

Не вказівник, а хмарний факел

Вітер північно-західний, поривчастий :)

 Схили вкриті щіткою чорниці.

Дерева нагорі ще тільки починають випускати листя

Не знаю, як вам, а мені це нагадує народження "Чужого" )))

 Місцева екзотика та монополіст - Чайовня на схилі. Зовні та усередині - навмисно (мінімум інвестицій))) просто, але кава та напої смачні.

 Є там піч (зліва за кадром) і котик

А також підвіконня з фарбами та олівцями, якими гості можуть намалювати свою любов.

 Малюють і пишуть кожен про своє

Хто знає грузинську, що написано?

Цього разу я обійшлася без кави, грілася збитнем з настоянкою на дубі та прянощах. Смакота! Горизонт на фото не завалений, до речі :)

Карпатська погода - як жінка. Її не можна прогнозувати, її можна тільки вгадувати :) На неділю нам обіцяли дощ і зливу із самого ранку. Ранок видався сонячним, а ніч перед ним - зоряна, в обід сонечко все ще світило, але хмари почали збиратись, щоб литись обіцяною зливою до пізнього вечора. Я їхала донизу, коли дощ вже почав йти і не пройшла і двох кроків від крісла, як уперіщила така злива, що... Але я прямувала донизу (ох яким повільним здавався рух, та ще й раз-позраз канатка зупинялась), а назустріч мені їхало чимало людей. Бідолахи ))) Щоб якось уявити те, зняла відео, чути вітер та видно полосу дощу, що сунула до нас.

Вид на початок підйомника десь за годину до дощу

Похвалюся чоловіком :) Стрибав на трасі біля низу, щоб я могла познімати. Хоча це для них простенька вправа, на схилах все і веселіше, і брудніше, і складніше - але там нема мене, бачила тільки відео :)

Біля підйомнику є кафе, досить смачно готують. Минулого літа кавомани мусили задовольнитись еспрессо, а тепер є й латте, і капучіно. "Пиріг із чорников" - так було написано на імпровізованому (бо відсутній у постійному меню) ціннику :) Народ накинувся наче тої чорниці ніколи не бачив :)

А, ледь не забула про кульбаби! Ось такі там ростуть велетні - для масштабу мій палець та кришка від об"єктиву.

Їхати додому не хотілось зовсім! Тому ми ще не раз повернемось у цей теплий, добрий, лагідний край.