Колись в далекому 2009 (!) році, створювала цей блог для спілкування з іншими рукодільницями, майстринями-однодумцями. Потихеньку блог став скорше щоденником мого життя, де фіксувалися приємні та не дуже події.
Останні декілька років майже не пишу тут, були думки видалити все, але перечитавши старі публікації, поринувши у спогади, вирішила цього не робити...
Інколи повертаюся сюди, намагаючись вдихнути нове життя, проте події останніх майже двох років вносять свої корективи в моє життя, почуття та емоції.
Але все ж блог живий і хочеться зафіксувати якісь моменти в пам'яті.
Колись був такий "міжблогерський" проект "Фото місяця" (здається і зараз він є). Передивилася свою фотогалерею за рік і відібрала по одному знімку, який найкраще відображує настрій або важливу подію кожного місяця в 2023 році.
Січень.
Найцінніше що було в році, що минув - це зустрічі з рідними. Інколи вони приїздили додому, частіше я курсую між ними усіма. А от зібратися всім разом - поки немає можливості...
Лютий. Рік повномасштабного вторгнення, рік нелюдської агресії, рік втрат, неймовірного болю та горя...
Колись я дуже мріяла часто мандрувати. Недарма кажуть - будьте обережні у своїх бажаннях. Скільки я провела часу на вокзалах, аеропортах, потягах , готелях, орендованих квартирах - важко злічити. Інколи я втрачала лік часу, в мене плуталися дні тижня - була тільки дорога-дорога-дорога...
Квітень.
Знову мандри, цього разу далекі, вперше одна за кордоном, з пересадками - було страшно. Проте довгоочікувана зустріч з моїми рідними, які зараз в далекій Данії варта будь яких випробувань)
Травень.
Незважаючи ні на що життя триває. Намагаюсь інколи відволікатися, найчастіше це концерти, вистави, кіно, виставки... Концерт "Козак Систем" вразив настільки, що вперше за свої майже 50 років чекала артиста за кулісами для фото)
Червень.
Ми дізналися, що в нашій сім'ї буде хлопчик)
Липень.
Знову дорога в Данію і 10 неймовірно щасливих і насичених днів з моїми дівчатками.
Серпень.
Життя таки заставило мене сісти за кермо.
"Асвабажденіє" прилетіло в наші відносно тихі до цього Черкаси... Дякувати Богу, обійшлося без жертв.
Жовтень.
26.10 в нас народився онук - найкращий хлопчик на землі Мирон!
Трохи сумно писати таке, але такі як зараз часи - найкращі, бо вони у нас є...
ВідповістиВидалитиВітаю з онучком! Хай росте здоровим та вільним у вільній країні!