Проект "Одна ниточка" з Мариною

#вишивка_від_fatini .
Неочікувано з зустрічаєш в стрічці спочатку інтригуюче фото.
А потім вже розумієш, що тобі точно потрібео прийняти участь. З
апрошую всіх вишивальниць з новими та старими проектами до гри, яку організовує @monichka_marina .
"Одна ниточка" — це гарний шанс закінчити давно намічене і розпочати давно намріяне!
.
 Regrann from @monichka_marina -
Несколько лет назад, а конкретнее в 2009 году, я придумала для своего форума вышивальную игру "Одна ниточка" - совместная борьба с долгостройными вышивальными проектами...
Хочу предложить ее здесь, на Инстаграме, всем вышивальщицам, у которых, возможно, есть застрявшие работы, но закончить их всё-таки надо)))
Почитайте ниже правила, и в комментариях записывайтесь и спрашивайте о непонятных условиях игры, а 19 марта, в понедельник, все игроки заявят свои работы с тегом #1ниточка_с_Моничкой и начнем играть!
От репоста не откажусь - пусть больше людей придет в игру, пусть больше будет законченных вышивок!
Правила игры.
1. Игра длится 30 дней (один месяц).
2. Участие в игре добровольное, выход из строя не приветствуется, но при указании уважительных причин - принимается.
3. В день обязательно вышивается как минимум одна ниточка длиной не менее 40-50 см. Нет столько крестиков? Вышивайте короткими нитками разными цветами, которые в общем счете дали бы 80-100 см.
4. Можно вышивать больше 1 ниточки в день.
5. Отчитываемся в своем же аккаунте под своим заявленным фото вышивки ежедневными комментариями. Например – «15 марта – 1 ниточка, 16 марта – 3 ниточки»
6. Закончилась работа посреди проекта? Заявляем отдельным постом новую вышивку и продолжаем вести счет.
7. Прогулы не приветствуется. И эта ниточка остается на вашей совести, не вышили сегодня – вышейте ее завтра вместе с завтрашней.
8. Итог месяца - минимум 30 вышитых ниточек и два фото: что было на старте игры и что на финише.
.
 #вышиваемвместе #вышивальнаяигра #уютнаямастерская_Моничка #embroiderygame #ручнаявышивка #играемвместе #handembroidery #вишивання #творчість #вишивальніплани

via Instagram

🎄До Нового року 363 дні🎄

Хочу здійснити давню мрію — створити колекції іграшок для Новорічної #ялинки.
В'язана колекція вже розпочата.
А ось тут
@Regranned from @malahitovaia_shkatulka -
Любите ли вы Новый Год так, как любим его мы?
 ⠀ Мы начинаем готовиться к этому замечательному празднику уже в январе, и в 2018 году приглашаем вас присоединиться к нам в проекте Мастерская ёлочной игрушки "Малахитовая шкатулка".
⠀ Каждый месяц мы будем делать ёлочную игрушку в разных техниках. Новый месяц - новая техника.
 ⠀ Первого числа будем выкладывать фото игрушки, описание и список материалов, и в течение нескольких дней - мастер-класс. До конца месяца творим, выкладываем фото, любуемся, и с 1 числа нового месяца начинаем новую работу.
⠀ 📍Можно присоединиться к игре в любой момент, можно сделать за весь год одну, две... пять игрушек, наиболее близких сердцу, но среди тех, кто сделает и выложит фото всех 12 игрушек, мы разыграем призы.
В течение года тоже постараемся радовать участников приятными сюрпризами.
⠀ Качество исполнения учитывать не будем, главное сделать игрушки с душой. ⠀
⠀ ✨✨✨✨✨✨
Для участия нужно:
⠀ ✅Подписаться на нашу страничку @malahitovaia_shkatulka
    ✅Разместить у себя эту афишу с анонсом и ссылкой на @malahitovaia_shkatulka (сделать репост)
     ✅Написать под этим постом⏬ (в аккаунте @malahitovaia_shkatulka ) о своем участии. ⠀

 Стартуем 1 января! ⠀
Обещаем, будет интересно! - #regrann

via Instagram

100 дописів Мого творчого року. Допис 18. В теплицях Межигір'я

Вітаю, дорогі друзі. Потроху розповідаю Вам у фотографіях про суботню нашу поїздку. 
***

Наступною нашою зупинкою було тепличне господарство Межигір’я. 
Теплиця вразили масштабом, технічніим оснащенням (вона якосгось-там покоління, оснащена сучасним обладнанням), реліктовими рослинами. 
Та… скромністю. 
Очікували захмарних варіантів вирощування, багатого асортименту. Натомість (((. 
Та разом з тим - наша екскурсовод із гірким відчуттям розповідала про ті негаразди, які спіткали тепличне господарство в останні роки. 
Потрібна допомога людям і рослинам. Як про це розповісти? Кому? 
Я намагалась дивитись позитивно. 

100 дописів Мого творчого року. Допис 17.

Вітаю, дорогі друзі!

Продовження про поїздку.

Отже, побували ми в літі, в тропіках.

А зовні - було казково-зимно . З пташечками і сніговими кучугурами.

100 дописів Мого творчого року. Допис 16.Корисна поїздка в тепличні господарства.

Вітаю, дорогі читачі!

Друга половина минулого тижня була зайнята казна чим.

Ну, це я так називаю вирішення адміністративних питань.

І в цій біганині вразив парадокс : маючи електронну чергу люди все одно стають в живу чергу і записуються в список.  Незрозумілий дисонанс

***

Та мова піде сьогодні про позитив.

11 лютого відбулась поїздка-конференція “Володарі 2000000 тюльпанів”.

Дуже цікава та змістовна, як для мого розуміння.

Крім того, що я надивилась на красу квітів та начудувалась кількістю екзотичних рослин, я особисто для себе отримала корисну інформацію.

Потроху розповім Вам про те, що побачила.

Зимовий день, сніжна земля та легкий морозець зовсім не завадили нам побувати в літі та тропіках, а також завітати у весну з первоцвітами.

Перша зупинка - с.Рожни, бананова ферма, де господірює  Патій Анатолій Васильович та його чарівна дружина.

Історію та процес роботи цієї ферми ви можете знайти на сайті banan-limon.com.ua

А я покажу Вам трохи екзотики.
Такий малюнок зустрічає гостей. До речі, створений власноруч господинею дому.

І перед самим входом до теплиці - ось така екзотична кімната :) Теж розмальована господинею.

100 днів Мого творчого року. День 14. А ваша яка думка?

Сьогодні неділя.
Здавалося б вихідний день має бути присвячений родині та собі.
Ну, це так, начеб-то за правилами.
Але творчі люди не завжди дотримуються правил.
Точніше сказати - завжди не дотримуюьсь :)
Я сьогодні крім того, що відпочивала ще й набиралась корисної інформації для майбутніх дописів у своїй “стоденці”, щоб потім серед тижня не впадати у розпач від пошуків тем.
О! в мене з’явилась думка навіть запитати про це у вас, мої читачі.
Може і Ви підкажете мені, про що Вам цікавіше буде читати. 

*** 
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini 

100 днів Мого творчого року. День 10. Відпочинок чи лінь?

Вітаю, дорогі читачі!

Вихідні трохи змінили мій графік написання дописів, вірніше, вони сприяли тому, що я відійшла від правила.

Але в життя не буває нічого ідеального.

Потрібно собі дозволяти відпочивати. Дозволяти бути неідеальною людиною.

Наскільки широкі ці межі дозволів? Рівно настільки, як Вам буде зручно себе почувати. А ще - поки не почне збурюватись буравчик “муки совісті”. :)

Відпочинок нам потрібен. А жінкам особливо. Тому що на жіночій енергії тримається світ. Про це можу говорити окремо і довго :)

А якщо жінка не вміє відпочивати, або не відпочиває повноцінно - то виникає напруження серед оточення, близьких та рідних

Що таке відпочинок?

Для мене він буває різним.

Часом це може обмежитись простим валянням на дивані.

А інколи мені потрібно набагато більше часу “абсолютної ліні”

А що для Вас відпочинок?

Чи ви плануєте 1-2 дні відпочинку від УСІХ справ?

*** 
З повагою до Вашого часу -- 
 Валечка-Fatini 

100 днів Мого творчого року. День 8.

Сьогодні я трохи порушу правила написання.
Ось гарнющий вірш з інтернету.
І він про моє сьогодні.
*** 

 наверно хорошо быть чьим-то счастьем,

когда тебя в охапку и в обнимку...
целует в щеки,в губы и в запястья
смешная,но твоя лишь половинка.

наверно хорошо быть чьим-то Солнцем,
когда ты лучиком касаешься ладоней,
когда ты даришь всю любовь до донца,
тому лишь,кто душою тебя понял.

наверно хорошо быть чьей-то лучшей,
пусть иногда и злюкой и колючей,
но кто-то так к тебе не равнодушен,
что в миг разгонит от тебя все тучи.

наверно хорошо,когда любимой
тебя тот кто-то нежно называет,
когда ты знаешь,что необходима,
и он об этом тоже точно знает.

наверно хорошо быть чьим-то счастьем...
                                                                    Юлия Шапкина

Сьогодні найстіліший день!

Сьогодні у мене свято!

Сьогодні День народження моєї найдорожчої людини. 

Мого коханого чоловіка.

Ми святкуємо... 

*** 
З повагою до Вашого часу --
 Валечка-Fatini 

Декорації до Нового року.

Вітаю, дорогі мої читачі!
Достатньо одовго вде пройшло часу з мого останнього допису.
Не буду втомлювати Вас причинами.
Хочу порадувати роботою нашої команди у Голосіїській Пустині.
Готували обитель до святкування Різдва Христового.
Знаєете, чому мало фото? Був страшенний холод.
Ми вибігали назовні лише для монтажу, а підготовчі роботи проводили в теплій невеликій кімнаті.

 

60/100. Речі з душею.

Вітаю, дорогі читачі!

---

Я знайшла її випадково в будинку батьків. Вірніше не в будинку, а на обійсті (в дворі). Вона була така... така давня і така жива...Взявши її в руки я відчула тепло її колишнього світла та наче побачила очі, які задумливо задивлялись на те світло. Але чиї то очі -  я не змогла пізнати. Може бабусь покійних, може мами і часи молодості.

Але вона наче хотіла розповісти мені якусь історію. І просила ще повернутись.

 

58/100. Місця, які додають сили.

Вітаю, дорогі читачі!
Пропоную Вам пройтись залами областного краєзнавчого музею у моїх рідних Черкасах.
Чесно кажучи, для меен ця екскурсія була сповнена відновлених знань та нових відкриттів.

57/100 Черкаси. Мала БАтьківщина - моє місце сили.

Вітаю, любі мої читачі!
Сьогодні я розкажу Вам трішки про рідне моє місто Черкаси.
Воно для мене завжди залишиться надзвичайним містом, моєю Малою Батьківщиною.
Буваю я тут, нажаль, рідко. Так, щоб походити рідними вуличками, більше знайти спогадів.
Все більше - проїжджаю-пролітаю, розглядаючи рідні вулички через вікно автобусів та машин.
А місто росте, живе, змінюється.
У цей мій жовтневий приїзд місто зустріло мене осіннім ясним ранком і провело прохолодним приморозком. Я люблю місто в таку пору - воно яскравіє листям дерев, осінніми дивовижними хмарами над Кременчуцьким морем-водосховищем, а прохолодні ранки, притрушуючи сивиною ще зелену траву нагадують мені про те, що місто моє має багатовікову історію, але попри все залишається молодим, завзятим і гостинним.
Мое гостювання було сповнене турбот та радощів. То ж  я встигла багато чого зробити і навіть приділити увагу своїм давнішнім мріям та планам.
Чи не найголовнішим з них - було відвідування Храму - Свято-Троїцької церкви.
Вона для мене стала символом мого духовного призначення, саме в ній я стала вдруге хресною мамою, але це стало для мене більш значимою подією ніж з першим похресником.
Цей храм завжди манив мене своєю теплотою та душевністю, своїм світлом.
І цього разу теж так стало. До того ж мала можливість розгледіти і мальовниче убранство, і образи.
Я була настільки натхнення та вражена атмосферою, що навіть вийшовши назовні не стрималась від бажання притулитись до стіни, що межувала з алтарем і насолодитись цією миттю спілкування.

 

56/100 Мій марафон. Як це було.

Вітаю, дорогі читачі!
Ось так якось вийшло, що я не була тут аж місяць.
За цей час відбулось багато подій.
Але все по порядку.

 

55/100 Осінь. Тернопіль. Природа та історія.

Інколи, розраховуючи свої можливості я не можу передбачити всього.
Цього разу - розрядились обидва акомулятора камери, а я навіть не подумала, що їх можна було підзарядити протягом дня (навколо були десятки метрів проводів та точно з десяток резеток :) )
Але мені трохи вдалось зробити кілька цікавих знімків і поза фестивалем.

 

54/100 Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Конкурс осінніх букетів

І вже про Конкурс осінніх букетів та імпровізовану фототсесію.
Тут теж бракує слів - настільки органічно виглядали моделі та унікальні були їх роботи.

53/100 Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Команда.

Я розповім Вам про команду, яка працювала на фестивалі.
Кожен з них - талановитий флорист, чудова любляча дружина, мама, навіть бабуся та гарна подруга.
Коло моїх добрих подруг розширилось!
Дякую Вам, дівчата за яскраві емоції, світлі моменти та можливість робити Ваші фото.

 

52/100 Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Відкрита книга з квітів - рекорд України!

Отже збулось!!!
Флористичний об'єкт у вигляді відкритої книги визнано рекордом України сереж творів мистецтва як найбільший об'єкт з квітів.
Розміри нашого рекору - висота 2,5 м, ширина у відкритому вигляді - 2,45 м
УРА!!!!!
Приємно, що була присутня при тому, як роботу нашої флористичної команди вручили свідоцтво про встановлення рекорду.
Вітаю всіх, а особливо жителів мітса Тернопіль з тим, що у їхньому місті одним ук5раїнським рекордом стало більше.
І так, наша книга була подарунком ук4раїнським вчителям до професійного світа.
а ще суперською вотозоною для фотопрогулянок у вихідні!!!

Керівник створення кнги - Олена Бутко, майстер-флорист міжнародного рвня, учасник флористичних фестивалів Європи, суддя міжнародної категорії, моя добра подруга.
Дякую, що небо подарувало мені це знайомство.
Обожнюю її запал і невичерпне натхнення.

51/100. Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто Сонця". Останні приготування.

Вітаю, дорогі читачі продовжую розповідати про Фестиваль флористичних об'єктів "Місто Сонця", який проходив у Тернополі цими вихідними.

Підготовка до нього зайняла три дні.

І у день віддкриття все ще продовжували мотаж та складання композицій та букетів.

 

50/100. Осінь. Тернопіль. Фестиваль "Місто сонця". Ранок на озері.

Вітаю, дорогі читачі!
Наступні декілька дописів будуть фоторозповідями про чудове дійство - Фестиваль флористичних об'єктів "Місто Сонця" в Тернополі.
Про команду та організаторів трохи пізніше.
А зараз - про те, яким зустріло мене місто на світанку.
У Тернополі я була вдруге.
Перший раз я проїздила в Тернопліь напередодні Різдва, у грудні 2014 року.
Тоді і місто було зовсім інше, та і у мене були зовсім інші думки до світу.
А тепер, час минув, потроху я стала повертатись.
І от - новий подарунок Долі - осінній Тернопіль.
При цьому я була в таких місцях, про які в перший свій приїзд навіть і не думала.
Чудовий парк на березі озера, осінні кольори, птахи та небеса (куди ж без них).
Бажаю Вам отримати таку ж насолоду від цих фото, яку отримала я від того, що все це фіксувала своєю камерою.

 

49/100. Ukraine_Avia_Fest. Фотопрогулянка для чоловіків або Для тих, хто любить небо :)

Фотосети для чоловіків - ще той квест.
Поки людина відчує спокій і перестане хвилюватись, що його постійно фотографують, пройде не одна година.
 Ну, за виключенням, мабуть, професійних фотомоделей)
У цьому випадку вийшло швидше і простіше. Тому що місце для фотосесії обрали дуже вдало.
Urkaine_Avia_Fest - дуже знакова подія, особливо для авіаторів.
А їх, як і "колишніх розвідників", не буває. Це я точно знаю.