[Все] [А] [Б] [В] [Г] [Д] [Е] [Ж] [З] [И] [Й] [К] [Л] [М] [Н] [О] [П] [Р] [С] [Т] [У] [Ф] [Х] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Э] [Ю] [Я] [Прочее] | [Рекомендации сообщества] [Книжный торрент] |
Вар'яти: Вибрана проза (fb2)
Богумил Грабал (перевод: Юрий Павлович Винничук, Юрий Сенюк)Современная русская и зарубежная проза

Добавлена: 08.02.2018

Аннотация
З Грабалом усе зрозуміло — він геніальний і що до цього додати? Хіба те, що він геніально-чеський, отже, за великим рахунком, можливий лише в оригіналі. Але Винничук його переклав. І в цьому — найбільша інтрига саме цієї книжки. Тепер Богуміл Грабал, «старий засцяний пияцюра», став сутим галичанином. Він розмовляє по-галицькому — так ніби півжиття просидів не в «Золотому тигрі», а в якому-небудь «Пекелку». До того ж, якби уявити собі, що за сталінських часів у Львові існували б металургійні комбінати, то їхні робітники мусили б варнякати саме тією мовою, що її створює Винничук, перекладаючи Грабала. Але у Львові не було металургії — навіть за сталінських часів, як це не дивно. Натомість у Кривому Розі Грабал загалом неможливий. Тобто Винничук займається винахідництвом, і це з біса цікаве, дотепне та радісне явище. Спробуйте й собі.
Юрій Андрухович, упорядник «Колекції Перфецького»
Оглавление |
Последние комментарии
3 минуты 17 секунд назад
22 минуты 31 секунда назад
23 минуты 9 секунд назад
1 час 3 минуты назад
1 час 8 минут назад
3 часа 40 минут назад
5 часов 42 минуты назад
6 часов 55 минут назад
7 часов 4 минуты назад
7 часов 7 минут назад