Привіт-привіт!!!
Життя прекрасне, але відпустка коротка))) Трішки вам розкажу чим я займалась і як відпочивала. Але спочатку про справи паперово-листівкові. Поки я відпочивала, моя
дитяча листівка попала в топ. Приємно!!!
А ще ось таку дивну листівку я колись робила і, як виявилось, нікому не показала. А сьогодні випадково на неї натрапила серед гори паперу
розкиданого який лежав на столі, і вона мені дуже підійшла під настрій і тему допису. От і її час прийшов "вийти в люди"))))
А тепер про відпустку! Почалася вона з Рівненського зоопарку. Трішки ми переживали, що Ярко наш ще замалий для таких виїздів, але з першої його реакції на звірів ми зрозуміли, що все класно. Було дуже весело. Наш синочок намагався імітувати звірів, розхитувався пародіюючи страуса, жував як верблюд і пищав від задоволення і захвату біля кожного нового звіра чи птаха.
Хотіла вам якусь фотку звідти показати, але не маю їх під рукою, то, може, вже в якомусь альбомі їх покажу (я все ще планую зробити багато-багато альбомів)))))
Потім був 2-й день народження синочка з силою-силенною подарунків і мега-позитивних емоцій! (фоток на ноуті теж нема - хвалитись нема чим(((()
Але відпустка тільки почалась і планів на неї було дуже багато.
Для наступної поїздки я, навіть, зробила міні-тревел-бук, але ще його не сфотографувала. Тому це тема для наступного допису.
Це шматочок Берліну...Одного дня для Берліну замало, ще стільки всього хотілось побачити і зробити. Прийдеться туди поїхати ще раз)))
А це клаптик Варшави
Стільки вражень від цієї поїздки, стільки спогадів...Дякую моїм божевільним сестрі і кумі, що витягнули мене і змусили згадати, що ми ж авантюристи-мандрівниці))))
А це вже в Україні. Дуже хотіла сюди попасти ще з того моменту як побачила фотографії цього замку на просторах інтернету. І - вуаля! Мрії існують для того, щоб здійснюватись!
Ну, і який же ж звіт (навіть, якщо він міні-міні звіт) без фотографій мого хлопчика?
Поки мама була у відпустці, дитина встигла з нею заробити собі синяк на чолі і розбити носа - і все це за декілька днів. Фото героя для історії
А тут мій малюк "їхав" в поїзді, щастю не було меж, забрати його звідти було дуже важко. Ніколи б не подумала, що просте сидіння на лавочці дерев'яного поїзда на дитячому майданчику може принести стільки щастя. Тільки діти вміють так щиро тішитись таким простим речам.
А це Ярема пробує зловити крапельки водички з фонтану.
І на останок ми на фоні бабусиної хати в Бучачі. Колись я там провела багато щасливих дитячих днів. Ото були часи! Любили мене дідо з бабцею! Через день я відвідувала улюблені магазини - дитячий і книжачий)))) - і з пустими руками звідти не виходила! А по тому мостику я в дитинстві боялась ходити)))
Подій було багато, вражень вистачить на півроку наперед. Хотілось вам то все розказати і показати, але коли дійшло до діла, то зрозуміла, що так багато інформації в один допис я не поміщу. Не вмію я багато і гарно писати, але відзвітуватись вам мала))))
Відпочивати добре. І я з мріями про наступну відпустку сьогодні з вами прощаюсь.
Цьом і дякую, що не забуваєте і забігаєте в гості!
