Очікує на перевірку

Божич (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божич
Божество вслов'янська міфологія
Див. також: Божич (значення)

Бо́жич — у міфології південних слов'ян — син верховного бога, «творця блискавки».

Божич — уособлення Сонця, яке щороку вмирає й народжується (співзвучно з давньоримським східним культом Sol Invictus). Риси культу Божича перенесені в християнську релігію: у сербів, хорватів, словенців свято «Різдво Христа» називається «Божичем», у болгар — «Божиком».[1]

Примітка

[ред. | ред. код]
  1. Nowaczyk, Marta (2016), Średniowieczne wierzenia – nieczysta siła w kulturze Słowian, Varia Mediaevalia. Studia nad średniowieczem w 1050. rocznicę Chrztu Polski, Wydawnictwo UŁ, doi:10.18778/8088-325-3.20, ISBN 978-83-8088-325-3, процитовано 5 січня 2021

Джерело

[ред. | ред. код]