Очікує на перевірку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіраґана
Походження
JIS X 0213 1-4-73
Unicode 3089
Катакана
Походження
JIS X 0213 1-5-73
Unicode U+30E9
ВимоваМовиКлас
МФА ɺa
Мови ja, ain
Звук чистий
Транслітерація
Кирилиця РА
Латинка RA

або (/ra/; МФА: [ɺa] • [ɺä] або [ɾa] • [ɾä]; укр. ра) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 1-го рядка 9-го стовпчика таблиці ґодзюон.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного приголосного звука та одного неогубленого голосного середнього ряду низького піднесення /а/ ().

Ясенний боковий одноударний:    /r/ → [ɺa] (на початку слова наближається до [da])


Порядок

[ред. | ред. код]

Місце у системах порядку запису кани:

Абетки

[ред. | ред. код]
Походить від скорописного написання ієрогліфа 良 (рьо, добрий).
Походить від скорописного написання верхньої частини ієрогліфа 良 (рьо, добрий).

Транслітерації

[ред. | ред. код]

Інші системи передачі

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
  • 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
  • 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Посилання

[ред. | ред. код]


Ґодзюон
 н  ва  ра  я  ма  ха  на  та  са  ка  а
 і  рі  мі  хі  ні  ті  сі  кі  і
 в  ру  ю  му  фу  ну  цу  су  ку  у
 е  ре  ме  хе  не  те  се  ке  е
 о  ро  йо  мо  хо  но  то  со  ко  о
Іроха
 і  ро  ха  ні  хо  хе  то  ті  рі  ну  ру  о
 ва  ка  йо  та  ре  со  цу  не  на  ра  му
 у  і  но  о  ку  я  ма  ке  фу  ко  е  те
 а  са  кі  ю  ме  мі  сі  е  хі  мо  се  су
ШаблонОбговоренняПроєкт