Норвегія. Довга дорога на Північ. День Перший.

З Норвегією у нас якось ніяк не складалося. Вона постійно вислизала з рук. Років зо два тому ми, здавалось би, спіймали її - купили білети на літак, забронювали машину, але з поважних причин довелося все відмінити. І от цього року ми таки вирішили довести справу до кінця. Плани у нас наполеонівські - хочемо побачити ВСЕ. Але як виявилося згодом, Норвегія - далеко не та країна, яку так просто можна побачити всю і відразу. Без машини в Норвегії - ні туди, ні сюди, однак і з машиною особливо далеко не заїдеш. Тому щоб побачити максимально багато, ми обрали гібридний спосіб пересування по країні: переліт в Осло + декілька внутрішніх перельотів + автомобіль + пороми + потяг + власні ноги.. Коли всі пазлики зібралися в менш-більш чітку картинку, ми задумались.. Надто вже авантюрно з двома малюками! Але діватись було нікуди - нас кликала у мандри дорога :)

Ранок. Нарешті зібрали всі речі. Пора їхати в аеропорт. А тим часом пригоди чатували на нас прямісінько за порогом квартири. Тільки-но вивезли тлустеньку, добре утрамбовану валізу за поріг, як у неї.. відвалилася ручка! У нас був трохи шок, бо тепер з нею ні туди ні сюди. Часу перепаковувати речі нема. Є, звісно, "запасна" коротка ручка, однак вона до біса незручна. Отак волочиш за то нещастя ту валізу, а вона боляче лупить по п'ятах. А її ж то волочити і волочити півсвіту.. Але в такі моменти розумієш, що ручка - це ще пів біди і дякувати треба, що колесика у валізи не повідвалювалися! Бо без коліс, хоч і з ручкою, було б куди веселіше :)

А тим часом наш рейс Відень-Осло серйозно затримувався. Все відбувалося як в сповільненому кіно. Але нарешті, нарешті ми приземлилися в Осло! Хоч аеропорт тут і невеличкий, однак поки почнуть вивантажувати багаж, поки на доріжці виловиш валізу, поки дитяче автокрісло.. Так, стоп! А де автокрісло?? Нема.. Добре, що хоч багатостраждальна валіза прилетіла з нами! Чекаємо до останнього - автокрісло на доріжці так і не з'являється.. А щоб його!.. Біжимо на наступний літак. І це ж треба було тягти те автокрісло з Відня, щоби по дорозі воно загубилося! Ну і нехай.. Добре, що встигли на свій літак до Буде! Ось вони! Наче ножем посічені норвезькі острови!

Ось ми і в Буде (норв. Bodø) - портовому містечку Норвегії. Аж тепер нам спішити нікуди! Літаки та аеропорти залишились позаду.

Але це ще далеко не кінець на сьогодні! Наша кінцева точка - Лофотенські острови. До них ми допливемо поромом. А до порому у нас ще ціла гора і маленький вагончик часу плюс декілька кілометрів хотьби. Тому спішити нам нікуди. Підемо пішки, будемо формувати перше враження від нової країни. А так як австрійська спека закінчилась, а норвезька прохолода змусила одягати на себе теплі речі, то наша валіза значно полегшала і вже не так боляче била по щиколотках :) Отак ми і пішли собі неспішно вздовж узбережжя..

Ми практично на місці. На годиннику 23:25, на вулиці - ледь сутеніє. 

А далі були довгі години чекання. Ми розважалися та коротали час як могли, однак в кінці кінців сон зморив всіх: кого на столі, переоблаштованому нами під ліжко, кого на крісліх, кого сон лише наздоганяв у вертикальному положенні :) Здавалося, що пройшла ціла вічність, поки пором таки приплив і зомбо-люди піднялися на його борт :).. Декілька годин в дорозі і ось ми на Лофотенських островах!

Але навіть це ще не кінець! Забираємо орендовану в шарашкіній конторі машину і їдемо ще близько години до орендованого будиночоку. По дорозі нам трапляються красиві місця, але навіть мені вже не до того, страшенно хилить на сон. 

Після такого епічного добирання ми врешті опиняємося за полярним колом, де літом сонце не ховається за горизонт взагалі, тому складається враження, що ми вписалися в світловий день, хоча насправді ой як далеко вилізли за його межі :)

В будиночку за допомогою завбачливих важких темних занавісок робимо собі ніч і засинаємо як немовлята :)

Продовження: За Полярним Колом: Лофотенські Острови >>

<<  Довга дорога на Північ (Частина Перша)
<< За Полярним Колом: Лофотенські Острови (Частина Друга)
<< По Слідах Тролів (Частина Третя)

<< Осло, Норвегія (Oslo, Norge (Частина Четверта)

П'ять Причин Подорожі Прекрасним Провансом

Сьогодні мова піде про Прованс - південно-східний шматок Франції біля берегів Середземного моря. Якщо у вас є декілька вільних днів і хочеться кудись поїхати, однак цілодобове лежання догори пузом під парасолькою на пляжі вас не влаштовує, коли вам хочеться активного, яскравого і насиченого відпочинку, естетичного задоволення та нових вражень, то вам точно сюди. Та чимскоріш! Чому? А все тому, що окрім незмінних від пори року цікавинок, зараз у Провансі ще й цвітуть безкраї поля лаванди! Це ж як двох зайців одним пострілом! То ж для тих, хто давно мріяв, але все ніяк не наважувався, хочу трохи поділитися досвідом. 

З Австрії до Провансу можна дістатися двома шляхами: автомобілем або літаком. Однак, навіть якщо їхати машиною з найзахіднішої точки Австрії, дорога займе більше 7 годин. А з Відня - взагалі більше десяти. Тому найкращий варіант - це, звісно, літак. Тут теж є декілька варіантів: Відень-Ніцца, або ж Відень-Ліон. Останній - найоптимальніший з точки зору локації. На літні місяці можна підібрати відносно дешеві квитки. 

Якщо вже летіти в Прованс, то варто орендувати машину. Без машини побачити найцікавіші місця в Провансі за 3-4 дні практично нереально. За три з половиною дні на машині нам вдалося побачити: вохряну дорогу, безкраї поля лаванди, оглянути каньйон Вердон, пофотографувати в заповіднику Камарг рожевих фламінго, поплавати в морі та відвідати історичне місто колишньої резиденції пап - Авіньйон. А зараз трохи детальніше

1. Вохряна дорога (Sentier des Ocres)

Sentier des Ocres, що з французької можна перекласти як "вохряна дорога" - це незвичайне і унікальне місце в Франції. Дуже раджу його відвідати

Якщо ви на годинку-дві забажаєте відчути себе наче на іншій планеті, то вам обов'язково сюди ;)

Трохи детальніше про цю дорогу та мої враження від неї можна прочитати ось тут

2. Лавандові поля

Лавандові поля не потребують реклами, вони є своєрідною візитною карточкою Провансу. В Провансі лаванду можна побачити за будь-яким поворотом дороги, однак якщо ви хочете побачити "ті самі" безкрайні безмежні поля "як на картинці", то вам варто проїхатись на плато Валенсоль, де лаванда починає цвісти вже з кінця червня. Там, навіть якщо дуже б хотіли, не пропустите лаванду ;) 

Я сама не вірила, але це правда! Безмежні поля як на картинці таки існують! :) Однак майте на увазі, що серед цього фантастичного килиму літають цілі рої бджіл. Але все не так страшно і якщо поводити себе обережно і адекватно, то загрози вони не становлять. Однак все ж таки посеред поля краще не жувати нічого солодкого та не пшикатись парфумами, щоб лишній раз не дратувати медоносів :)

Одне і те ж лавандове поле на світанку, впродовж дня та на заході сонця виглядає абсолютно по різному. То ж якщо хочеться трохи казки, то дочекайтеся того моменту, коли сонце почне хилитися до лавандового горизонту і ви не пожалієте! Більше деталей, фото та вражень ось тут

3. Вердонська Ущелина (Gorges du Verdon)

Вердонська ущелина (фр. Gorges du Verdon) - найдовша та найглибша ущелина Франції. Її довжина становить близько 25 кілометрів, а глибина сягає 700 метрів

Найбільш видовищна частина ущелини - Вердонський каньйон (фр. Grand canyon du Verdon) знаходиться між поселеннями Castellane і Moustiers-Sainte-Marie. Каньйон дю Вердон вважається одним з найкрасивіших річкових каньйонів у Європі

Вердонська ущелина здатна задовольнити навіть найвибагливіших поціновувачів. З вікна автомобіля можна побачити неймовірні краєвиди, від яких захоплює подих. Для більш тіснішого знайомства можна здійснити пішу мандрівку по одному з багатьох маршрутів різного рівня складності. Також можна оглянути ущелину з води - на каяках. Ну і на сам кінець, можна просто поплавати у його бірюзових водах.. Детальніше тут

4. Заповідник Камарг (Camargu)

Камарг (фр. Camargue) - болотиста місцевість на півдні Франції, де розташовані декілька природоохоронних територій. Зокрема тут знаходиться орнітологічний парк Пон-де-Го (фр. Le parc ornithologique de Pont-de-Gau), де в природних умовах можна побачити рожевих фламінго

Хочете відчути себе наче на африканському сафарі? Тоді вам сюди! 

В заповіднику можна побачити також білосніжних коней та чорних бичків, які є символом Камаргу. Детальніше тут

  

5. Авіньйон (Avignon)

Про Авіньйон - одне з найстаріших міст Європи та місто, в якому відбувся авіньйонський полон пап, дуже цікаво і захопливо написав Моріс Дрюон в одному з циклів роману "Прокляті Королі". Ох вже це відчуття, коли після прочитаного історичного роману маєш можливість порівняти написане з реальністю! 

Папський палац - видатна пам'ятка французької архітектури, що входить до десятки найбільш відвідуваних пам'яток Франції

Оповитий легендами, напівзруйнований Авіньйонський міст через річку Рону (він же міст Сен-Бенезе)

Прованс виправдав мої сподівання та надії на всі 100%!

<< В пошуках лаванди. Прованс. Франція (Частина Перша)
<< Прованс: Руссільйон та Вохряна дорога (Частина Друга)
<< Прованс: Вердонська ущелина (Частина Третя)
<< Прованс: Рожеві фламінго Камаргу (Частина Четверта)
<< П'ять Причин Подорожі Прекрасним Провансом