Пояснення, чому нами не схвалені інші системи

Нас часто запитують, чому нами не схвалена конкретна система   зазвичай це популярний дистрибутив GNU/Linux. Коротка відповідь на це питання   тому що вони не дотримуються рекомендацій для дистрибутивів вільних систем. Але оскільки не завжди очевидно, в яких пунктах конкретна система суперечить цим рекомендаціям, то в цьому списку наводяться відомості про виявлені проблеми добре відомих дистрибутивів систем.

Щоб дізнатися докладніше про системи GNU/Linux, які ми схвалюємо, перегляньте наш список вільних дистрибутивів GNU/Linux.

Крім тих випадків, коли це відзначено, всі дистрибутиви, перераховані на цій сторінці, суперечать рекомендаціям щонайменше у двох важливих пунктах:

• У них немає правила включати в систему тільки вільне програмне забезпечення і видаляти невільні програми, якщо вони будуть виявлені. У більшості з них взагалі немає чітких правил щодо того, які програми вони приймають, а від яких відмовляються. Дистрибутиви, у яких правила є, на жаль, недостатньо суворі, як описано нижче.

• Ядро, яке вони поширюють (у більшості випадків це Linux), включає у себе “ляпки”: програми в машинному коді, поширювані без вихідного коду, зазвичай для допомоги у роботі з яким-небудь пристроєм.

Ось список деяких популярних невільних дистрибутивів GNU/Linux у алфавітному порядку з короткими зауваженнями про те, чого їм не вистачає. Ми не намагаємося скласти повний опис; коли ми знаємо про деякі причини, по яким ми не можемо схвалити певний дистрибутив, ми не намагаємося знайти всі причини.

Можливо, дистрибутив змінився з тих пір, як ми востаннє оновлювали відомості про нього; якщо ви думаєте, що одна із згадуваних проблем була виправлена, будь ласка, дайте нам знати. Однак ми дослідимо і схвалимо дистрибутив тільки, якщо його розробники попросять про це.

Arch GNU/Linux

У Arch є дві звичайних проблеми: немає чітких правил про те, які програми можна включати в систему, і з їхнім ядром (Linux) поставляються невільні ляпки. У правила Arch також не входить нерозповсюдження невільних програм по звичайних каналах дистрибутиву.

Canaima

Canaima GNU/Linux - дистрибутив, який уряд Венесуели робить, щоб поширювати комп'ютери з GNU/Linux. Хоча загалом цей план гідний захоплення, дистрибутив Canaima не позбавлений недоліків, пов'язаних із включенням у нього невільних програм.

У його головному меню є пункт “Встановлення невільних програм”, у якому встановлюються всі закриті драйвери (навіть ті, в яких немає необхідності). Дистрибутив також надає ляпки для ядра (Linux) і запрошує встановлювати невільні програми, в тому числі програвач Flash.

CentOS

Ми не знаємо про проблеми в CentOS, крім двох звичайних: немає чітких правил про програми, які можна включати в систему, і з Linux поставляються невільні ляпки. Звичайно, оскільки немає твердої політики, у систему могли бути включені інші невільні програми, яких ми не помітили.

Debian GNU/Linux

У “Суспільній угоді Debian” ставиться мета зробити програми Debian повністю вільними, і Debian свідомо розміщує невільні програми поза офіційною системою Debian. Однак Debian надає також розділ з невільними програмами. Відповідно до проекту ці програми “не є частиною системи Debian,” але цей розділ розміщується на багатьох з головних серверів проекту, і люди легко можуть дізнатися про ці невільні пакети, переглядаючи базу даних пакетів проекту в мережі та його вікі.

Існує також розділ “contrib”; пакети в ньому вільні, але деякіз них існують для того, щоб завантажувати невільні програми,поширювані окремо. Він теж недостатньо відділений від головного розділудистрибутиву Debian.

Попередні випуски Debian включали в себе невільні ляпки в ядрі (Linux). З випуском Debian 6.0 (“squeese”) у лютому 2011 року ці ляпки були винесені з головного дистрибутиву в окремі пакети у невільному розділі. Однак проблема частково залишається: програма установки у деяких випадках рекомендує ці невільні файли мікропрограм для периферійних пристроїв машини.

Вікі Debian містить сторінки про встановлення невільних програм для периферійних пристроїв.

Fedora

У проекті Fedora наявні чіткі правила про те, що може бути включене у дистрибутив, і, здається, вони їх акуратно дотримуються. Правила вимагають, щоб більшість програм і всі шрифти були доступні за вільною ліцензією, але роблять винятки для певнихкатегорій невільних мікропрограм для пристроїв. На нещастя, це рішення не дозволяє проекту Fedora відповідати рекомендаціям длявільних дистрибутивів систем.

Gentoo GNU/Linux

В первинну систему пакетів Gentoo входять вказівки встановлення деяких невільних програм.

Mandriva GNU/Linux

У проекті Mandriva наявні затверджені правила про те, що може бути включено у головну систему. Вони засновані на правилах проекту Fedora, а це означає, що вони теж дозволяють включати певні категорії невільних мікропрограм для пристроїв. Крім того, вони дозволяють додавати програми під первісною Художньої ліцензією, незважаючи на те, що це - невільна ліцензія.

Mandriva також пропонує невільні програми з допомогою особливих репозиторіїв.

Mint GNU/Linux

У Mint немає правила не включати в дистрибутив невільні програми; у Mint входять невільні двійкові ляпки у драйверах, які поставляються з ядром, а також невільні програми у репозиторіях. У нього входять навіть невільні кодеки.

openSUSE

openSUSE пропонує своїм користувачам доступ до репозиторію з невільними програмами. Це один з випадків, коли критерій “відкритості” виявляється слабшим за критерій “свободи”.

Red Hat GNU/Linux

“Дистрибутив Red Hat для підприємств” в основному слідує тим же правилами ліцензування, що й Fedora, за одним винятком. Таким чином, він нами не схвалений з тих самих причин. Крім того, правила Red Hat не виключають поширення невільних програм для системи через додаткові канали.

Slackware

У Slackware є дві звичайні проблеми: немає чітких правил про те, які програми можна включати в систему, і з Linux поставляються невільні ляпки. Він також поставляє xv, невільну програму для перегляду зображень. Звичайно через відсутність твердої політики у систему в будь-який момент можуть потрапити й інші невільні програми. Існує неофіційний список невільних програм у Slackware.

SteamOS

SteamOS, версія GNU/Linux, яку збирається поширювати Valve. Вона містить невільні програми, в тому числі клієнт Steam і невільні драйвери. В Steam застосовується цифрове керування обмеженнями (DRM) для накладення обмежень на програми, які під ним поширюються, а також на невільні програми, які вона пропонує через магазин Steam.

SUSE GNU/Linux Enterprise

На додаток до двох звичайних проблем декілька невільних програм доступні для одержання з офіційного сайту FTP SUSE.

Tails

У Tails застосовується звичайна версія Linux, в якій містяться невільні вкраплення мікропрограмам для пристроїв.

Ubuntu GNU/Linux

Ubuntu надає спеціальні розділи для невільних програм і компанія Canonical відкрито пропагує і рекомендує невільні програми під назвою Ubuntu у деяких зі своїх каналів поширення. Ubuntu надає можливість встановлювати тільки вільні пакети, а це значить, що він надає також можливість встановлювати і невільні пакети. Крім того, версія ядра (Linux), яка включається в Ubuntu, містить ляпки з мікропрограмами для пристроїв.

“Програмний центр Ubuntu” перераховує невільні програми впереміж із вільними. Важко сказати, які з них вільні, бо безкоштовно поширювані невільні програми позначаються як “вільні”.

Виявляється, Ubuntu дозволяє комерційне розповсюдження точних копій з товарними знаками; видалення товарних знаків потрібно тільки для змінених версій. Ці правила для товарних знаків прийнятні. На тій же сторінці, нижче, робиться розпливчасте і зловісне твердження про “патенти Ubuntu” без вказівки деталей, достатніх для того, щоб показати, становить це агресію чи ні.

Ця сторінка вносить плутанину, користуючись виразом, що вводить в оману “права інтелектуальної власності”, який помилково припускає, що закони про товарні знаки, патентне право та кілька інших галузей права входять в єдиний понятійну сферу. Вживання цього поєднання шкідливе у всіх випадках, без винятків, тому після того, як ми вказуємо на вживання цього поєднання кимось іншим, нам слід відкидати його. Однак це не стосується суті питання про Ubuntu як дистрибутив GNU/Linux.

Деякі інші дистрибутиви

Тут ми обговорюємо деякі добре відомі або значні дистрибутиви систем, відмінних від GNU/Linux, які не задовольняють критеріям вільних дистрибутивів.

Системи BSD

Усі вони (FreeBSD, NetBSD і OpenBSD) містять вказівки, як отримати невільні програми у їх системі “портів”. Крім того, їхні ядра включають в себе невільні ляпки з мікропрограмами.

Невільні програми для пристроїв в Linux (ядрі) називаються “ ляпками”, і ми також використовуємо цей термін. На мові BSD це слово має інше значення: вони так називають закриті драйвери. У OpenBSD і, можливо, в інших дистрибутивів BSD (які розробники називають BSD “проектами”) є правило не додавати такі драйвери в систему. Це правило добре щодо драйверів; але коли розробники BSD кажуть, що їх дистрибутиви “не містять ляпок”, це призводить до невірного розуміння. Вони не говорять про ляпки з програмами для пристроїв.

У жодного з дистрибутивів BSD немає правила проти невільних програм для пристроїв, доступних тільки в двійковому вигляді, які можуть завантажуватися навіть вільними драйверами.

Haiku

Haiku містить деякі програми, які вам не дозволено змінювати. Ця система також містить невільні ляпки мікропрограм.

Андроїд

Android у тому вигляді, в якому він випускається Google, містить безліч невільних частин вперемішку з вільними. Більшість з вільних частин випускаються під простенькою ліцензією (без копілефту), тому виробники, які поширюють Android в продукті, іноді теж роблять ці частини невільними.

Chrome OS

Центральна частина Chrome OS — невільний веб-переглядач Chrome. У ній можуть також міститися інші невільні програми.

LineageOS

LineageOS (раніше CyanogenMod) — це змінена версія ОС Андроїд містить невільні бібліотеки. В ній також пояснюється, як встановити невільні програми, які Google поширює з Android.

ReactOS

ReactOS проектується як вільна заміна Windows, сумісна на двійковому рівні. Використання системи з невільними програмами і драйверами, призначеними для Windows, є однією із заявлених цілей проекту.