Ви́ктор Григо́рьевич Безору́дько (укр. Віктор Григорович Безорудько, 3 [16] февраля 1913, Хомутец, Полтавская губерния — 10 июля 1985, Лубны, Полтавская область) — украинский советский писатель.

Народився в робітничій сім'ї, з 1923 року родина проживала в Лубнах, там Безорудько закінчив «семирічку», працював у «літейці» заводу «Комсомолець». У 1929—1931 роках навчався в Харківському поліграфічному інституті.

Жив у Лубнах, з 1933 по 1957 рік працював у районній газеті «Червона Лубенщина».

1955 року його оповідання надруковане в обласній газеті «Зоря Полтавщини».

У 1956 році його твори вже друкують «Перець» та «Крокодил». Автор гумористичних оповідань:

«Онопрій Мінімум» (1957) — перша збірка, гуморесок,
«Феномен» (1959),
«Гуморески» (1961),
«Перше побачення» — кіноповість (1962),
«Солом'яний капелюх» (1964),
«Рятуйся, хто може!» (1964),
«Три мушкетери з Сухих Млинців» (1965),
сатирично-фантастичного роману «Нейтрино залишається в серці» (1968),
«Привид Чорного острова» (1975),
повісті «Ти мене любиш, Яшо?» (1972),
«Покажіть Тимошеві Венеру» (1983).
Співавтор сценарію (разом з Петром Лубенським) художнього фільму «Перший парубок» — 1958 року відзнятий. За даними радянського кінопрокату, фільм переглянуло 19.8 млн глядачів.

Його твори перекладалися на білоруську, болгарську, литовську, російську, сербську та хорватську мови.

У журналі «Перець» № 3 за 1983 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений 70-річчю письменника