Дамські штучки

 ***
Легко бути чоловіком... забув поголитися- ну ось тобі модна зараз легка брутальність, миття голови та укладка теж займає кілька хвилин, одні джинси та з десяток сорочок- і все- гардероб практично на цілий сезон.. Інша справа- ми, жінки.... ( тут пасувало б таємниче зітхнути та закотити очі))) Нам треба всього і багато, лише у нас є дві проблеми одночасно- нічого одягнути та немає місця в шафі... тому ще одна косметичка( навіть якщо вона і надцята в колекції) - ніколи не зайва, а ще й   така симпатична, як оця)))))

оформлено)

Оформились мої птахи... можна сказати-щасливчики, бо є роботи, що в коробці чекають на кращу долю, а оці троє- ще тепленькі,  а вже в рамі на стіні ))) Багет- під стать "Майже ідеального- ідентичний. повішаю по задумці поруч. Багато писати не буду. вся лірика витрачена на попередній допис по цю вишивку. Просто піду заб'ю ще один цвяшок)))

 пі. ес)) не люблю скло-антиблік- і все тут... але що поробиш..
пі.пі.ес))) Джуді Діксон "Daydreams" теж оформлено))) але про це - в наступному дописі))

La cage dorée

Розмова двох птахів. Той – в клітці золотій,
А той – з діброви птах. Послухай, зрозумій!
Птах з лісу: «Гей вставай, почуй могуть крила!»
Птах з клітки: «Ні, я звик до спокою й тепла!»
Птах з лісу: «Та ж твій дім – не спокій, а тюрма!»
Птах з клітки: «Що ж, не клич, тут виходу нема!»
Дзьобами ті птахи цілуються, крильми
Торкаються і звуть себе навперейми:
«Ходи сюди!» Та їм навік не зрозуміть,
Чому той має світ, а той лиш злоту кліть!»
Птах каже лісовий: «Змахни крильми двома!»
Птах з клітки мовить так: «Злетіти сил нема!»
Рабіндранат Тагор
Переклад Д. Павличко

Про цю ніжну вишивку, признаюсь, мріяла вже майже рік.. та все ніяк не починалось.. Але нарешті птахи вирвались-покинули свою золоту клітку, вдихнути на повні груди п'янкий аромат волі, звільнились від тенет упереджень та пересудів, страху..  Бо кожен заслуговує на право -  бути вільним і щасливим

 Дизайн з книги  Hélène Le Berre "Les Oiseaux" з влучною назвою La cage dorée , вишивала на вінтажній рівномірці молочного кольору, 28 каунт, нитки ДМС по ключу. Завтра понесу в багетку)))

Гюльбешекер...

Божевільно-солодкий, водночас ніжний аромат садових рож нагадує улюблену книгу юності "Чаликушу"... гюльбешекер, дівочі почуття, перше кохання..


Найбільше з  французів люблю Hélène Le Berre.. Напевно, через ніжність її дизайнів.. Крихітні трояндочки- елементи семплера - прикрасили лляний мішечок . Вишивала підбором кольорів, бо мала лише схемку . Але на блакитному льоні саме ці відтінки мені подобаються найбільше.

  вийшло якось по-домашньому просто, трохи рустикально, але .. повірте, щиро)

***

Как-то утром Кямрана разбудил легкий стук в окно. Он сразу догадался… Так поднимать с постели могла только Феридэ.

Чалыкушу снова приглашала его к большому ореховому дереву на ранний завтрак. На столике уже стояло молоко, которое, как она обещала, ароматно пахло грушами; рядом — маленькие провинциальные чуреки и блюдечко с чем-то розовым, похожим на варенье.

Феридэ помазала чурек этим вареньем и протянула Кямрану:

— Любуйся искусством моих рук. Не знаю названия чуреков, но варенье зовется гульбешекер.

Феридэ опять взяла низенькую кухонную скамейку и села у ног Кямрана.

— А теперь скажи, Кямран, нравится тебе гюльбешекер?

— Нравится, — улыбнулся молодой человек.

— Ты любишь гюльбешекер?

— Люблю.

— Нет, не так, Кямран… Скажи: «Я люблю гюльбешекер».

— Я люблю гюльбешекер, — повторил Кямран и засмеялся, не понимая смысла этой странной прихоти.

Щеки Феридэ горели румянцем, глаза искрились, ресницы смущенно подрагивали. Она наклонилась к Кямрану и взволнованно просила:

— Ну, еще раз, Кямран: «Я люблю гюльбешекер!»

Лавандові мрії

У кожного є в душі такий куточок, де можна сховатись..  місце- наповнене візуальними, тактильними відчуттями, запахами, звуками.. Для мене- це поля Провансу- лавандові.... там можна прогулюватись між  рівненькими рядами запашних квітів.. вдихати аромати, мріяти...Збирати суцвіття собі в корзинку, щоб потім  нашити саше і всю зиму тішити себе спогадами про літо. Задоволення, яке я отримала, вишиваючи кошичок з лавандою, -словами не передати.. Тим більше процес тривав всього 2 дні...

 Дизайн з журналу  Création Point de Croix № 22 - 2012 "Un parfum de lavande"
 канва- мурано 32, колір мокко, ниточки ДМС по ключу.

а це- моя візуалізація мрій....

вишивку я оформлю зовсім скоро і подарую, подрузі на День народження.. дуже хочу, щоб і їй сподобалось...

Hélène Le Berre, герань, Львів і штрудель

сонячна субота, поїздка до Львова, приємна зустріч. І як я поїду без маленьких подаруночків?
треба приготувати щось миле для чотирьох подруг. Зупинилась на трьох саше для подруг подруг)))) ( сумніваюсь, що ви зрозумієте)))), а для четвертої - моєї інтернет подруги- кулон- підвіска