Аннотация: Де колись паслися лосi, - В лузi та долинi, Спiв козацький чути досi, Вiн злiта донинi...
Лосєво
(диптих)
1. (Пiсня)
Де колись паслися лосi, -
В лузi та долинi,
Спiв козацький чути досi,
Вiн злiта донинi...
У долинi криниченька,
Води там джерельнi,
Ходить долом дiвчинонька,
Стрiлами - оченька,
Як погляне - побиває
Козака назовсiм, -
Ясне лiто шкандибає
У пiсенну осiнь;
У пiсенну тую осiнь
Козак люльку палить,
Щоб не з*їхав з глузду зовсiм,
Рибку ловить й в*ялить,
Отiєю та й таранню
Кобзаря частує,
А назавтра в пору ранню
Рибку знов чатує...
2.
Де колись паслися лосi, -
На лужечку, пiд горою,
Ходив козак молоденький, -
Ой, та за водою!
Там, у лузi, криниченька, -
Та й вода джерельна, -
Ходив козак Приймаченько,
Стрiв дiвча пекельне...
Ой, за тою за водою
Стрiв отую дiвчиноньку,
Що йшла за... бiдою!..
Стрiв отую дiвчиноньку,
Що йшла за... бiдою!..
Ой, у тої дiвчиноньки
Кiльця в носi й в вухах,
Кинув рвати абрикоси,
Став дiвчину слухать...
Вiн побрав оту дiвчину
Серед очерету:
Та смiялась без упину -
Пiв-долини - регiт!
Та смiялась без упину -
Пiв-долини - регiт!..
I не знав наш Приймаченько
Плакать, чи смiяться:
Доля впала-дiвчинонька,-
Треʹ за дiло браться!