Вже не студенти :)

Якось так дуже скоро минули оті 5 років навчання в університеті. Пам'ятаю найпершу пару в пана Холявки :) Згадую лекції Щербини :) Життєві історії Шинкаренка :) енергійного, справедливого та завжди усміхненого Олеся Васильовича, чудового педагога Теда..  Перші екзамени, диференціальні рівняння :) Симплекс метод та гіперболічні рівняння :) Конспектування "викладацьких перлів", роздуми на тему "для чого на прикладній філософія та ділова мова??" А ще пам'ятаю ту радість в очах, коли скомпілилася найперша прога "Хелов ворлд!" :-Р

Ех, прикладна, прикладна.. Багато всякого було.. І доброго, і поганого. Був і сміх, і радість, мрії, розчарування.. Хотілося танцювати від щастя і битися головою об стінку в іншому випадку :) Всяке було :) 

Кажуть, найкращі роки - роки навчання в університеті. Не погоджуюся, насправді все ще попереду :) Але я цілком впевнена, що в отій шаленій швидкості нового життя знайдеться час для ностальгії за універом, групою, новими друзями та просто добрими знайомими з такого класного факультету прикладної математики та інформатики!.

Фрактали

Мені випала дуже цікава тема для доповіді: фрактали та фрактальна розмірність. Справді дуже цікаво і пізнавально!

Здавалось би, є абсолютно хаотичні та невпорядковані речі, явища та форми. Але якщо дивитись на них з точки зору фрактальної геометрії, починає прослідковуватись якась прихована логіка, якісь елементи впорядкованості. Хаос, в широкому розумінні цього слова, власне, перестає бути хаосом!

14 жовтня 2010 року помер у віці 85 років відомий математик Бенуа Мандельброт - батько фрактальної геометрії - Геометрії Природи. По собі він залишив значний і важливий слід в історії науки.

В світі ще багато незбагненного і, власне, фрактали змогли пояснити невеличку частинку цього незбагненного. 

View more presentations from Natalka Karpa.

Ервін Шредінгер: Що таке життя з точки зору фізики? Та програмування українською мовою

А чи задумувались ви колись над тим, чому наше тіло складається з найменших неподільних частинок-атомів? І які розміри цих атомів? І чому їх так багато? І чому наші органи чуття не є настільки чутливими, щоб реагувати на коливання окремих атомів? І якщо б людський організм був побудований якимось іншим чином, то чи міг б він пристосуватися до життя?

Цікаво? Отож! Відповіді на ці питання можна знайти у книзі Ервіна Шредінгера "Що таке життя з точки зору фізики". Книга написана в доступній формі, з усіма незрозумілими моментами можна легко розібратися, містить багато цікавих прикладів.

От наприклад, вернемося до того ж атома і його розмірів: мінусовий степінь не дає чіткого уявлення про розміри :)

А якщо б можна було в склянці води позначити якимось чином кожен атом, потім вилити цю склянку мічених атомів в океан, ретельно океан перемішати, щоб рівномірно розподілити наші мічені атоми по всьому об'єму, то зачерпнувши в довільному місці океану склянку води, ми б побачили, що в склянці знаходиться 100 наших мічених молекул!

От так :)

Книга цікава, мені сподобалася.

Програмуємо українською! :)

Підтримуймо українське, програмуймо українською на Алго! :) А що? На першому курсі при вивченні С++ це була мрія багатьох :) Малюємо вкладені шестикутники:

Програма ВкладеніШестикутники;

Змінна 
     a, i, kilk : ціла;
     x1,x2,x3, x4,x5,x6,x7, y1,y2,y3,y4,y5,y6 :ціла;

Початок

  x1:= 300;  y1:=300;
  x2:= 400;  y2:=200;
  x3:= 500;  y3:=200;
  x4:= 600;  y4:=300;
  x5:= 500;  y5:=400;
  x6:= 400;  y6:=400;

   Вивести('Введіть кількість шестикутників : ');
   ВвестиРяд(kilk);

   Олівець(4,0,500,0);

 Для a := 1 до kilk виконати 
        Початок

             i:=6;

             x1:= x1-7*i;       y1:=y1;
             x2:= x2-4*i;       y2:=y2-4*i;
             x3:= x3+4*i;      y3:=y3-4*i;
             x4:= x4+7*i;      y4:=y4;   
             x5:= x5+4*i;      y5:=y5+4*i;
             x6:= x6-4*i;       y6:=y6+4*i;

            Лінія( x1, y1, x2, y2 );
            Лінія( x2, y2, x3, y3 );
            Лінія( x3, y3, x4, y4 );
            Лінія( x4, y4, x5, y5 );
            Лінія( x5, y5, x6, y6 );

            Лінія( x6, y6, x1, y1 );

        кінець; 
кінець. 

Отримуємо результат: