У День фотографії, що відмічають 19 серпня, запрошую Вас до перегляду своїх найкращих пейзажних фотографій. Назвала статтю російською мовою, щоб привернути увагу російськомовних читачів. Адже цей фоторепортаж, безумовно, вартий уваги.
Я Вам сьогодні покажу чудові кримські краєвиди. Гори і море! - прекрасне поєднання в природі!
До Вашої уваги, 3 частина фотозвіту про Судак. Тропа Голіцина та Новий світ*
(клікніть на фото і дивіться всі зображення у повному розмірі)
Ось це, перше фото, для мене, найкраще з усього походу. Воно прикрашає стіну нашої кімнати удома, нагадуючи про чудову першу поїздку в Судак.
Знаєте, я на морі була всього двічі. Вважала, що воно не варте моєї уваги. Що є гори Карпати, під боком, і вистачить. Як я була неправа! Така морська відпустка якраз для мене. Повноцінний відпочинок для душі і тіла! А у гори я давно не їздила, навіть на прогулянку, без походів.
Отже, сходження на "Тропу Голіцина" почалося зі стежини, яка наче приліплена до скелі, над морем. Далі буде видно, як вона виглядає ззовні.
На цій анімації чудовий пейзаж, який з'явився у нас перед очима, щойно ми піднялися.
Пройшовши кам'яною стежиною, ми попали у грот. Тут, у Середньовіччі, знаходився пещерний монастир. Потім, у ньому князь Голіцин побудував склад вина і приймав гостей. Кажуть, що виступав там Ф.Шаляпін, тому місцевим звично називати грот його іменем. Детальніше не буду розповідати. Не знаю подробиць. Маю за мету показати багато гарних фотографій, а не робити екскурс в історію.
Два знімки об'єднала у один колаж, щоб охопити все, як на панорамній фотографії. Це вхід у грот. Коли ми підійшли, починався дощ, який переріс у грозу. З першими крупними каплями, ми вчасно заскочили під укриття кам'яних склепінь.
Під час грози ми не скучали. Фотографувалися у різноманітних костюмах, лизили по кам'яних відсіках для зберігання вина, фотографувалися на фоні штормового моря.
Коли гроза пройшла, ми продовжили підйом. Покищо перед нам був трохи похмурий вид, мокрі каменюки під ногами. Потрібно було вважати, щоб не послизнутись.
Оглянулися назад, подивились як виглядає Тропа Голіцина і вхід у грот зверху. Хмари розходилися і похід обіцяв бути цікавим.
Вид на грот Шаляпіна з моря.
Фотографіх 5-6-річної давності. Робила їх стареньким ніконом. Тому деякі фотки не дуже якісні. Я постаралась покращити зображення, додавала кольорів та контрасності. Щоб передати Вам всю красу барв, якими любувалась я.
Стараюся передати Вам своє захоплення, з яким прогулювалась по схилах. Аж дух перехоплювало, від такого, незвичного мені, прекрасного природного поєднання кам'янистих гір і синього чистого моря!