Новорічний обмін

І я записалась на новорічний обмін. Ось тут
треба виставити фрагмент подарунку. На даному етапі Листівка і основний подарунок.

це такий фрагмент листівки... 

 

 

ну і наступне фото - фрагмент основного подарунку

фото засвічене, але на ньому кольори і тканини і в'язаного фрагменту  максимально відповідають дійсності.

Отак настаралась. Зараз пробую прикрашати сірникову коробочку - це наступна частина подарунку, але щось не дуже виходить. Уже зробила 2 і ні одна не подобається. Напевно дочекаюсь скрап-паперу, що замовила і попробую ще.
І на останок ще одна прихватка -вчуся  шити. на фото кольори не такі яскраві як насправді.

Стаканчик для ручок і олівців

Я знову вся в Екзаменах. А ще ходжу на кулінарні курси. Мені дуже подобається. Уже вмію складати фігурно салфетки (якщо цікаво, можу показати, що нас навчили), нарізати всякі сердечка, квіточки з огірків, помідорів, перцю. Фотки теж є, правда жахливої якості. Не знаю, може це всі нормальні «хазяюшки» і так вміють робити, а я тут хвалюсь як дурко. 

Ну і трошки рокодельнічала ще коли була в лікарні. От що вийшло

робила як стаканчик для ручок, олівців, і всяких таких штучок.  В середині баночка з під оливок зашита повністю в тканину і зверху уже одягнутий в'язаний чехольчик.

 

 от така от "серединка". Стаканчик уже подарований подружці. 

  Ще є прихватки.  

1. це лицьова і виворітна сторони. Уже готовими були проварені у ванільній каві. Запах.... нічим не передати... 

2. Не покажу її =) занадто вона жахлива вийшла )

є ще дві, але поки що їх не сфотографувала )

 Ще пробувала шити ковдрочку для одного дуже маленького і дуже хорошого хлопчика. Разом із грошовим подарунком вручили її на хрестини. В той же день встигли і вигуляти. Мамі сподобалось. Ковдрочку шила для того, щоб накривати Маленького в колясці, коли мама з ним гуляє. Дуже боялась, що не вгадаю з розмірами, але ніби підійшла. 

гарного фото немає. Підемо в гості, зроблю фотографії зі щасливим  власником. )

поки що усе. Спішу на додаткове з англійської =)

Гарних вихідних. 

 

Флешмоб

Це знову я. Я все ще без фотоапарата. =(
була в Києві довше ніж хотілось. На щастя все зробила і навіть встигла попасти в магазин із тканинами. Прикупила чорний фетр, хочу пробувати шити тапочки для гостей. Трошки правда не розрахувала з довжиною і з одного куска виходить всього 2 пари тапочок. Але то таке. На наступний раз буду розумніша =)
Тут у Олі і Юлі я напросилась на флешмобик... Суть його в чому...розказати про себе і по-більше дізнатися про власниць рукодільних блогів задавши питання. Відповідь на питання має бути однозначною або - або
ось питання які задали мені  і мої відповіді.

1. Готувати їжу чи їсти? Я люблю ЇСТИ! рідко коли на мене находить кулінарне натхнення і мені подобається сам процес. Правда найбільше в самому приготуванні їжі мені подобається те, що Сашка мене інколи хвалить як я смачно приготувала. Правда таке буває рідко =)

2. Зима чи літо? Літо! однозначно літо, навіть не дивлячись на те, що зимою стільки свят і День Народження, і Миколайчик, і Новий Рік, і Різдво. Хоча зимою можна кататись на санках, ловити язиком сніжинки, дивитись як розмалював мороз вікна, малювати малюночки на снігу (всякі там квіточки чи ялинки ногою - я все ще цим займаюсь), дивитись як блистить сніг ввечері, сидіти в сильну заметіль дома на підвіконні, кидати сніжки Карменкі, а вона їх їстиме...  але я люблю Літо бо на те воно і Літо - полуничне, яблучне, малинове, вишневе, з морозивом і холодним лимонним соком, морем і піском, річкою і рибалкою, лісом і шашликами... Літо...
3. Фільм чи книга? більше люблю читати книжку, бо там більше простору для власної уяви. Фільм - це уже результат чиїхсь думок, поглядів, який часто дуже відрізняється від книги. Люблю перечитувати книги, по яким дивилась фільм і навпаки. Правда в зворотньому порядку, коли спочатку прочитала книгу, фільм рідше подобається.

4. Вечір чи ранок? Вечір. Я Сова і для мене ранок -  це взагалі найважча частина дня. Довго заставляю себе прокинутись, довго відхожу, по малу включаюсь в роботу. Ввечері навпаки, продуктивність набагато вища.

5. Відпочинок на пляжі чи у лісі? Напевно все ж таки на пляжі, хоча тут не можу вибрати точно. Люблю і в лісі погуляти і на пляжі позагоряти.
Раптом хтось захоче можу теж питаннячка задати - було б дуже цікаво прочитати відповіді.

Я на пару секунд!

ось тут http://scrap-zacypca.blogspot.com/2011/09/blog-post_2691.html продовжується закупка репсових лент  скрап-пареру, картону, і ще дечого
до 11 числа ще можна визначитись.
Я сама там замовляю перший раз. Хочу попробувати репсових лент купити. Ціни хороші.
Чому пишу цей пост? там є мінімальна закупка - для того, щоб Дама яка цим замається могла замовити (звідки вона замовляє не знаю, може Китай) певний вид, треба щоб бажаючих на нього назбиралось на 7-15 ярдів. Оскільки я сама хочу всього по ярду, думаю, може ще хтось зацікавиться. Правда я не знаю як у неї з доставкою в інші країни, думаю, можна уточнити.
все, я побігла. Завта їду в Київ і залишилось підготувати ще багато документів!!! Побажайте мені удачі, вона мені пригодиться і сьогодні вночі, коли буду писати, і завтра зранку, коли буду здавати! Дуже надіюсь на те, що справлюсь за день і не прийдеться там ночувати!!! За одно заберу і фотоапарат у Вікторика, покажу, що я  тут "нарукодельничала".

Я Дома! Ура Ура!

Зараз коротко - я уже дома.

Роботи назбиралось "немерено". Поки була в лікарні навчилась в'язати трояндочку гачком, трошки в'язала шарфа, але щось він мені так по маленьку іде, просто жах! напевно буде готовий до наступної осені, а може і пізніше...=)
Фотоапарат забрав наш Вікторик, коли їздив на море, тому я поки без фоток.
ще у мене є дві нових прихватки (для себе) - нічого особливого, але тканинка мені подобається.
Щоб уже зовсім не було сумно покажу Вам один ЖЖ від якого я просто в захваті.
http://lillaya.livejournal.com/   (посилання можна клацнути, але тільки якщо вже Ви гарненько поїли)
це кулінарний журнальчик. Правда власниця трошки давно його оновлювала, що дуже жаль, проте у мене ще залишилось багато рецептів, які б хотіла спробувати, а до того часу надіюсь Вона повернеться. Дуже смачні страви, дуже гарні фото =)
все, побігла наводити порядок.

Я в лікарні, але все добре...)

Добрий ранок. Я сьогодні рання пташка... Уже з восьми ранку в лікарні. А чому в лікарні? мають мені зробити невеличку операцію. Я ще морально не готова. Дуже страшно. Дуже дуже страшно.
Чекаю лікаря, має прийти на обхід.
а поки що про хороше. Вчора ми з Сашкою відсвяткували 2 роки спільного сумісного і спільного часткового життя (часткового, бо частину я прожила в Києві, поки навчалась на магістратурі )

2 роки... аж не віриться, все так швидко пролетіло. Здається вчора вибирала плаття, домовлялись за ресторан, шукали фото і відео оператора...

на сьогодні мабуть все, а може і ні... подивлюсь як все пройде.

Ще трошки про нашу поїздку

ітак, сьогодні трошки розкажу веселих і не дуже детальок з нашої поїздки.
Перше, що ми побачили як приїхали в Східницю був туман! Більше за ним нічого не було видно! =) але потім на щастя туман розвіявся і дуже скоро пішов дощ. Ми, такі всі літні туристи, виїжджали коли у нас температура повітря була більше 30* (це я так градуси позначила О_о).Приїхали ми, такі красавчики, в шортах і футболках - Ну літо ж! а там градусів 20 і дощара не перестає 3 чи 4 дні. От тобі і на...  Але мама наша, світлий розум і геніальна голова, якраз надумала розпочати своє знайомство з інтернетом. Уже вміючи перевіряти погоду вона взяла і ще дома виписала всю погоду на той регіон і навіть значки по змальовувала - ну знаєте, як там малюють хмарка і дощ, або хмарка і сонечка трошки, або просто веселе сонечко. Так от, такий "рукодільний =)" прогноз і лежав у неї в сумочці. Вона як Володар КІЛЕЦЬ  ПРОГНОЗУ просвіщала нас.

Наш Гідрометцентр дістає із сумочки прогнозик. Ну хіба не Золотко!

 Перед виїздом я купила собі резинові чобітки, довго думала, варто чи ні, грошей жала, але таки купила. Яка ж я була щаслива, коли там такий дощара, а я в чобітках і море мені по коліна =) Там уже купили дощовички і ходили на прогулянки під дощем в гори.
ще розкажу про наші велосипедні поїздки.
 Вирішив наш Саша "тряхнуть стариной" і покататись на велосипедах (раніше він займався велоспортом - все по серйозному, тренування, змагання, заїзди...). Ну і ми з Вітьком, оптимісти-спортсмени і спортсВУМЕНИ теж погодились.
Перший раз поїхали ми в ТуСтань - старовинна фортеця ще часів князювання і Київської Русі.

Фото з Вікіпедії

 а ха ха золотко  а не Блогер! Як добре, що він періодично зберігає написане! А то у мене тут все пропало і я уже почала хандрити )
Так от вертаємось далі в старовинне Місто-Фортецю Тустань.
Гугл, який знає все і про всіх, про Тустань пише : Ту́стань - давньоруський наскельний оборонний комплекс, митниця та місто-фортеця.
від себе додам, що назва походить від діалектного вислову, який часто використовується і зараз на заході "ту стань" - тобто тут стань ( здесь остановись), зупинись і заплати мито - митниця ж...=)
До того як її зруйнували виглядала вона приблизно так :

Як добре, що гугл снабжає нас фотографіями. Автор невідомий

зараз же залишились тільки камені, які видно на попередньому фото.
Так от, поїхали ми в Тустань. Відстань 10 км. в одну сторону. Всі ж такі спортсмени, всі доїдуть. Я зразу казала, що я здохну і не доїду, але мені не вірили, мене не слухали.
наїлись ми і поїхали (які розумники, щоб більше везти було) по дорозі почався дощ, грязюка скрізь, а головне дороги не має! Тобто колись вона була, але так як там постійно курсують КРАЗи і ЗІЛи, то її уже не має! Місцевість горбиста, ще не Карпати, але на велосипеді без підготовки важко! Я до Тустані не доїхала всього 1,5 км. Саша поїхав вперед і доїхав туди. Трохи далі стояв вказівник Тустань - 1км.  ми з Вітьком його уже не побачили.

По дорозі в ТуСтань. На задньому плані видно Сашу, який туди доїхав і уже повертається. Далі ми з Вітьком їхати не змогли.

Всього по часу у нас це зайняло 2,5 години. Ніг я не відчувала, попа від постійної тряски по камінню оніміла, руки відпадали від того, що я з гори з силою зажимала гальма, щоб не перевернутись, під колеса попадали камінці (ні, то були каменюки) і його розвертало в різні сторони. Ми ледь доповзли додому.
 На наступний день боліло ВСЕ! навіть язик, бо я спускаючись із крутої гори орала як ненормальна, так мені було страшно =)
 Ще через день ми знову хотіли кататись, тим більше, що погода наладилась! Ми уже поїхали в іншу сторону. Там і дорога була краща і краєвиди гарніші. Коли попередній раз ми їхали лісом і крім нього нічого не було видно, то цей – біля річки Стрий. 

Вікторик на березі річки Стрий

 Виїхали на здоровенний міст – звідки він там тільки взявся і розглядались по сторонам ) 

Саме той міст, але не видно, який він великий і високий

 На цей раз ми забули і фотоапарат і камеру, тому вирішили їхати туди ж і третій раз, просто щоб ще раз подивитись і по фотографувати. Всі фото крім першої з нашої третьої поїздки. 

І коли потім ми таки попали в ту Тустань з екскурсією то екскурсовод говорив (він взагалі галімий був екскурсовод і майже нічого не говорив і тільки казав, що якщо ми хочемо ще щось почути, то треба платити за приватну екскурсію, яка коштує 2500-3000 грн. крезі тип! )Так от, екскурсовод говорив, що ми можемо ще раз сюди приїхати і уже самі, або прийти пішки, або приїхати на велосипеді. І тут у нас трьох почався істеричний сміх (руки-ноги-попи ще ж свіженькі, боляаать). Не дай Бог їхати туди ще раз на велосипеді!

Ще трохи про екскурсію в Тустань. 

Фото взяла із сайту tustan.com.ua. Десь не має частини наших фотографій? Жаль...

 Сама екскурсія повне "Г" Найгірше, що ми їздили з тим же тур-оператором і на Синевір, тому я можу із впевненістю сказати, якщо Ви будете в тих краях НІКОЛИ, НІ ЗА ЯКІ ГРОШІ не їдьте на екскурсії з тер-оператором "Перлина-Тур". Вони видавали такі ПЕРЛИ! По перше, ціна екскурсії це ще не все, ми ще скрізь мусили доплачувати самі і в сумі ми доплатили більше ніж сама вартість екскурсії. Потім правда вияснилось, що ті гроші, які з нас збирали за вхід в заповідну зону трохи не відповідають цінникам, всі поскандалили і гроші нам таки вернули, але переконували, що ми не праві і взагалі, що ми такі кончені гавнюки, відбираємо їхні гроші.  але нормально. Екскурсовод на Синевір був не дуже. Розказував нудно і не цікаво, допускав багато неточностей. Сам плутався у своїх історіях і плутав ліво і право. Ну все буває, я теж часто плутаю, але коли він постійно говорив "З права ви побачите ..." і поки ми всі уважно дивимося в право то успішно проїжджаємо те, що насправді було з ЛІВА! Ааааа і так всю дорогу!  Його улюблена фраза "все потопало в крові" це він так  додавав трагізму ситуації навіть там, де того не треба було. До кінця екскурсії його хотілось просто виключити, щоб він ну хоч трохи помовчав. Але, порівняно з екскурсоводом, що нам попався в Тустані ... перший був лапочкою! Він принаймні розказував. Другий же коли просто відкривав рот, то хотілось закрити вуха! Вітьок потім сміявся, що його на роботу брали приблизно так: Прийшли до Логопеда  і питали, хто у вас там самий безнадьожний і його і забирали. Він не говорив половину букв! Просто не можна було зрозуміти що він там говорить. І це ЕКСКУРСОВОД! Людина, яка собі на хліб заробляє ГОВОРІННЯМ!  Я все розумію, є люди, які не вимовляють певних букв, жаль, що так сталось, але як його, який не говорить майже половини нормально ВЗЯЛИ ЕКСКУРСОВОДОМ! і він ще хоче 2500-3000 грн. за приватну екскурсію. Оптиміст! 

але ми намагались не зациклюватись на поганому і бачили тільки хороше )  Тому обома поїздками я задоволена. 

Ще ми один раз були в бані. Я перший раз була в бані, тому для мене все було так цікаво... а для інших баня як баня...)  

хм, вибачте, фоток з бані не буде =) 

от так ми і з'їздили в Східницю - Бальнеологічний курорт.   

Там було гарно!

На фото видно яка велика черга страждущих прийшла за водою!

Дуже гарно!

Ми вернулись додому!

і нарешті я ДОМА. Спочатку про те, де це я так довго була. Їздили ми всією сім'єю (Ми з Сашкою, мої батьки і мій брат)  пити мінеральну водичку в Східницю. В двох словах - Було добре. В трьох словах - було супер класно. Мабуть тому, що я з самого початку була настроєна, що там буде не цікаво, нудно, зайнятись нічим, умови проживання не відомі до кінця, але все було на диво дуже класно.
По перше раніше я взагалі не знала, що таке ця Східниця і де вона знаходиться. Тепер знаю - 20 хв. їзди від Трускавця (Львівська область). По-друге, хто б міг подумати, що це настільки розвинуте с.м.т. чи навіть містечко. По-третє, і саме основне - там є 38 мінеральних джерел, більша частина яких ще не досліджена науковцями, інші ж успішно лікують відпочиваючих.  Як нам розказувала екскурсовод Джерела містять декілька типів мінеральних вод, які впливають на роботу печінки, нирок, підшлункової залози.

Туристів дуже багато! і всі лікуються =) В Східниці 2 санаторії, але більшість людей проживають в приватних Віллах, де і умови проживання кращі і кількість послуг, що пропонуються більша (Баня, сауна, басейн, більярд і т.д.). Ціни на проживання різні - від 160 грн. за добу з людини (100 з них це триразове харчування, можна замовляти і без харчування) і вище.

це ми біля джерела, набираємо водичку =)
 Більше про Східницю можна прочитати на ось цьому сайті.
Природа дуже гарна! Дуже хороше повітря.
Ще ми попали нарешті на озеро Синевир (їздили з екскурсією) Озеро набагато менше ніж я собі науявляла!

"Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря, має середню площу 4-5 гектарів, його середня глибина становить 8-10 м, максимальна — 22 м. Через висоту над рівнем моря і порівняну глибоководність, навіть у найтепліші дні прогріваються лише верхні 1-2 метри озера. Озеро утворилося в результаті зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. " (взято з Вікіпедії)

в озері не можна ні купатись, ні ловити рибу. Також біля озера не можна розбивати палатки. в Озері є багато форелі. Хто її туди запустив не знаю, але одне можу сказати точно він її не кормить! Риба дуже голодна! Люди кидали кусочки хліба у воду і риби влаштовували бої стая на стаю! Це просто треба було бачити! Бідна риба... Хтось казав нам, що ловив форель на блесну (маленька штучна рибка замість наживки) значить риба - хижак і скоріше всього просто вони їдять там один одного...
 на фото ми якраз спостерігаємо за боями рибок.

Ще ми вирішили кататись на  гірськолижному підйомнику – було трошки страшно, але дуже цікаво! Що за гірськолижний спуск не знаю, зате знаю, що там є три траси для спуску на лижах і сноуборді. там же на горі є оглядовий майданчик, з якого видно Карпати. Рідко коли таке можна побачити.

З тією ж екскурсією заїхали на водоспад Шипіт. Сказати, що я вражена побаченим -  не сказати нічого! Хто б міг подумати, що десь в глибинці Карпатських гір є ТАКИЙ водоспад. Чимось нагадав водоспад Джур-Джур (чи так пишеться чи ні?) в Криму але Шипіт більший і якщо можна так сказати могутніший. Особливо цікаво стояти біля самої води, де аж  земля дрижить від тої сили, з якою вода розбивається об каміння. Враження неймовірні! Хто буде мати можливість попасти туди, не полінуйтесь, воно того варте! зараз на жаль не знайшла фото водоспаду у себе, пізніше пошукаю і додам а поки що ось таке фото з Вікіпедії.

Ще сподобалось мені те, що в Східниці знайшли прокат велосипедів і їздили кататись із Сашкою і братом моїм Вітьком. 

Якби не ті велосипеди то багато чого ми так би і не побачили. Особливо мені сподобалась поїздка до річки Стрий, яка протікає не далеко від Східниці. А там уже справжні Карпати! 

Екскурсоводи називають ту місцевість «Карпатська Швейцарія» і скажу я вам не дарма!
От так. На сьогодні достатньо. Буду завтра. =)

Уррра

Ура Ура Ура )
я все здала і тепер Магістр Права Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навіть Червоний диплом отримаю. Сама ще в щоці, не віриться, що так швидко все пройшло! Кажуть, студентські роки найкращі і т.д.  Я поки що ще не радію, от видадуть диплом, потримаю його своїми руками, на зуб попробую  і тоді напевно зможу по-справжньому радіти.
Нарешті і для мене почалось літо!
А завтра хочу піти за випускним платтям. Часу залишилось мало, але... у мене так і з весільним було - не купувала, поки офіційно не подали заяву в ЗАГС
от таке у мене було весільне плаття майже два роки тому.

Що пошилось...замість того, щоб готуватись до екзамена...хм. =(

Треба сказати, що з шиттям у мене погано складається. Шити я ніколи не вміла, і думала, що уже і не навчусь, а потім знайшла багато хороших блогів з фантастичними роботами і серйозно взялась за себе. Я і сьогодні погано шию, але, принаймні, хоча б перші кроки зроблено.
Знаю, що мої спроби шиття далекі від ідеалу,але я не втрачаю надію. Машинки у мене поки що немає - шию вручну.
Дуже мені хотілось прихватку Сердечко
МК взятий на сайті Dublirin от тут.  Написано все так зрозуміло, що навіть я з моїми фантастичними швейними здібностями все змогла пошити. Щаслииива.
Правда закриваю очі на помилки і переконую себе, що наступна буде краще.
Сьогодні тільки знайшла МК як гарно пришити бейку, а я з нею так мучилась... От тут він   наступні пришию краще (*обманює і не червоніє).
ну, і фото моїх творінь. Перед переглядом можна приготувати помідори (ні, помідори поки що дорогі, щось інше ).
Знаю, знаю, ця жахлива рука в кадрі...але я чесно чесно обіцяю, що скоро і у мене в блозі будуть більш-менш нормальні фото ( * знов маааленька брехня для власного спокою).

для чого  прошила оті дивні штуки на правій половинці сердечка - сама не знаю... спочатку мені здалось, що так буде гааарно, а коли прошила все стало зрозуміло і без слів, але якщо розпороти - полізе вся конструкція. З часом візьму себе в руки, розпорю і перешию, а поки що насолоджуюсь результатом.
Зранку мені подумалось..."Одна прихватка... вона ж сумуватиме саменька. А зараз я швиденько..."  вийшло все не так швидко як мені хотілось, але ж вийшло. Так я пошила і другу, уже не сердечком, звичайну-звичайну.
от і вона.

надіюсь помідори, чи що там було всі уже використали за призначенням...=)
В оправдання можу тільки сказати, що фото зроблені на бігу - уже на годину запізнювалась на мамин День Народження ну і прихватки відповідно переселила до неї на ПМЖ. Колись піду до неї в гості і перефотографую, тоді зміню тут фото.
от так я готуюсь до ГОСа...
піду, напевно почитаю щось... а то не бачити мені червоного диплома...)
ой, про тканини забула дописати - з квіточками - одна з куплених мною недавно, про які писала в попередньому пості. Спинка з однотонної тканини, нею ж і обшила краї і пришила петельку.  Про однотонну розкажу окремо - була у мене гіганських розмірів наволочка на подушку і я її пустила "на хорошу справу". Вона була біла, але я начитавшись ще давно-давно як малювати тканину кавою, або чорним чаєм - помалювала сама. Результатом задоволена. Запах від тканини - просто чудо... так що прихватки мої такі кавові...

Тканиночки

Сьогодні випадково зайшла в магазин із тканинками у знайшла там от таку красоту. Що пошию, ще не впевнена, але ідеї уже є.

      

Сьогодні у нас, напевно, перший по-справжньому теплий день.  Красота...Ляпота...  Настрі хороший, а зелений чай і шоколад роблять його ще кращим.
 Наші Кіт-Пес цілий день просяться додому, в холодок. От тільки зараз температура трошки спала і Кіт пішов до сусідських Дам.
Рас такая свадьба покажу і наших любімчиків.
Наш Пан Коцький. Відкликається на "Котка" або шарудіння пакетика з їжею =)

  

Ну і наша Карменка. Ця дамочка відкликається навіть тоді, коли її не кличуть і так, що чують всі сусіди, за що ми інколи маємо проблеми =)

 

Фотографії старі, але напевно єдині, де вони принаймні намагаються дивитись в об'єктив.

От так вони і жили: Вона чистила картоплю, а Він варив воду. 

На сьогодні все. Гарного дня і хорошого настрою. 

Бесплатна схемка від Permin of Copenhagen

Ось тут   Permin of Copenhagen кожен місяць пропонує маленьку безплатну схемку для вишивання. Цього місяця така:  перейшовши за посиланням можна знайти і саму схему (ч/б) і підбір кольорів ниток, пропонований розмір канви... Залишилось тільки натхнення знайти і за роботу )

Мій старий-новий щоденник

Я уже пробувала вести цей щоденник раніше, років два тому... але не склалось. Старі повідомлення полетіли в корзину, а зараз нова спроба взятись за старе =)).
Вирішила відновити свій щоденник в основному для того, щоб мати можливість відписувати коментарі у блогах, які постійно читаю - не анонімні повідомлення, а мої, від душі, з радістю. Мабуть також, щоб познайомитись з людьми, які теж цікавляться чимось hand-made так як в реальному житті таких серед мої друзів, знайомих, близьких на жаль немає. Мало кого цікавлять мої вишиті будиночки, подушечки для голочок, іграшки на ялинку. От якби я шила "щось  серйозне" а так...  але я не сумую, мене вони радують не залежно від того, чи комусь вони подобаються так само сильно як і мені.
Я багато чого не вмію, але дуже хочу навчитись. І цей щоденничок мені можливо допоможе.
Якщо хтось дочитав до цього місця мені дуже приємно.
Буду рада новим френдам =)
а щоб зовсім не занудствувати покажу як спить наш кіт.

напевно йому так зручно =)))
ну, і поділюсь музикою, на яку недавно підсіла!  Слухаю безперервно Jamie Foxx - Fly Love (из мультфильма "РИО")
на сьогодні все.