[Все] [А] [Б] [В] [Г] [Д] [Е] [Ж] [З] [И] [Й] [К] [Л] [М] [Н] [О] [П] [Р] [С] [Т] [У] [Ф] [Х] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Э] [Ю] [Я] [Прочее] | [Рекомендации сообщества] [Книжный торрент] |
Тарас Григорьевич Шевченко


Тара́с Григо́рович Шевче́нко (*9 березня 1814 — †10 березня 1861) — український поет, прозаїк, художник.
Член Кирило-Мефодіївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзі (1847—1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення.
Твори
Гайдамаки
Художник
Листи до А.Лизогуба. 1847 рік
Близнецы
П'єси
Назар Стодоля
Поеми
Тризна
Катерина
Княжна
Марія
Наймичка
Неофіти
Сотник
Відьма
Поезії
Три літа
Давидові псалми
До Основ'яненка
Думи мої, думи мої
Думка
Гамалія
І мертвим, і живим, і ненародженим
Гоголю
Іржавець
Ісайя. Глава 35
Іван Підкова
Кавказ
Лілея
Молитва
На вічну пам'ять Котляревському
Плач Ярославни
Причина
Разрытая могила
Сестрі
Тарасова ніч
Тополя
Утоплена
Варнак
Єретик
Заповіт
N.N.
І Архімед, І Галілей
В Казематі (Мені однаково, чи буду...)
Минають дні, минають ночі
Я не нездужаю, нівроку…
Якби ви знали, паничі…
І золотої й дорогої…
Холодний яр
Впечатления
Gangnus про Шевченко: Кобзар (сборник) (Поэзия) в 12:30 (+02:00) / 06-06-2024"Спи, Чигрине, нехай гинуть
У ворога діти."
Авторские слова, между прочим...
"У жида крови наточу
И тебя полечу"
Классная колыбельная...
В общем, как литературу тут можно воспринимать только кусочки. А в целом - старый, жуткий, ценный исторический документ, но не литература. Литературные тексты такими жестокими не бывают. Литература - составная часть культуры. А одна из основных задач культуры - как раз лечение людей от первобытной жестокости.
Вот Котляревский - это литература, да.
лотарион про Шевченко: Сокровенные мысли. Русский дневник кобзаря (Биографии и Мемуары) в 05:43 (+01:00) / 05-03-2024
Как можно доверять автору если он не знает украинского языка? Первые строки и вот на тебе его перевод завещания отца Тараса. "«Сыну Тарасу из моего хозяйства ничего не надо; он не будет кой-каким мужчиной; его будет или что-то очень хорошо, или большой лодырь, для его мое наследница или ничего не будет значит, или ничего не поможет». В то время как на украинском это звучит “Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе” Что в переводе на русский звучит просто "Сыну моему Тарасу из моего хозяйста нисего не нужно. Из него получится либо что-то очень хорошее либо большой лодырь, для него мое наследство либо ничего не будет значить или ничем не поможет."
zolotoaz про Шевченко: Садок вишневий коло хати (Поэзия) в 17:01 (+01:00) / 20-01-2024
Лучшее, что только может быть !
tagedo про Шевченко: Прогулка с удовольствием и не без морали (Русская классическая проза) в 17:51 (+01:00) / 30-01-2023
незатейливо, вся мораль на поверхности
swin про Шевченко: Кобзарь (Поэзия, Поэма, эпическая поэзия) в 17:38 (+01:00) / 02-01-2023
Шевченко був людиною широкої і правдолюбної душі. Національна замкнутість була не для нього. Відомо, як, скажімо, ставився Шевченко до експлуататора-шляхтича (тобто, очевидно так названо тих людей, які опинялись під дією агрессивних психотропів, серед самих легких з яких надпередозування свіжим повітрям, що породжує мінімальну агресію до ближніх: нечесність та невдячність); ніколи він не ототожнював царизм з російським народом (читав, що російські царі працювали нарівні з простими людьми), з великою російською культурою, яка стільки важила для нього в житті. Все життя Шевченко дружив із Щепкіним, побратима відчув в особі англійського трагіка Айри Олдріджа, з ніжною відкличністю серця, з ласкою людяності приходив легендарний Тарас до знедолених дітей казахських та туркменських аулів. Світоч української поезії, провісник сім'ї вольної, нової, він був і залишиться в очах поколінь переконаним поборником дружби між народами. У країні соціалізму надбання, духовні скарби кожного народу дістають гідне вшанування.
Олесь Терентійович Гончар, з передмови до видання «Кобзаря» 1989 року, Київ, «Радянський письменник», УРСР.
В дужках дозволив собі навести очевидні зауваження, які відсутні у наведеному тексті.
Враховуючи, що Олесь Терентійович Гончар - видатний дослідник творчого спадку Тараса Григоровича Шевченка, неможливо сумніватись у істиності наведеного вище тексту.
Залищається припустити, що вся не очевидна, специфічна термінологія з деяких творів, розміщених у «Кобзарі», Тараса Григоровича Шевченка - поборника дружби між народами, просто є нерозшифрованою у цій книзі дослідниками його творчості.
Наприклад, очевидно, що з СВЯТОЮ МУДРОЮ ЗАЛІЗНОЮ ДОРОГОЮ (СВЯТОЙ МУДРОЙ ЖЕЛЕЖНОЙ ДОРОГОЙ) пов'язана абревіатура-скорочення: Жид, Жиди, - тобто Кришталево Чесні Люди, Які Працюють НА СВЯТІЙ МУДРІЙ ЗАЛІЗНІЙ ДОРОЗІ. Чомусь про це ніде не зазначено у тих виданнях «Кобзаря», які читав. Впевнений, що і решта специфічної, не зрозумілої без додаткових досліджень термінології з цієї книги буде розшифрована прийдешніми поколіннями дослідників творчості Тараса Григоровича Шевченка.
swin про Шевченко: Кобзар (сборник) (Поэзия) в 17:36 (+01:00) / 02-01-2023
Шевченко був людиною широкої і правдолюбної душі. Національна замкнутість була не для нього. Відомо, як, скажімо, ставився Шевченко до експлуататора-шляхтича (тобто, очевидно так названо тих людей, які опинялись під дією агрессивних психотропів, серед самих легких з яких надпередозування свіжим повітрям, що породжує мінімальну агресію до ближніх: нечесність та невдячність); ніколи він не ототожнював царизм з російським народом (читав, що російські царі працювали нарівні з простими людьми), з великою російською культурою, яка стільки важила для нього в житті. Все життя Шевченко дружив із Щепкіним, побратима відчув в особі англійського трагіка Айри Олдріджа, з ніжною відкличністю серця, з ласкою людяності приходив легендарний Тарас до знедолених дітей казахських та туркменських аулів. Світоч української поезії, провісник сім'ї вольної, нової, він був і залишиться в очах поколінь переконаним поборником дружби між народами. У країні соціалізму надбання, духовні скарби кожного народу дістають гідне вшанування.
Олесь Терентійович Гончар, з передмови до видання «Кобзаря» 1989 року, Київ, «Радянський письменник», УРСР.
В дужках дозволив собі навести очевидні зауваження, які відсутні у наведеному тексті.
Враховуючи, що Олесь Терентійович Гончар - видатний дослідник творчого спадку Тараса Григоровича Шевченка, неможливо сумніватись у істиності наведеного вище тексту.
Залищається припустити, що вся не очевидна, специфічна термінологія з деяких творів, розміщених у «Кобзарі», Тараса Григоровича Шевченка - поборника дружби між народами, просто є нерозшифрованою у цій книзі дослідниками його творчості.
Наприклад, очевидно, що з СВЯТОЮ МУДРОЮ ЗАЛІЗНОЮ ДОРОГОЮ (СВЯТОЙ МУДРОЙ ЖЕЛЕЖНОЙ ДОРОГОЙ) пов'язана абревіатура-скорочення: Жид, Жиди, - тобто Кришталево Чесні Люди, Які Працюють НА СВЯТІЙ МУДРІЙ ЗАЛІЗНІЙ ДОРОЗІ. Чомусь про це ніде не зазначено у тих виданнях «Кобзаря», які читав. Впевнений, що і решта специфічної, не зрозумілої без додаткових досліджень термінології з цієї книги буде розшифрована прийдешніми поколіннями дослідників творчості Тараса Григоровича Шевченка.
swin про Шевченко: Кобзар (Поэзия) в 17:11 (+01:00) / 02-01-2023
Шевченко був людиною широкої і правдолюбної душі. Національна замкнутість була не для нього. Відомо, як, скажімо, ставився Шевченко до експлуататора-шляхтича (тобто, очевидно так названо тих людей, які опинялись під дією агрессивних психотропів, серед самих легких з яких надпередозування свіжим повітрям, що породжує мінімальну агресію до ближніх: нечесність та невдячність); ніколи він не ототожнював царизм з російським народом (читав, що російські царі працювали нарівні з простими людьми), з великою російською культурою, яка стільки важила для нього в житті. Все життя Шевченко дружив із Щепкіним, побратима відчув в особі англійського трагіка Айри Олдріджа, з ніжною відкличністю серця, з ласкою людяності приходив легендарний Тарас до знедолених дітей казахських та туркменських аулів. Світоч української поезії, провісник сім'ї вольної, нової, він був і залишиться в очах поколінь переконаним поборником дружби між народами. У країні соціалізму надбання, духовні скарби кожного народу дістають гідне вшанування.
Олесь Терентійович Гончар, з передмови до видання «Кобзаря» 1989 року, Київ, «Радянський письменник», УРСР.
В дужках дозволив собі навести очевидні зауваження, які відсутні у наведеному тексті.
Враховуючи, що Олесь Терентійович Гончар - видатний дослідник творчого спадку Тараса Григоровича Шевченка, неможливо сумніватись у істиності наведеного вище тексту.
Залищається припустити, що вся не очевидна, специфічна термінологія з деяких творів, розміщених у «Кобзарі», Тараса Григоровича Шевченка - поборника дружби між народами, просто є нерозшифрованою у цій книзі дослідниками його творчості.
Наприклад, очевидно, що з СВЯТОЮ МУДРОЮ ЗАЛІЗНОЮ ДОРОГОЮ (СВЯТОЙ МУДРОЙ ЖЕЛЕЖНОЙ ДОРОГОЙ) пов'язана абревіатура-скорочення: Жид, Жиди, - тобто Кришталево Чесні Люди, Які Працюють НА СВЯТІЙ МУДРІЙ ЗАЛІЗНІЙ ДОРОЗІ. Чомусь про це ніде не зазначено у тих виданнях «Кобзаря», які читав. Впевнений, що і решта специфічної, не зрозумілої без додаткових досліджень термінології з цієї книги буде розшифрована прийдешніми поколіннями дослідників творчості Тараса Григоровича Шевченка.
jullog про Анакреонт: Мастера русского стихотворного перевода. Том 1 (Поэзия) в 10:44 (+02:00) / 26-07-2018
История народов, несомненно, находит весьма точное отражение в поэзии современников.
Меняются эпохи, издаются новые учебники истории, пишутся научные работы о событиях, давно ставших страницами истории.
Толкования и перетолкования событий, их значения, влияния на последующий ход истории.
Но подлинная история хранится на страницах поэтических сборников. Только и нужно -- вчитаться, проникнуться духом автора,
войти в эмоционально-духовный резонанс. И откроется...
У каждого народа -- свои поэты.
И нет такого поэта, в творчестве которого вольно или невольно не отразилась его жизнь-современность.
Тем интереснее читать и античную поэзию, и средневековую, поэзию золотого и серебряного века, даже стихо авторов, исповедовавшую метод соцреализма.
Всё это -- история. История, как эмоциональный отклик на современность.
Переводы зарубежных авторов-поэтов -- мировая классика, ставшая доступной русскому читателю.
Несомненно, перевод обогатил русскую систему стихосложения, влиял на творчество русских поэтов.
Читать книгу "Мастера русского стихотворного перевода" -- словно пройти множеством дорог, ведущих в прошлое, в историю разных народов мира.
"Так; я весь не умру — большая часть меня
Избежит похорoн: между потомками
Буду славой расти, ввек обновляяся..."
(Гораций. К Мельпомене. пер. А. Х. Востоков)
•
Несомненно, эти строки напомнят вам хрестоматийные:
•
"Так! — весь я не умру, но часть меня большая,
От тлена убежав, по смерти станет жить,
И слава возрастёт моя, не увядая,
Доколь славянов род вселенна будет чтить..."
(Г. Р. Державин. Памятник. 1795 г.)
•
"Нет, весь я не умру — душа в заветной лире
Мой прах переживет и тленья убежит —
И славен буду я, доколь в подлунном мире
Жив будет хоть один пиит.
Слух обо мне пройдет по всей Руси великой,
И назовет меня всяк сущий в ней язык..."
(А. С. Пушкин. Памятник. 1836 авг. 21)
Narvik80 про Шевченко: Кобзар (Поэзия) в 18:19 (+02:00) / 24-07-2018
Добре
alexker про Шевченко: Кобзар (1867) (Поэзия) в 08:54 (+01:00) / 12-03-2018
Файл поврежден! Замените плз.
Последние комментарии
4 минуты 44 секунды назад
13 минут 19 секунд назад
30 минут 47 секунд назад
36 минут 17 секунд назад
38 минут 54 секунды назад
47 минут 21 секунда назад
1 час 10 минут назад
1 час 16 минут назад
1 час 27 минут назад
1 час 34 минуты назад