Хороший мотиватор: творіть добро!!! (роздуми - з особистих переживань)

Не могла не продублювати сюди те, що знайшла вконтакті... Такий от чудовий вірш прочитала і подумала: на скільки просто творити добро. Просто потрібно частіше озиратись навколо... помічати людей, помічати їхні нужди....

Творіть добро! Бог є любов, а ми - Його діти (нікого ні в чому не намагаюсь переконати - це виключно моя життєва позиція і мої переконання) - діти Любові і робота наша, ПЕРШОЧЕРГОВА, любити... любити так, як нас полюбив Бог. Піклуватись про знедолених, вдів і сиріт... любити... Всім собою  любити.... всім собою показувати Любов Божу...
Можливо такий от віршик і вас підштовхне до того, щоб пробігтись подумки по своїх "кишенях" і знайти щось, що може комусь допомогти в нужді... чи то добре слово, чи то рука допомоги, чи то шматок хліба... Закон "сіяння і жатви" завжди працює...
 

В сторонке бабушка стояла,
Рецепт, потертый кошелек...
А по щеке слеза бежала...
Жестокости немой упрек.

Тихонько отошла и плачет,
Ведь на лекарства денег нет.
Другие люди, спрятав сдачу
Спешили, суета - сует...

У каждого свои проблемы...
У каждого судьба своя...
А у нее кружились стены,
От слез болела голова...

Последние считает крохи,
До этого пришлось дожить...
На том листке, всего лишь строки,
От этих строк зависит жизнь...

И женщина, приняв своею,
Ту боль, что в тех глазах прочла,
К окошку повела, жалея,
И мимо боли не прошла...

Держалась за руку старушка,
Боясь надежду потерять...
К окошку шла она послушно,
Чтобы рецепт опять подать...

Та женщина все оплатила,
Вложила деньги ей в ладошку...
У бабушки слеза застыла...
Не верила, так быть не может...

Привыкли мы в добро не верить...
Проходим смело мимо слез...
Мы душу спрятали за дверью,
А на добро - немой вопрос...

А бабушка, поверив в чудо,
Поверив - есть добро на свете,
Быть может долго помнить будет,
Молитвой на добро ответив...

© Натали Давыдова