* * * 

В тіні розкішних крон і соковитої лазурової зелені, де освіжаюча прохолода і легенький подих вітерцю, де спокій і тиша -- є тиха заводь...Повітря тут наповнене життєдайною силою і коли вдихаєш його на повні груди   воно цілющою силою наповнює кожну клітинку твого тіла, розливається по ньому і дає тобі колосальний заряд енергії. Навколо такий спокій і тиша,  що навіть трішки лякає. Коли наступаєш на гілку  її гучний хруст летить далеко-далеко, вдаряється в кожне дерево і розноситься потужним відлунням...Співи птахів звучать стоголосими дзвіночками і такі голосні , немов величезна дзвіниця заграла всіма своїми дзвонами а ті розлетілися довкола і гучно впали розсипавшись в густих  травах...Крізь міцне листя і гілля проникає мало сонця і вода у заводі здається темною, але...Але якщо придивитися, то можна побачити, що вона дуже чиста і прозора -- видно кожен камінчик, кожну ямочку і горбочок...Можна годинами вдивлятися в ту прозору дзеркальну гладь і зачаровуватись її красою, ласкою і спокоєм...Згадувати, думати, мріяти...

Так-так, я знаю, що зараз зима і дописи мають бути зимові...Та це кольє і для мене самої стало несподіванкою :))). Я ж почала робити таке зимове, сніжне та...немає снігу і немає натхнення. Тому зимове було відкладене в сторону а в руки потрапив рідкісний великий амоніт ( центральний камінь ) -- 8 см. і...прийшло натхнення :)))...

І з'явилось воно -- " Тиха заводь " :

  А ще ніжно-м'ятні авантюрини, тигрове око і мої улюблені салатово-сірі ріволі...

Піду розбавлю новорічні роботи до :))) :

  Лізи в Мир мох грёз :))).

І до Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Три миттєвості...

...осені...Так-так, осені...Розумію, що не логічно і що зараз всюди святковий декор і новорічні приготування...та...осінь мене ніяк не покидає :)))...

Пам'ятаєте моє кольє " Калейдоскоп осінніх днів " ? Так от, коли його робила, то була просто захоплена осінню ( моєю улюбленою ) але і не думала, що моє захоплення відчують і інші :))). І вже зовсім не очікувала, що буду робити його тричі ! Але...зробила :)))...Одне залишилось в Україні, друге -- поїхало до Казахстану, а третє -- до Росії ( Санкт-Петербург )...Два перші були аналогічні, то ж фото не робила, а третє зазнало невеличких змін і тому його зараз покажу :

" Мозаїка осені "

 Я не змогла знайти центральний салатовий камінь ( котяче око ) та знайшла чудову осінню яшму Піккасо і для яскравості і кольору додала оливкову ріволі Swarovski.

 А ще кольє доповнилось ажурними сережечками.

Ось такий шматочок осені серед святкових турбот і зимових днів :))).

* * * 

 Там, де мрії ...

Він здається не таким вже і дивовижним...принаймні,  нічим не кращим за інші новорічні прикраси і аксесуари...Але...Це лише на перший погляд :)))...
Бо варто його торкнутися і починається казка...Тисячі маленьких, миготливих, яскравих вогників, здіймаються хурделицею і починають кружляти в чарівному танці. Вони виблискують і сяють так наче міріади зірок, які впали з небес до долу і принесли з собою магію. Цей танок і сяйво огортають розкішною, тендітною пеленою і лоскочуть обличчя, захоплюють тебе в той магічний вир, підіймають і ти заплющивши очі, летиш замріяно в солодкім тумані...Голова йде обертом від радості, захоплення і краси...А, коли ноги торкаються землі і цей танок затихає -- ти відкриваєш очі і бачиш...Бачиш чудовий, неймовірний світ -- з красивим засніженими наче пряничними будиночками, філігранними деревами в снігових пухкеньких шубках, кришталевими сніжинками, довгими бурульками, які нарядними сережками повисли на гіллі...Все охайне і тендітне, святкове і осяйне...З добрими і усміхненими людьми, тут немає злості і заздрості, печалю і зради, ненависті і брехні...Тут все білосніжне, чисте, світле...Таке, як віра...Віра в дива і здійснення мрій !!!



От саме такі відчуття були у мене в дитинстві, коли я дивилася на Різдвяні скляні кулі :)))...Я просто марила ними і мріяла, що колись це неймовірне диво буде і у мене ! Та в нашому маленькому містечку про таке можна було тільки що і мріяти :)))...Йшов час та мрія була завжди поруч...
І зараз вже цим нікого не здивуєш і я звісно можу вільно її купити :)))...Але...Яка ж чаклунка купуватиме мрію ? Вона може її лише начаклувати :)))...Тому взявши трішечки магії, мішечок гарного настрою, купку фантазії, святкового натхнення і маленького чарівного ельфа -- я взялася до роботи... І в нас з'явилося це диво :))).

Тсссс...Відкриваю чаклунські секрети : кулька -- пластикова баночка з-під крему, підставочка -- картонна котушка від скотчу, блискітки-вогники -- глітер, чарівна рідина -- дистильована вода + гліцерин :)))...
Маленький ельф -- моя люба донечка !

І ще трішки магії ! За оператора - я, освітлювач і режисер -- ельф :))).

А ми підемо почаклуємо до :

  Лізи в Мир мох грёз :))).

І до Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Овечкоманія :)))...

Зима...Така тендітна, кришталева, мереживна...Сліпучо-біле пухке покривало лежить на втомленій і сонній землі, дерева одягнені в сніжні шапки і ажурні хустинки...Бурульки довгими скляними сережками заманюють погляд дітлахів, які так люблять ними бавитись...Свіже морозне повітря цілує щічки і носик і від тих поцілунків всі стають сором'язливо-рожеві...Гладкі міцні дзеркала ставків і річок, перетворюють рибалок на смішних неповоротких і ніби сонних пінгвінів...А візерунки на вікнах !? Я і досі дивуюсь, як природа може таке витворяти ! Чи сніжинки !? Такі маленькі, філігранні, такі різні...Жодної однакової...Коли вони великими білими лапатими пластівцями сиплються з неба, невагомо і тихо всідаються на землю, то здається, що це тисячі зимових посланців прилетіли щоб розповісти якусь цікаву казкову історію і сповістити нас про цілу вервечку свят, які наближаються ...Коли і дітлахи і дорослі вірять в дива, метушливо і радісно подорожують в пошуках подарунків...Вікна і вітрини майорять кольоровими вогниками, ошатними і чудернацькими ялинками...В повітрі запах ароматної кави, запашної хвої, імбирного печива і пряних мандаринок...Коли ми віримо в краще, сповнені бажань і казкових мрій !

Вже зовсім скоро Новий рік і всіх полонила овечкоманія :)))...Та це ж і не дивно, адже саме вона буде хазяйкою наступного року ! Тому і я долучилася до цієї манії :)))...

Ось така у мене вийшла брошечка-овечка -- весела, кумедна і радісна :))). Вона може стати хорошим другом і талісманом в наступному році. 

Виконана з найдрібнішого бісеру і скляних перлин, що робить її делікатною і ніжною.

Розмір -- 5 х 3,5 см. ( без хвостика ) + 0,5 см. хвостик :))).

А ми підемо покрутимо хвостиком до :

  Лізи в Мир мох грёз :))).

І до Віки в " Рукодільне кафе "

 

* * * 

Звідки беруться діти ?

Як вам таке запитаннячко в творчому блозі  ...От я думала : чому одні знаходять їх в капусті, а іншим їх приносить лелека ?...І придумала -- в капусті знаходять вегетаріанці, а лелека -- приносить всім іншим...А оскільки я і є та сама вегетаріанка, то і знаходжу діток у відповідному місці :)))...

 Коли тільки починала робити тортики, то все робила з мастики ( тобто їстівне ) але зараз такий варіант тортика роблю трішки по-іншому -- немовлятко з полімерної глини.

А ми традиційно до :

  Лізи в Мир мох грёз :))).

І до Віки в " Рукодільне кафе "