Показ дописів із міткою me. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою me. Показати всі дописи

неділя, 4 червня 2023 р.

Життєві нотатки травня


На тижні зайшла в так звану соціальну крамницю, такий собі меблевий мекондхенд...

Не втрималась, щоб не сфоткати ручної роботи скриньку для ниток... До слова, швейна машинка тепер знову у мене є. Навіть дві.

Одну машинку ще у вересні подарувала одна добра німкеня , попередивши, що не працює зигзаг.

Виявилось, що якась біда у човниковому механізмі: не завжди утворюється петля (в народі кажуть "машинка пропускає стібки".

Я трохи її користувала, намагалась самотужки полагодити. А в квітні поки ш ла доні піжаму, то задовбалась перезапрсвляти нитку,; то ове нитку, то не утворює петлю

 Словом , нерви...

Купила нову. 


 Також придбала багато цікавих паперів для колажу а джанк джорналів.

Намагалась зробити відео огляд на ютубі... Скоро буде про джанк джорнал :)


вівторок, 12 січня 2016 р.

Подслушано у малыша: Самостоятельная Ольга Николавна.

Каждый раз, когда вечером маленькая Оля хочет спать, она либо капризничает и хнычет, либо сразу укладывается в удобную позу (на плече у родителя, на диване у родителей, в личной кроватке) и начинает СЕБЯ УБАЮКИВАТЬ.

Вслух так мурлычет нараспев "Ааа- 'а..." точно повторяя мотив, с которым я ее обычно убаюкиваю. 
Звучит ОЧЕНЬ потешно. С первого дня жизни я приучила масятко к определенному ритуалу укладывания (начиталась умных статей, ага) и теперь даже если ночью внезапно сквозь сон похныкивает, то достаточно начать "Тихесенький вечір" или "Баю-баюшки-баю" - и ребенок "отпочковывается" на раз.

(Удивительный факт: колыбельную "Тихесенький вечір" написал поэт В.Самойленко - это Олечкина фамилия, а музыку - наш земляк Кирило Стеценко, во как! Поём своё, родное!) 

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ

Тихесенький вечір
На землю спадає,
І сонце сідає
В темнесенький гай.

Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!

Світи ще годину,
Бо рано ще спати,
Милуй нас, як мати,
Теплом обгортай!

Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!

Без тебе так страшно
І темно надворі,
Хоч місяць і зорі
Освітять наш край.

Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!

Не слухає сонце,
За гору сідає
І нам посилає
На всю ніч - прощай!

Ой сонечко ясне,
Невже ти втомилось,
Чи ти розгнівилось?
Іще не лягай!
1896
© Владимир Самойленко
© музыка: Кирилл Стеценко

неділя, 13 вересня 2015 р.

Я мама

В нашей семье пополнение и я теперь живу в совершенно ином статусе - я мама! :)

четвер, 26 лютого 2015 р.

Малювати щодня!

Обіцяла малювати щодня. Сьогодні був один спокійний урок (всі учні були зайняті своїми роботами, висолопивши язики, малювали) і я від них не відстала.
Лайнер (не можу назвати *лііінер*!), папір А 4, 20 хвилин уроку.
"Просто так". 26.02.2015

пʼятниця, 28 листопада 2014 р.

А у меня цикламен и бегония цветут!

А еще у меня с утра вот такая красота. Если не думать о температуре 37,1", то зима удалась  Цикламен порадовал 19-тью цветками! Его подарили мне на открытие выставки в 2008 году, и с тех пор он цветет постоянно, даже летом. Стыдно, но кто подарил - не помню. Признавайтесь:)


понеділок, 10 листопада 2014 р.

Отбыли первый арт-квартирник

В субботу 8 ноября произошел первый наш фастовский арт-квартирник, он был посвящен искусству фотографии.
В обычном частном доме на первом этаже на площади в 26 кв м гостеприимный хозяин, любящий искусство, приютил пару десятков фоторабот, трех фотографов и 15 гостей.
В непринужденной обстановке, под бокал вина и околоискуссный трындёж мы учились воспринимать мир с закрытыми  глазами,Ю полностью доверившись фотоаппарату.

Пример: вот мое фото, которое я сделала с закрытыми глазами. Забавно:)

Следующий квартирник буду проводить лично я, организую художников (графиков и живописцев).

Удивительно, что как только мне становится скучно и я на свою голову начинаю искать приключений (например, начинаю записываться в дизайн-команды), тут же на меня обрушивается так много всего интересного.

К сожалению, организоваться так крепко я еще не могу. Потому приходится выбирать и  где-то отказываться от участия. Предполагаю, что некоторые на меня буду обижены и даже разозлены. Но реальные проекты всегда кажутся важнее и нужнее. Так что без обид, девочки в блогах:)

А вот еще немного фото с арт-квартирника. На последок скажу, что целью такого квартника была организация культурного досуга для фастовчан (население нашего города до 50 000, один музей с удивительным директором, выставится нереально). Я в фейсбуке предложила арт-квартирник с полной уверенностью, что никто на такой риск не пойдет. Но нашелся человек, отдавший под однодневный творческий хаос весь первый этаж своего дома. Смотрите, перенимайте опыт, устраивайте у себя :)
ВСЕ фото сделаны с закрытыми глазами!


 Хозяин квартиры встречал гостей в халате, тапочках, с улыбкой.

В худ институте у нас тоже было фотодело, преподаватель говорил, что фотоаппарат все равно видит "как-то по-своему". Вот точное пожтверждение его слов: фото я делала с заязанными глазами. Как-то СЛУЧАЙНО они получились такими классными!!!

пʼятниця, 8 серпня 2014 р.

Моя виплекана вишиванка

Цей пост не можу писати російською мовою, бо йтиметься про мою українську вишиваночку.
На її вишиття пішов у мене цілий рік. Ні, вишилась вона рівно за 10 прикладань, але  часові проміжки були великі :)))
Ось такий чудовий спільний проект Виплекана Сорочка зорганізувала у нас на форумі відома в своїх колах вишивальщиця Тана Срібна, і я долучилась до спільної праці, вишивала, вишивала, щось там собі передумувала на рахунок візерунка.

І ось вона, моя красуня-вишиванка. Ну і я в ній.



понеділок, 17 лютого 2014 р.

37

Место для поздравлений.
:)
Все-таки я более-менее хорошая девочка (кхм....))) и хорошо провела свой старый год. Сегодня у меня праздник - новый год личный.

Главное переживание дня: чтобы удался хотя бы один из  трех бисквитов, которые я вчера выпекала... :)

четвер, 26 вересня 2013 р.

Чим зайняти себе в дощ?

Люблю, коли льопає дощ. Особливо, коли так гооолосно стукає по відливам підвіконня і з вулиці крізь склопакети чутно шум, трохи схожий на звук автівки, що летить калюжами. Але то не автівка, а саме дощовий такий особливий шум.

Дощ - це насправді дуже-дуже класно! Я знаю купу людей, що ненавидять дощову погоду, вважаючи такий стан негодою. Їрунда! У кожному сезоні можна знайти свої плюси, головне - налаштування!
Ось я вам зараз за три хвилини доведу, що дощ це круто. Тож, переваги дощової погоди:

* Коли йде дощ, а ти в приміщенні:

1. Класно слухати музику крапель і вітру, попиваючи чайок з лимоном.
Особисто я рідкісний зелений чаєман, але в дощ кльово пити саме чорні чаї з лимоном.
Одразу покращується сприйняття світу і себе в ньому, бо відчуваєш перевагу над тими, хто змушений працювати під дощем. Якщо ти - один з тих, хто під дощем, я про тебе напишу нижче, не розчаровуйся, рано! Гарячий чай з лимоном, добра книжка - твій дощовий вечір врятовано!

2. Класно віднайти теплий плед чи просто влізти під ковдру. Це повернення додитячих спогадів про теплий затишок, коли нічого ще не турбувало, не проїдало мозок і не страшило. тепло, сухо, комфортно - оце є саме воно - ти під пледом, а за вікном дощ. Он-лайн дивитись серіали чи фільми, гризти горіхи, писати смс-ки. А краще вдвох залізти під ковдру і.. далі інструкції непотрібні. ;)

3. Під дощ класно засинати. Монотонно, розмірено... Особливо після попереднього пункту.

4. Переробити всі відкладені справи.
Я відкладаю частину справ "на негоду", коли вийти не щастить і не лишається іншого виходу, окрім як переробити відкладені справи. Бо нічого не підганяє.Тому що на вулиці дощ.

5. Класно в дощ приймати друзів. Вони мокрі, ти сухий, ти такий гостинний, що капець :)І всі щасливі. І гості не поспішають. Бо дощ. Куди спішити?:)

6. В дощ класно напитись глінтвейну. Але це в холодний дощ виключно. Бо від глінтвейну, самі розумієте, тільки в холод кльово.
А після пиття гарячого вина саме час...

7. Увімкнути в собі творця.

Тому що в дощ класно малювати, мабуть і вірші писати, і музику, і сценарії. Мені добре малюється. Чесно-чесно. Спробуйте.
Це як малювання вночі, коли "ніхто не заважає" (хоча мені і вдень ніхто не заважає, та вдень некомільфо, самий цимус вночі чомусь). от і в дощ та сама їрунда, тільки в профіль. Малюйте в дощ, це класно.

8. В дощ дуже класно влаштувати мікро прибирання. Або мега. Кому як.
Це як і з відкладеними справами, в дощ саме прибиранню і місце. Я в теплу сонячну погоду завжди знайду масу приводів для подвигів, а на приьирання часу ніколи нема...

9. В дощ дуже класно і просто правильно зателефонувати давнім друзям. Чи написати листа. Чи скайпуватись. Не всі такі ульотно розумін, як ви і не всі мають стільки пунктів "чим зайнятись в дощ". Хтось точно сидить, сумує чи нудить. Самий час підняти комусь настрій, не виходячи з дому.

10. Дощ - це стимул до кулінарних збочень.
Саме час спробувати зробити щось по книжці чи журналу. Я тут поганий приклад, я по книжках готувати не вмію. Мама вивчила мене готувати безрозсудно і як завгодно, мені ті книги рецептів - один нєрвоз. Втім, ми говоримо про дощ, а не про мене. Коли на дворі ляпають невеселі хмари і несила тягнути свій зад в напрямку до магазинів, ідемо до кухні, вивертаємо мозок навиворіт і готуємо якесь скажене фондю (я ніколи не готувала)))) чи завітати в жж , там купа кулінарних збочень :)


Ну а тепер черга пунктів "Що робити в дощ, коли і ти під дощем".

1. Фотозбочинець-аматор. Фотографом можна і не бути, можна просто знімати дощ на фотоапарат, на мобілку, планшет... Людей в дощ. Місто в дощ. Стіни будинків в дощ. Краплі дощу, що злітають з небес чи з листків...
Словом, покращуйте себе у фотосправі :) Дощ у поміч!

2. Міряти калюжі під дощем. Обожнювала цю забавку в дрібному дитинстві. В до-садковому віці я любила крокувати мокрими вулицями. Мама привезла мені з Чехословаччини красиві рожеві гумові чобітки на утепленій основі (кому за 30-ть, той пам"ятає, як було напружно в радянський час з красивим взуттям взагалі, а гумові чоботи були такі, що точно не спонукали любити дощі). І ми з нею за руку ходили "міряти калюжі". Всі діти як маленькі свині люблять влізти в калюжу чи в грязюку, і моя мама вирішила, що з двох бід дешевшою є гумові чоботи і плащик.
Згадайте дитинство чи компенсуйте собі забавки, яких бракувало. Це весело. А з сучасним привабливим гумовим взуттям це також нешкідливо для здоров"я і красиво.

3. Провідати родичів чи друзяк. Ви ж знаєте, що десь-десь та й є у вас якийсь друзяка, що сидить і душевно нудьгує. Покращити йому настрій можна простим візитом "на чай". Той, що чорний і з лимоном ;) За разом підсушите собі змокле взуття.

4. Врятувати мокру тваринку. Нажаль, в Україні досі багацько безпритульних тваринок. Поштопайте собі карму, підгодуйте тваринку, чи накрийте її теплою рядниною, чи просто погладьте.

5. Допомогти ближньому. Якщо вам не страшний дощ, у вас хороше здоров"я і багато невикористаної енергії, зверніться в ваш місцевий варіант "червоного хреста". Десь зовсім близько від вас завжди є той, хто фізично потерпає від дощу і у ваших силах зробити його життя легшим, підлатавши дах чи допомігши купити в дощ хліб для неходячої людини.

6. Шоппінг! В дощову погоду класно робити покупки, бо покупців не так багато (більшість по першому списку сидять вдома і пьють чаї з лимонами))). Якщо вам час щось купити - йдіть в магазин під дощем. По-перше, там не буде натовпу, по-друге, продавці вас обожнюватимуть за те, що ви прийшли! Всім відомо, що магазинам потрібні щоденні виручки, а ви - як рятівний круг для них :)

До десятого пункта у мене не дійшла фантазія,певно я більше люблю тепле проведення дощового часу ))
)

Поділіться зі мною вашими варіантами проведення дощового сезону, а зі своїми френдами - цією статтею :)

Дякую! Приємного дощу вам!

субота, 7 вересня 2013 р.

Помаранчеве шиття

Шила на кольоровий обмін форумчанці з форума "Спілкування за вишиванням", потрібен був саме помаранчевий колір. Нитки і всяке таке вклала, звісно. Моя ж робота ручна - це косметичка та гольниці в скаженому помаранчі :)))

понеділок, 19 серпня 2013 р.

Я козачка? А то?!

Люблю я повипендрюватись перед фотоаппаратом! :) Ці фото зроблені в місті Сміла Черкаської області, під час світкування золотого весілля маминого рідного брата (50 років рзом у шлюбі). Родина козацька, тож все чинно, всі в українських строях, все - ручна робота. Випадково так склалось, що ми всі приїхали в блакитних вишиванках.


І не лякайтесь, я просто хотіла налякати брата-фотографа :) Напевно, налякала вас?

пʼятниця, 2 серпня 2013 р.

Моя авторська телепрограма "Мистецький Фастів", перший випуск

Покажу вас, хоч і соромлюсь дуже за свою незрозумілу поведінку в кадрі (чесне слово, жодних папірців не було, чому я дивилась під стіл - сама не второпаю).

Задум цього телепроекту фастівського масштабу - розповідати фастівчанам про цікавих митців (різних напрямків мистецької діяльності), що мешкають з нами у нашому маленькому містечку, щодня ми бачимо їх роботи, але не усвідомлюємо, що автори - не персонаді минулих літ, а сучасні цікаві особистості.

Перший випуск програми знайомить фастівчан з відомим у нашому місті скульптором Анатолієм Древецьким.

Це мій перший досвід БРАТИ інтервью. Давати інтервью я сама вже навчена суперово, виявилось, що бути журналістом - важко!

Та я буду вдячна вам за критичні відгуки. Працюватиму і виправлятимусь. також якщо хтось поділиться подіьним досвідом і певними "секретиками" - буду неймовірно вдячна!

вівторок, 12 березня 2013 р.

Просто набросочек акварелькой

Сегодня вместо того, чтобы повышать свою квалийикацию (именно на это расчитаны курсы, которые я посещаю), я рисовала всякую ерунду... Например, вот эиу:

понеділок, 1 жовтня 2012 р.

Немного о нервном. Чехол для планшета.

Ааа, не люблю заказы, фу, фу, фу... Но надо денежка и я взялась. Перенервничала ЦЕЛУЮ неделю!
Не уверена, что заказчик одобрит, он на расстоянии, к тому не знаю, точно ли войдет планшет. Блин, это мраки какие-то. Зачем мне это?? аа, не люблю заказы, фу фу фу.
АПДЕЙТ: заказчик получил чехол, планшет супер поместился, заказчик хочет еще :))))




субота, 29 вересня 2012 р.

Шью сарафаны пузатику

Сегодня отдала платье заказчице - пузатику :) Выбор фасона - её, я предложила другой, и она согласилась на оба : )))) Вот пока первый, как платье.

Второй - сарафан на джинсы. Короткий, зато я придумала застежку, благодаря которой можно использовать сарафан до самых-самых дней Икс :)
Пока он только в наметке и в наколке, но я вам покажу:
Свинку на кармашке нагрудном девочка сама заказала, очень любит хрюшек. До безумия, как мне кажется )))) И да, я раньше уже шила ей на заказ сумку с танцующей хрюшкой в балетной пачке и с рисованной хрюшей на эко-торбе...











неділя, 9 вересня 2012 р.

Побывала на открытии 5-го Всеукраинского фестиваля лоскутного шитья!

Доброе утро всем! Вчера побывала на открытии 5-го сеукраинского фестиваля лоскутного шитья (Киев, ул. Хорива, 19-В), и вам советую! Открыто до 17 сентября, вход свободный!
Куча позитива, очччень много эмоций, вдохновения, желания ЧТО-ТО ДЕЛАТЬ!

Немного фотографий, совсем чуть-чуть покажу здесь, остальное, пожалуйста, прыгайте ко мне в альбом.


(я - вторая слева)


Лоре Шейх, которую я пришла поддержать, вручили диплом за участие. Приятно! Лора стоит на фоне работы Лены Королёвой.



А эту работу иначе, как бомбой, не назовешь. Никто не остался равнодуше (в хорошем смысле!) Работа "Два кольори" Натальи Лашко (приз зрительских симпатий).

Еще 20 фото лоскутных сумочек посмотреть можно прямо в альбоме!
Надеюсь, вам будет так же интересно, как и мне ;)

неділя, 2 вересня 2012 р.

Открыточка к свадьбе


Осенние свадьбы это прекрасно:) И я сделала на заказ простую открыточку к свадьбе для приятельницы.

Хотела бы описать бумагу, которую я использовала.. Но я не в курсе :) Все обложки я обычно выбрасываю, и просто складываю бумаги в папки :)

Внутри открытки - прозрачный карман (упругая прозрачная .. калька? пленка? не знаааююю))))) и в этом кармане пока ярлычек , на котором будут написаны пожелания, а потом к ярлычку с подписью присоединятся денежки - подарок на свадьбу. так было заказано:)

понеділок, 2 липня 2012 р.

Я повернулась з сонячної Італії

Originally posted by at В Україні ха-ра-шо.
Регіональна київська температура +27 - +30 сприймається як приємна прохолода після ошалілого бігання по Риму в пошуках затінку (+44", як там люди живуть - мені незрозуміло).


У нас дуже смачна їжа. Якось минулого року я була в Італії всього день чи два, тож проблем з харчуванням не виникало. А нині 10 діб жерти щодня недоварені макарони - ну смачно, але ж ДОКОЛЄ? :) + переважна більшість харчів - неймовірна хімія. Я наполегливо шукала звичайне молоко, але все попадалось зі строком зберігання від пів року і вище.

З кумедного. Я витратила близько 200 (двісті) єврів на холодну питну вду і холодне морозиво. Це абсолютно неприпустимо для України (бо то є моя місячна зарплата "брудними").

0001 Зустріла багато українців і взагалі "наших" (радянських). Ніхто не може звикнути до температури, отримують копійки (700-1000 євро на місяць), але наполегливо працюють в Італії. Нєпонятно!

Переїзди від міста до міста - сумний пейзаж, який розбавляють хіба що рівні рядки пряностей чи виноградників. Щоб не було сумно їхати - вздовж усіх доріг насаджено квітучі прекрасні олеандрові дерва (див. фото)  Гори вирубані і на новоутворених лисинах присіли деревця олив.

Великий контраст вражень після Італії - Словакія. Складається враження, що італійці намагались весь час видертись на гори - всі хатинки і старовинні замки, так і сучасні, розкидані по верхівкам гір, і взагалі неясно, як туди видирались років 200 назад, як не було автівок.

Словаки ж, навпаки, мешкають в долинах, гори стоять пусті.

Обіцяю щодня викладати фотки, мені було цікаво мандрувати :)

середа, 13 червня 2012 р.

Я пройшла в наступний етап конкурса :)

ййй

Відео сьогоднішнього випуску ТСН.Особливе. можна переглянути тутечки,

я червонощока (погана погода, не терплю літо...) і неочікувано для декого.. рсійськомовна. Просто я ввічлива. Як до мене журналіст Таня звернулась, так я і відповідала. Т.як обидві мови для мене рівноцінні, то схопилась я вже по завершенні інтервью, але Таня сказала: ой, але хай вже так буде :)
Ось, так і є.

Найприємнішою несподіванкою були у ВКонтакті листи моїх учнів, зі словами підтримки, і запевненнями, що вболіватимуть і далі, і що їх здивувало, як мене представили *кравчиня Ліза* (мене теж це здивувало, здавалось, я постійно наголошувала, що я художник, але добре, що Лізою назвали, а не, скажімо, Свєтою :)


Ну і відео зі Сніданку з 1+1, що надихнуло мене на весь сьогоднішній день :) Моя таки четверта, а не п"ята... Хоч, зрештою, то нічого не змінює, якби і 10-та. Всі в рівних умовах поки що.




Вишивальниці знайдені (ручна і машинна для різних проектів). За тиждень рву пазурі на Адріатику. А по поверненні матиму аж 4 дні, щоб пошити плаття. Велика авантюра:)

Але я рада! Дякую, що підтримали мене :)***

неділя, 10 червня 2012 р.

Вести с полей о конкурсе вышиванок для Мадонны

Спасибо всем, кто проголосовал за мои работы!
Кто еще не успел, может отдать свой голос за работу http://vyshivanka-mdna.in.ua/index.php/image/view?id=186
Во вторник обещали в ТСН: Особливе показать фрагментик с несколькими участницами конкурса, и я среди них на микро секунду мелькну :)