Фіксіки. Дитяче свято до Дня народження

Ще у березні я писала про дитяче свято з нагоди Дня народження старшого сина, яке провели з тематикою "Фіксіки". І ніяк не доходили руки все написати.

Оскільки сама я вперше готувала тематичне святкування, то прошерстила весь інтернет в пошуках інформації. Дещо знайшла, багато чого довелося додумувати самій та адаптувати до нашого формату. Тому вирішила поділитися інформацією, раптом кому теж знадобиться

*Свято у нас було дитячо-доросле, тому намагалися зробити цікаво та весело для всіх. Дітей лише 5, з них двоє своїх і три племінники (ускладнилось завдання ще й тим, що власне перед Днем народження малеча підхопила якийсь вірус, і всі були з температурою, тому надто активних забав не можна було запланувати)
*Одразу було вирішено, що свято буде костюмоване, я підготувала усім "зачіски" різних героїв. Поролон, клеєний на "Момент-Кристал", фарбований акрилом. "Сімку" робила за МК Олени Гусєвої, а всі інші вже навмання, головне зрозуміла принцип :-) Одягали дітвору у відповідну кольорову гаму з того, що було в гардеробі. (До речі, питання з новорічними костюмами цьогоріч вже практично вирішене :-) От тільки комбінезончики їм дошиємо зимою :-))))

*Влаштували невеличкий тематичний "кенді-бар" - цукерки та зефір "Фіксіки", апельсини, шоколадні монетки у фользі та желатинові ведмедики відповідних кольорів та печиво від тітоньки

А ще тітонька зробила нам супер-торт!

* В одному з кутів кімнати влаштували імпровізовану фото-зону за допомогою атласного простирадла та гайок-шурупів, вирізаних з фетру. Ще зробила спеціально для фото-реквізиту об'ємні шуруп і гайку в техніці картонаж. Для одного із завдань пошила маленький "рюкзачок-помогатор". З декору у нас також були повітряні кульки оранжевого та блакитного кольорів з наклеєним знаком фіксіків (з паперу-самоклейки) та гірлянди з кольорового картону

* Замовила одноразовий посуд "фіксіки" для дітей та виготовила тематичні бірочки на трубочки

В кімнаті у нас темно, тому фото сумнівної якості. Тут одразу ж порада: домовтесь з кимось, щоб фотографували, оскільки самій це зробити не вдасться. А ще в ідеалі потрібно, щоб хтось допомагав з їжею.

Усі гості отримали ось такі значки. Що цікаво - навіть бабусі з дідусем не відмовлялися собі приколоти :-)

Стосовно ігор та завдань.
1. Був невеличкий квест з пошуками помогатора.
-Іменинник отримав лист від "Дідуса" такого змісту:

Мої любі Фіксіки!

Я терміново вирушив на допомогу своєму товаришеві!

Залишив для вас Помагатор в таємному місці, щоб випадково на нього не натрапили люди!

Знайти його буде складно, але я залишив також і підказки, де шукати.

Перша підказка таємна – написана спеціальним  невидимим чорнилом. Щоб прочитати текст, потрібно прогладити лист праскою.

Удачі!
Не сумуйте!
Скоро повернусь!

-Текст із наступним завданням було написано молоком, тому листок був на перший погляд чистим, але після прогрівання праскою проступили букви :-)

Вже дослівно не пам'ятаю завдань, але ми зумисне задіяли всілякі прилади і наступні підказки були заховані біля "телевізора", "холодильника", "комп'ютера" у вигляді ребусів, кросвордів, загадок і, нарешті, Помогатор знайшовся за унітазом :-). Весело було не тільки дітям, а й дорослим.

2. Гра "Відгадай інструмент". Помагатор був наповнений всілякими інструментами (з дитячих іграшкових наборів): молоток, викрутка, фонарик, кусачки, шурупи, гайки.... і т.д. Діти з зав'язаними очима діставали з нього інструмент та відгадували на дотик, що дістали

3. Гра "Врятуй Фіксіків". Заздалегідь підготувала два лоточки з рисом в які сипнула по 10 гайок та шурупів з дитячого металевого конструктора. Діти, поділені на 2 команди мали відшукати усіх "розряджених Фіксіків"

3. Гра "Чия тінь?" 

4. Гра "Запитання-відповіді". Тексти брала ось тут , переклала українською, дещо змінила/додала та роздрукувала кожне питання та кожну відповідь на окремі картки. Щоб усім було цікаво (а фактично усі діти, крім іменинника ще не вміли читати), ми зробили таким чином: запитання роздали дорослим, а іменинник витягував відповіді. Вийшло таке веселе інтерв'ю :-)

5. Гра "Відсортуй Фіксіків від звичайних шурупів". Сестричка напекла нам маленького печива у вигляді гайок\шурупів і частина з них була коричневого кольору (медове печиво) - "поржавілий метал", а частину покрили мастикою, кольору сірого металу. Потрібно було розсортувати печиво у дві різні коробки. Заодно і рахунок потренували і про властивості металу поговорили, та й підкріпились в процесі :-)))

Іменинник щасливий, гості задоволені, свято вдалося :-)

Зберігання запасів - Жестяні банки (друге життя)

Продовжую рубрику - Зберігання рукодільних запасів.
Сьогодні в об'єктиві - жестяні банки з-під чаю...

знову ж - я ЗА естетичність - тому обклеїла їх та зробила бірочки, щоб не плутатись

Заодно "примарафетила" собі органайзер для канцелярії з консервних банок :-)

Наступного місяця покажу ще всілякі картонні коробочки :-) До зустрічі...

"З миру по нитці" - мариновані бурячки

Будемо вважати, що моя рубрика "була на канікулах" :-)
Тепер, коли осінь вже давно перетнула центральний рубіж, я вирішила її відновити.
Отож, сьогодні початок місяця, і ми знову з вами потеревенимо
Сьогоднішню публікацію в рубриці "З миру по нитці" присвячую запасам на зиму :-)

Можливо тому, що я тепер офіційно безробітна, а можливо тому, що мої хлопчата підросли і в мене тепер три мужики, а не "один з двома десятими" :-) але цього літа та осені я активно заготовляю всілякі компотики-салатики на зиму :-)))

Вирішила поділитися з вами рецептом бурячкового салату, який вийшов у мене методом "проб та помилок"

Кілька раз робила, щось додавала, міняла пропорції.... і врешті зупинилась на тому, що мені особливо до смаку :)
Отож, промиємо червоні буряки та відваримо їх з шкіркою в злегка підсоленій воді. Варити дуже довго не потрібно, аби не були занадто м'якими. Якщо небагато буряків, то не більше 40 хв., якщо ж більше, то відповідно більше часу.
Чистимо шкірку буряків і тоді зважуємо.

На 1 кг. відварених чищених буряків - 50 гр. часнику.
Буряки ріжу соломкою (останній раз робила це сіточкою для нарізання салатів - набагато швидше :-))
Часник подрібнюю в блендері (можна просто покришити ножиком дрібно)
Перемішую буряки з часником і розкладаю в банки (намагаюсь тісненько, трішки втрамбвую)
Діла заливаю розсолом (на 1 л. води - 50 гр. солі і 100 гр. оцту  - літри вистачає мені на 10 півлітрових баночок салату)
Ставлю банки разом з кришками стерилізуватись (півлітрові - 10 хв. літрові - 15-20 хв.) і закриваю.
Споживати краще не раніше, ніж через 5 днів (або пройшла повна ферментація).

Не скажу, що раніше була любителькою буряків, проте цей салат можу їсти щодня, такий він мені смачний :-)

А що ви особливо полюбляєте заготовляти на зиму? Поділіться рецептиками та враженнями :-)

"З миру по нитці". Смачне літо

Трішки закинула я свою рубрику і тому вирішила виправитись :-)
Сьогоднішню публікацію в рубриці "З миру по нитці" присвячую смаколикам. Точніше нещодавно відкритому для себе сайту з неймовірними рецептами (від зовсім простих до надзвичайно екзотичних), чудовими порадами та надихаючими фото.
А наприкінці - трішки музики :-)

Таке собі відкриття червня - блог "зі смаком" - Andy Chef

Власне, сам Андрій позиціонує свій блог таким чином:

"Мне нравится вдохновлять людей. Если, открыв мой блог, Вы захотели что-то приготовить, поехать в путешествие или изменить жизнь, значит, цель достигнута! 

Это блог о хороших рецептах с пошаговыми фото, о секретах и кулинарных трюках, интересных книгах и нужных инструментах, путешествиях, фотографии и не только."

Особисто я осилила поки що лише розділ "Десерти" :-) В пошуках яких, власне і набрела на цей блог :-)

Вчора у нас був Полуничний Чіз-кейк за рецептом Андрія

Малину я замінила полуницею, з сиром особливо не заморочувалась і звичайний творог перетерла крізь сито. В іншому - практично слідувала за рекомендаціями (тільки значно зменшила порції, адже розбірна форма була у мене лише діаметром 14 см.)

Надзвичайно сподобалось те, що не потрібно окремо пекти корж для основи!!! Подрібнене печиво та масло - ось вам і основа :-) Тепер частіше готуватиму десерти, що вимагають пісочного коржика на дні :-)
Експеримент вдався!
Щоправда я не змогла дочекатись поки він остаточно охолоне і розрізала для фото зарано, тому трішки потекла полуниця всередині... але після ночі в холодильнику - все було ок!
Десерту в діаметрі 14 см. нам цілком вистачило на 4 особи до чаю.
Хоча, ніде правди діти, якби було більше, навряд чи шматочок залишився б :-))))

Раніше пекла торт "Червоний оксамит" - теж вдався на славу (хоч і не червоний за відсутності барвника :-)). Такий "мокренький", як я і люблю :-)

Сьогодні у нас буде Клафуті з полуницею. А чим зараз ласуєте ви?

А на завершення поділюся ще одним червневим відкриттям - квартет "Акорд" з Тернополя

Отак буває: сидиш собі вечірком, користуючись відсутністю дітей, ласуєш морозивом з шоколадною стружкою та попиваєш власноруч приготований безалкогольний "Мохіто"... однією рукою клацаєш комп'ютерною мишкою... і раптом.... натрапляєш на неймовірний квартет!
До цього дня була переконана, що окрім голосу свого чоловіка, я закохана лише у два чоловічі голоси... а ні! Тепер ще цілих чотири додалося до списку

Ось їх канал на Ютюбі та сторінка на Фейсбуці

До зустрічі :-)

"З миру по нитці" . Догляд за текстильними аксесуарами з вишивкою

Сьогоднішню публікацію в рубриці "З миру по нитці" присвячую догляду за текстильними аксесуарами з вишивкою. А наприкінці - ще один серіал :-)

Часто отримую запитання про особливості догляду від замовників. Вирішила якось цю інформацію систематизувати.

1. Суха чистка

Сама не користувалась, але клієнти розповідали, що зараз є багато засобів для сухої чистки. Не можу про них нічого сказати, але не відмовлюсь від ваших порад, якщо маєте такий досвід :-)

2. Видалення місцево незначних забруднень

Незначні забруднення можна вивести звичайними вологими серветками. Причому, з власного досвіду знаю, що найкраще з таким завданням справляються саме дитячі серветки. Дивно, проте - факт! Після використання вологої серветки потрібно дати виробу самостійно висохнути (ні в якому разі не намагатися висушити праскою, адже після деяких серветок у такому випадку може залишитись пляма)

3. Ручне прання

Практично усі мої вироби можна прати вручну в прохолодній воді. Можна використовувати миючі засоби - мило, порошок - проте не забувати добряче виполоскати виріб. Відбілюючими та агресивними засобами краще не користуватись, аби не пошкодити вишивку. При полосканні у воду варто додати трішки оцту, аби зберегти насиченість кольорів та додати блиску вишивці

4. Машинне прання.

Особисто я свої сумки перу в машинці з іншими речами в тому ж кольорі при температурі 30-40 градусів. Щоправда після такої процедури потрібно набратися терпіння аби добряче потім відпрасувати виріб :-)

5. Прасування

Так як більшість моїх виробів з льону чи полотна, то прасувати після прання їх потрібно не чекаючи повного висихання, ще трішки вологими. Зрозуміло, що місця швів сохнуть довше. Проте краще прасувати по мірі висихання, частинами, аби не допускати пересихання, адже в такому випадку заломи на льоні буде дуже складно відпрасувати.

Зазвичай я ставлю праску на максимальну потужність та користуюсь відпарюванням.

Деталі з вишивкою потрібно прасувати, поклавши вишивкою донизу (а ще краще на білий махровий рушничок), аби зберігалась "випуклість" вишивки.

Сам виріб доведеться прасувати з лицевої сторони, тому потрібно користуватися марлею або світлою бавовняною тканиною.

Для прасування важкодоступних місць використовувати насадку для правування рукавів або складений в кілька разів рушничок.

Знаю, що мій блог читає багато вишивальниць зі стажем, тому буду рада, якщо у коментарях отримаємо поради з вашого досвіду щодо догляду за вишитими речами, а можливо і якісь особливі секретики :-)

А тепер - про серіал :-)

Дуже вірогідно, що більшість його вже бачили, але, можливо, комусь стане відкриттям.
Натрапила на нього нещодавно, шукаючи британські серіали :-)

Дом сестер Эллиотт /The House of Eliott 1991, 1992, 1994 (три сезони)

По-перше - Великобританія...

По-друге - рукоділля, як спосіб заробити на життя...

По-третє - трішки історії (Лондон 20-х років)...

По-четверте - охоплення різних напрямків мистецтва - фото, кінематограф, театр, балет, живопис, література...

І ще багато "по-..." :-)))
Не буду переказувати сюжет, скажу лише, що фільм про двох сестер, що після смерті батька залишилися фактично без засобів для існування. А так як уміли лише шити собі одяг, то з часом втілили свою мрію - стали відомими лондонськими кутюр'є

Подивилась усі три сезони, в кінці було стійке відчуття, що  "далі буде...", проте нічого більше в мережі не знайшла... Чи-то проект чомусь закрили, чи-то я не зрозуміла закінчення...

"З миру по нитці". Накладна канва

Сьогоднішня публікація в рубриці "З миру по нитці" буде присвячена накладній канві.

Можливо для когось ця інформація буде зовсім не нова, а комусь, може, і стане у нагоді.
Часто я отримую запитання з приводу того, як же вишиваю на різних тканинах, адже вони зовсім не рівномірного переплетення.
А роблю я це завдяки накладній канві. Більше того, зізнаюся, що інколи навіть на тканині з рівномірним плетенням я теж вишиваю за допомогою такої канви (коли мені ліньки рахувати ниточки :-))))
Отож, накладна канва -допоміжна тканина для вишивання на тканинах, що не є спеціально призначеними для вишивки.
На сьогоднішній день є два види накладної канви - водорозчинна та така, що висмикується
Особисто я користуюся другим видом канви.
Розповім вам про ту, яку випробувала в роботі.

"З миру по нитці" - нова рубрика

Привіт!
Сьогодні розпочинаю обіцяну нову рубрику
Для початку - невеличкий епілог :-)
Завжди з цікавістю читаю публікації, в яких ви ділитеся враженнями від прочитаної книги, або переглянутого фільму, цікавими посиланнями і т.д.
Інколи у самої виникало бажання щось таке написати, але завжди часу бракувало.
Тепер, як справжня домогосподарка, я вирішила приділяти більше уваги блогу.
Тому час від часу будемо спілкуватися...

Оскільки блог, перш за все, позиціоную як рукодільний, то вирішила виокремити публікації такого змісту в окрему рубрику, аби ті, кому таке читати не цікаво, могли спокійно проходити повз.

Тут буде багато всілякого: фільми, серіали, книги, музика, цікаві посилання, маленькі рукодільні та господарські хитрощі... все, чим я бажала б поділитися з вами.
Назва рубрики не випадкова, адже я сподіваюся, що ви щоразу в коментарях будете ділитися власними враженнями, порадами та посиланнями стосовно запропонованої теми:-)
Рубрика виходитиме не рідше разу на місяць. Хоча, підозрюю, що частіше... бо я ж таки люблю потеревенити :-)

Розпочати вирішила з серіалу :-)
Зрозуміло, що серіали на кшталт "Аббатсво Даунтон" та "Дамсское счастье" вже вами давно переглянуті :-))
Днями в пошуках інформації про 7 сезон "Сватів" я набрела в Ютюбі на канал Студії "Квартал 95" і виявила, що вони відзняли чимало гумористичних серіалів (ну, як серіалів... від 8 до 20 серій :-)) Першим з переглянутих мною (точніше третім, бо до цього були "Свати" та "Байки Мітяя") став "Между нами, девочками"




В провінційному містечку, в трьохкімнатній квартирі живе сім'я - Олеся (21 рік), її мама Олена (45 років), і бабуся Іраїда Степанівна (65 років). У героїнь різний вік, характер та погляди на життя, проте їх, крім родинних зв'язків, об'єднує ще й відсутність жіночого щастя. Чоловік Іраїди Степанівни 5 років тому помер, чоловік Олени (батько Олесі) давно пішов з сім'ї і Олена так і не вийшла заміж вдруге, лише у Олесі є хлопець - Нікіта, але його існування вона приховує від рідних...

Такий собі конфлікт поколінь, життєві труднощі простої сім'ї, декілька любовних ліній... і все це заправлене відмінним гумором :-)
"- У нас через полчаса поезд!
- Я не понимаю, к чему такая спешка?
- Ну как, к чему? А если пробки?
- Тогда на метро поедем!
- Мам, с каких пор в Титюшеве метро ??? 
- А с каких пор в Титюшеве пробки ?!" :-))))

Особливо я в захваті від Іраїди Степанівни (Галина Петрова)
Такі історії особливо потрібні нам, жінкам, коли хочеться ні про що не задумуватись, а просто спостерігати за життям звичайних людей та хорошою грою акторів.
п.с. дуже раджу подивитися любителям довіряти телевізійним сюжетам - там в одній із серій просто шикарно показано, як робляться сучасні телерепортажі, і чому їм не можна вірити :-)

Щоправда, вишивати мені під нього було не дуже комфортно, бо весь час виникало бажання подивитись на екран :-) Така чудова міміка в акторів, що просто не вистачало одного звуку, потрібно було бачити і обличчя :-))))))

Сподіваюсь, в коментарях ви поділитеся своїми враженнями (якщо вже переглядали серіал) та порадите мені ще щось для перегляду :-)