Home Deco

Всім привіт!

Ще в жовтні я та ще кілька охочих фантазерок долучилися до спільного проекту, запропонованого Танюшою - Новорічний декор. Майже всі були невпевнені в своїх силах, в наявності вільного часу, ідей, натхнення, але вирішили: якщо не спробувати, то ми так і не дізнаємось, вийшло в нас чи ні :))

Отже і я стрибнула разом з дівчатами в невідоме:)

Етапи були такі:

1. грудневий календар - advent 

2. вітальна гірлянда на стіну

3. вінок

4. свічки

5. паперовий декор

6. упаковка подарунків

Бонусний етап - випічка новорічного печива.

Про адвент та нашу гірлянду з шишок я писала тут. Випічкою смакували вчора тут :)

А далі - летимо під музику :)

Listen or download Have Yourself A Merry Little for free on Prostopleer

 

Такою в нас була частина подарунків під ялинкою:)  А справа - дизайн Іринки - новорічні салати в оточенні свічок у відерцях з декором, синіх скляночок - підсвічників та сніговика і конячки від Лариси :)

Спонтанний віночок: основа - вінок з лози від Нусі, до якого прив'язана суха травичка з букета, ліхтарики фізалісу, "квіточка" із засушеної цедри апельсина та декоративні елементи-ягідки. Чомусь захотілося, щоб він був таким дещо розхристаним та скуйовдженим:)

Дружба з папером в мене поки обмежується... вирізанням:) Я навирізала багато таких нотних крилець і прикрасила ними оселю. А ще були паперові балеринки та черевички ельфів - орігамі із серветок:

Також Ірина створила паперові прапорці, які допомогли закликати прихід Нового 2013 року:

Ось таке маленьке свято - merry little Christmas -  ми влаштували в своїй затишній оселі завдяки Тані, дякуємо тобі!

Кілька чудових вечорів ми з доцею провели за вигадуванням та втіленням новорічних ідей. Вірю, що враження від цих приємних моментів залишаться надовго і зігріватимуть до весни...

Ще раз дякую засновниці проекту "Новорічний декор" та всім натхненним учасникам!

Веселих свят приємна суєта...

Веселих  свят  приємна  суєта,
Коли  оселя  радістю  багата!
Отак  чекаєш  поміж  буднів  свята
І  проростаєш  спогадом  в  літа.

Щасливі  миті  радісних  стрічань,
Коли  довкола  посмішки  знайомі
І  рідні  голоси  лунають  в  домі
Дзвінким  намистом  теплих  побажань.

Поміж  розмов  вплітаються  пісні,
А  хтось  і  жарти  видає  завзято!
Всміхається  крізь  вуса  сивий  тато
І  мама  тане  в  посмішці  ясній!..

Неначе  вулик  радісно  гуде
Домівка  рідна  переспівом  звуків,
Веселим  сміхом,  криками  онуків,
А  то  й  плачем  дитячим  де-не-де.

Я  так  люблю  ці  зустрічі  палкі,
Оте  розлоге  дерево  родинне,
Коли  ми  у  святкові  гарні  днини
Так,  як  ніколи,  щирі  і  близькі!
Наталя Данилюк

Вітаю всіх з чудовими святами, Новим роком, Різдвом христовим! Гарно святкуйте і будьте здорові в мирі та любові!

Готуючи святковий стіл, ми з Іринкою не могли залишити поза увагою різдвяне печиво. Останньою краплею натхнення став постик Алінки з апетитними фото :) За люб'язно наданою нею адресою я знайшла рецепт імбирного печива, і ми втілили цю ідею! Дещо змінили, правда (трохи менше спецій та плюс мускатний горіх і кілька ложок сметани :)) Ось що вийшло!

 Розписане печиво шоколадом лівою рукою... :)

Смакота! Вже майже все з'їли та роздали родичам :)

А ще ми спробували наш штоллен, який дозрівав майже три тижні. На довше просто не вистачило терпцю, та й свято ж! Він виявився чудовим, запашним і таким, що неможливо зупинитися, хочеться ще і ще...

Чудовий і нескладний рецепт, думаю, стане моїм традиційним...

Ну і рукодільний абзац - 30 грудня я зробила собі новорічний сюрприз ... і повела себе на МК по валянню з вовни. Спробувала цю техніку вперше (мокре валяння). Що можу сказати: рученьки терпнуть :), часу треба достатньо (знадобилося 4 години), але результат мене потішив. Наваляла я собі клатч в яскравих кольорах:

Розмір досить немалий - 26*17 см, тепер треба дошивати бірюзово-бузкове неймовірне плаття :)

Такими були мої "проби пера" і відкриття в канун свят. Хай щастить!

День подяк

Я ще на початку свого блогожиття натрапила на цікавий календар - "Ні дня без свята". Там щодня настають такі дивовижні і незвичайні свята! Це робить життя барвистим. І от сьогодні за цим календариком якраз дуже хороший день - День розшуку забутих подяк - це гарна нагода показати отримані мною подарунки і висловити подяку за них.

Спочатку я не стрималась і замовила Юлі такого плетеного тепленького блокнотика, для мене був спеціально розроблений дизайн, підібрані кольори:

А вона на додачу до нього подарувала мені ще й гарнющу листівку та омріяні лавандові кекси-прихватки! І про це я навіть не здогадувалась :) Дякую, Юля, за те, що читаєш думки та втілюєш мрії!

Давня подруга Нуся вирішила теж потішити мене, і надіслала чарівну вітальну  листівку, а на додачу - дуже гарні елементи декору, це святкова прихватка та трійко скляних пляшечок в дротяному кошику, я обов'язково їх використаю до новорічних композицій:

 Дякую, подруго, і тішуся, що в нас такі схожі смаки!

Людмила теж не залишила мене без листівки і поповнила колекцію моїх серветок:

Дякую, Людмило :)Твій лист був дуже несподіваним як для мене, так, мабуть,  і для поштарів, які носили мені його кілька днів, дзвонили в двері порожньої квартири, розверталися, і приходили наступного дня, щоб повторити те саме (це замість того, щоб хоч якось повідомити мене про наявність листа :))) Мені так приємно, що ти вирішила мене порадувати!

Лариса, новоспечена власниця кінної ферми :), принесла мені справжній мішок від Діда Мороза! Там і конячка моя була, і сніговик, і шоколадки та набір для квілінгу для Іринки, а також диск з різдвяними композиціями Ларисиного хору. Половина подарунків успішно присвоєна, тому на фото - те, що маю в руках, а фото коника позичила в Лариси  :)

Дякую тобі, Ларисо, за те, що ти в мене є, така талановита. щедра та позитивна!

Наостанок покажу найнеймовірніший подаруночок від Аліни - Бедрика! Те, що він був несподіваним - це одне, але книжечка. яку прислала мені Алінка, виявилася збіркою віршів моєї віднедавна улюбленої поетки Наталі Данилюк (я наводила кілька віршів у себе в блозі), та ще й З АВТОГРАФОМ ДЛЯ МЕНЕ! Як можна було придумати і втілити такий план - для мене загадка :)

Окрім віршів, в гарненькому крафт-пакуночку, розмальованому білими сніжинками від руки, була дивовижна м'якенька чашечка та листівка з мікроскопічною вишивкою новорічної кульки.

Аліна, ти перемогла в номінації "найприємніше здивування року" :) Дякую за подаруночки від душі та за приємні хвилини!

Взагалі, іноді складається враження, що ви вмієте читати думки :) І така тенденція нагадує одну традицію  на сході - гість, який зайшов в оселю і щось похвалив у господаря - отримує це в подарунок :)

Завершуючи поки тему подарунків, покажу ще в себе одну святкову скляну тарілочку, яку я зробила для Юлі, вона вже прижилася на спеціально придбаній для неї гарній підставці. Скориставшись тим, що хазяйці подобається пуансетія, я вибрала цей мотивчик. Трішки помалювала контурами по колу, добряче розважилась :)

І секретна інформація: я вперше ...спекла... штоллен... Лишилося дочекатися Різдва - і спробуємо... Тссс...

Ще раз дякую вам за все!

Ангели не сплять...

Ось і завершується новорічний марафон "Завдань для душі", який так несподівано зачепив мене і змусив в остані 6 тижнів наполегливо і творчо попрацювати :).

Завдяки завданням з обов'язковими елементами, які я обдумувала, виношувала і видавала на ваш розсуд, в мене з'явилися нові, цікаві і дорогі мені роботи. Дякую за кількаразове обрання мене в ТОП-3, і показую останню марафонську роботу з пернатими ангелами:)

Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, 3-Д лак, структурна паста, дріт, пластикові намистини, стрічка, пір'я. Розмір - 17*17 см.

Ангели існують... Вони розмовляють з нами вустами тих людей, яких посилає нам Небо в певні моменти життя. Вони приходять до нас в образі дитини, друга, незнайомця, випадкового супутника. У нелегкі хвилини ангели через цих людей намагаються дати нам якусь пораду, вказати, у якому напряміку іти. Мабуть, ми не лише відчуваємо присутність цих світлих створінь у своєму житті, але й самі хоч раз були ангелом для когось. Допомагали іншим, якщо не справою, то словом, яке тоді було комусь так потрібне, і яке змінило на краще чиєсь життя... Ангели завжди поруч...

Listen or download Океан Ельзи Пізно вночі for free on Prostopleer

На останок  - колаж зі всіх робіт марафону. Цікаво, що всі вони виявилися... засніженими :)

 Дякую за ідею, за натхнення, а всім читачам - за те, що ви - мої ангели :) Вам і присвячую цю роботу.

Останній єдиноріг

...Єдинороги безсмертні. Вони живуть відокремлено, зазвичай у лісі, де є прозорі водойми, в яких можна бачити своє відображення, адже вони дещо пихаті, і знають, що на світі немає істот настільки ж прекрасних і чарівних...Єдинороги не часто поєднуютсья в пари, і немає місця більш таємничого, ніж те, де був народжений єдиноріг...

Це кілька рядків з книги Пітера Бігля, за якою у 1982 році був створений  мультфільм "Останній єдиноріг" ("The Last Unicorn"). Доня Іринка дуже полюбила цю фентезі-історію. Мені спочатку сподобалась неперевершена музика - саундтреки групиAmerica, але коли я уважно продивилася кілька разів :), то зрозуміла, що мульт не зовсім-то і дитячий.Він, скоріше, призначений саме для дорослих, які перестали вірити в чудеса. Адже так хочеться вірити в можливість справжнього дива...

Listen or download America The Last Unicorn for free on Prostopleer

У мене вже давно з'явилася одна цікава серветка, з тих пір Іра просить маму щось зробити для дитини, а то все людям і людям. Я пообіцяла. І от недавно вручила їй таку скарбничку.

 Парочка єдинорогів - мабуть, мама і доця :) Таємничий ліс, вдалині - казковий фейський палацик. Фіолетова димка... Всі лишились задоволені :)

У ніч новорічну...

Так, рік 2012-й добігає кінця. І відлік іде вже на дні... Скоро новорічний годинник проб"є свої 12 ударів і ми почнемо життя з нового листка календаря :)

Не прогавити ані хвилинки мені допоможе наступний експонат для новорічного марафону блогу "Завдання для душі", на 5-му етапі обов'язковий елемент - годинник.

Мій годинник не погодився бути лише "елементом", він захопив владу в свої руки (стрілки? :). Краєвид немов із замерзлого віконечка - снігур на гілці, а вдалині - засніжені хати...

Матеріали: фанера, серветка, акрилова фарба, акриловий лак, структурна паста, дріт, пластикові намистини, цифри, напівперлини, годинниковий механізм. Розмір - 17*17 см. Окрема подяка за антураж, подарований Нусею :)

Кохай, радій і диво відбудеться,
Годинник старий б’є дванадцятий раз.
Повір у мрію і бажання збудуться,
Загадуй їх швидше, поки є час!
Кохай, радій, світ сповнений радості,
Свято дарує нам казку одвічну,
І те, що не сталось, неодмінно станеться
У ніч новорічну! 

(ТІК) 

Новорічну гірлянду в шапці блогу я взяла ось тут, дякую.

Найсильніша сила

«... Олень знову почав просити за Герду, а сама Герда дивилась на фінку такими зворушливими, повними сліз очима, що та закліпала, відвела оленя в куток кімнати і прошепотіла:

- Маленький Кай справді у Снігової Королеви, але він щасливий і думає, що це найкраще місце на світі. А все тому, що в нього в серці і в оці сидять скалки дзеркала, їх треба викинути, інакше він ніколи не буде людиною, і Снігова Королева назавжди матиме над ним владу.

- А ти можеш допомогти чимось Герді, щоб вона стала сильнішою за всіх? Дай їй силу дванадцяти богатирів!

- Я не можу датиїй більше сил, ніж у неї є зараз. Хіба ти не бачиш, яка велика її сила? Хібати не бачиш, що їй підкоряються і люди, і тварини? Адже вона боса обійшла півсвіту. Не в нас позичати їй сили. Сила — в її серці. Якщо вона сама не зможе пройти у замок Снігової Королеви і вийняти з серця Кая скалки, ми не зможемо й поготів. За дві милі звідси починається сад Снігової Королеви. Віднеси туди дівчинку і спусти коло великого куща, що стоїть на снігу, вкритий червоними ягодами, і швидко повертайся назад, не барися ні хвилинки.

З цими словами фінка посадила Герду на спину оленя, і той побіг, що було сили.

- Ай, я без теплих чобітків! Ай, я без рукавиць! — закричала маленька Герда, вона згадала про них, опинившись на лютому морозі. Але олень не смів зупинитися, поки не добіг до куща з червоними ягодами. Тут він спустив Герду, поцілував її прямо в губи, і по щоках його побігли великі блискучі сльози. Бідна Герда залишилася одна, на лютому морозі, без взуття, без рукавиць…»

Готуючи сьогоднішню марафонську роботу, я перечитала дивовижну і мудру казку Андерсена "Снігова королева". І зрозуміла, що вона - ілюстрація до того зворушливого уривку, яким і розпочала допис :) Боса дівчинка стоїть на снігу і цілує на прощання північного оленя.

 

Маленька Герда завдяки своєму коханню, дружбі, стала справді сильною і непереможною. Герда пройде півсвіту, не пошкодує віддати річці єдину свою цінність — червоні черевички, не залишиться у розкішному палаці принцеси. І найголовніше — навіть не стане дорікати Каєві, коли почує, що він, мовляв, одружився. Вона продовжуватиме вірити в те, що він пам'ятає про неї і обов'язково вийде до воріт.

Саме ця сила вірності та кохання розтопить жорстокість та страшний лід отруєного дзеркальними скалками серця Кая. 

Панно виконане в рамках новорічного марафону в блозі "Завдання для душі":

Обов'язковим елементом 4 етапу було використання мережива. В мене це - мереживна доріжка зі скандинавським мотивом, зображена на серветці. Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, структурна паста, дріт, деревяні намистини, рафія. Розмір - 17*17 см.

Хочу, щоб всі розуміли і пам’ятали , що немає сил, більших за любов, добро, за велику віру в свою мрію!

Бонус- "Снігова королева" у власному виконані Лесі Оробець

Текст - в редакції Івана Малковича.

Пряниковий будиночок

Пряниковий будиночок... Звучить це словосполучення просто чарівно. Уява малює казковий будиночок з пряниковими стінами, льодяниковим чи марципановим дахом, шоколадними доріжками... А якщо спробувати приготувати його? Поставивши пряниковий будиночок на новорічний або різдвяний стіл, можна порадувати близьких і наповнити святкові дні чудовими враженнями!

Мій будиночок поки не справжній, і приготувала я його для наступного завдання новорічного марафону в блозі "Завдання для душі":

 

 Традиція "пряникових будиночків" здебільшого стосується європейських звичаїв. Напередодні Різдва і дорослі, і діти із задоволенням будують пряникові будиночки і прикрашають їх глазур'ю.

Вони увійшли в моду в XIX столітті в Німеччині після публікації братами Грімм казки "Гензель і Гретель". 

Ось моє святкове солодке панно :), обов"язковий елемент - гудзик. І детальки ближче:

В якості декору використала подаровані мені рік тому, далеко сховані (дорогоцінна річ!), ексклюзивні гудзички та льодянички від Ірини Буткевич, та кольорові  малючки та гудзики-зірочки від Юлі Скребньової. Обидві майстриньки з Нововолинська - їм і присвячую цю роботу :) Дякую, дівчата, за натхнення!

Матеріали: фанера, серветка, акриловий лак, структурна паста-сніг, дріт, гудзики пластикові та з полімерної глини. Розмір - 17*17 см.

В пряничном домике, домике, домике

Пряничные гномики жили-поживали,

В пряничном домике, домике, домике

Пряничные гномики пряники жевали...

Якщо когось зацікавили рецепти, є, наприклад,  ось тут і тут.