Вітаю! Нарешті прийшов цей довгоочікуваний день. ВІДПУСТКА!!! Завтра ми з доцею і величезною валізою з гардеробом :) вирушаємо на море. Обіцяємо повернутися через 2 тижні веселі, загорілі і повні вражень. Так склалося, що ми і наш тато роз"їдемося в різні боки - в нього на цей раз тривале відрядження по роботі... Шкода, що не вийде відпочити разом, але будемо використовувати шанс, який маємо. Домовилися зідзвонюватися вечорами і говорити, споглядаючи зіркове небо. Так званий зоряний міст :) Я згадала пісню з одного старенького фільму - "31 июня", вона чудова:
У мене з'явилися нові роботи, які я хочу показати. Нещодавно рукодільниця та вишивальниця Юля Скребньова виявила бажання мати мою фірмову "потріскану" лавандову брошку :) Юля, ось вона, сподіваюсь, вгодила тобі, тут є і лавандове поле, і порепинки від фацетного лаку, і навіть ключик від будиночка, що видніється на горизонті:
Привіт! Сьогодні пречудовий день, тому що цей день колись подарував світові чудову людину, гарну, чуйну, прекрасну подругу, талановиту рукодільничку - Ірину Буткевич! Якщо ви ще не бачили її іграшок, які вона шиє з натхненням та любюов"ю - вам сюди :) Ірино, вітаю тебе зі святом!
Ідея подарунку для Іри була пов"язана з її мріями і вподобаннями, а їй, звичайно, як справжній романтичній дамі, близька паризька тематика, тому...
Це браслет та невеличка керамічна вазочка, все разом називається "Мрії збуваються". Посилка приїде до адресата тільки завтра, але ми вже не втерпіли, розглядали разом з іменинницею фото :))
Я пишу цей пост сьогодні, тому що цей день незвичайний ще з однієї причини - сьогоді день вербальної магії, тобто все, що ми бажаємо, озвучуємо - має велику силу і здатність збуватися! Це пов"язано з місячним календарем, яким я захопилася останнім часом, ви вже читали попередні пости :) Але я вірю в сьогоднійшній день, тому хочу ще раз привітати Ірину, і побажати їй збуття мрій!
У кожного є улюблена книга, або та, рядки з якої зачепили, змусили замислитися, зупинитися на мить. Ось з нещодавно перечитаного :)
... В кожному з нас є такий собі прихований центр, який завжди є в стані спокою, подібний центральній точці осі колеса, що рухається. Нам потрібно лише віднайти цей центр всередині себе і занурюватися туди час від часу для відпочинку, відновлення сил та поповнення запасів життєвої енергії. "Побудуйте" для себе таку маленьку затишну кімнатку, зверніть увагу на кожну деталь, дрібничку, розвішайте по стінах улюблені картини, стіни пофарбуйте в приємні вам кольори... Щоразу, коли ви починаєте відчувати внутрішнє напруження, роздратованість, віддаліться на короткий час у свою "тиху обитель". Кілька хвилин, проведених там, навіть в самий метушливий день будуть винагородою. Це не дарма розбазарений, а вигідно інвестований час...
...Ніде людина не знайде притулку так непомітно і легко, як у власній душі, особливо якщо вона носить в собі образи, поглянувши на які, моментально набуває повного спокою, а спокій - це належний порядок в думках... (М.Мольц "Я - це я, або Як стати щасливим")
Мабуть, для того, щоб нагадувати мені про час для спокою, з'явився на світ незвичайний браслет, а згодом і його брат :)
А ще я вперше спробувала пошити текстильне сердечко та прикрасила його мереживом, напівперлинками, стрічкою та чудовим висловом за допомогою декупажу, отримавши насолоду під час його створення:
Думаю, можна іноді зробити перерву на каву :), взявши тайм-аут і присвятивши кілька хвилин собі, та насолодитися простими речами...
Привіт усім, я трохи забарилася, але обіцяне хочу показати і розказати :)
Наприкінці травня я дізналася, а також
написала в коментарях, що 2-3 червня у Культурно-археологічному центрі "Пересопниця" на Рівненщині проходитиме унікальний археологічний Grand-фестиваль "Русь Пересопницька". У програмі фестивалю: відкриття музею-дзвіниці, початок археологічних розкопок біля Миколаївської церкви та Форум археологів, етноконцерт, лицарські поєдинки та фішка фестивалю - відтворення місцевої історичної легенди: весілля княжича
Ярослава Галицького з княжною Ольгою Суздальською 1150 року. Також наш міський будинок культури планував влаштувати на фестивалі виставку-продаж для майстрів, і сприяв цьому, організувавши безкоштовну доставку автобусом в обидва кінці. Звичайно, як провести суботу 2 червня, я вже знала :)
Все це чудово, але завжди треба робити "поправку" на погоду... В цей день було неймовірно хололодно. Коли десант майстрів висадився коло музею, накрапав дощ, вітер просто знімав голову з плечей та робив неможливим оформлення столів і стендів - все летіло і котилося в поля :) В мене з колегою роботи в основному з дерева, тому нам було простіше в цьому плані.
Задумка фестивалю, звичайно, була цікавою, та чи погода перешкодила, чи загал був не в курсі - вийшло так, що учасники тих колоритних дійств влаштовували їх практично самі для себе. Що вже говорити про нашу виставку :)
АЛЕ! Я знайшла прекрасні моменти в цьому дні: дорогою поспілкувалася з досвіченими людьми, побувала на свіжому вітрі- повітрі :), намилувалася краєвидами, повитріщалася на людей у середньовічному вбранні, а ще наїлася справжнього куліша, який варили для учасників фесту під відкритим небом на вогні! Ось приманка, а тут трохи фото, кого зацікавить :)
Доречі, так і не знаю долю того весілля, відбулося воно, чи плавно скасувалося за відсутності глядачів...
Зате я мала купу часу і пофотографувала свої нові роботи (знайшла купу зрубаних дерев - чудовий фон!).
Це дерев'яні підвіски - сердечка з букетами в різній кольоровій гамі, які я назвала "Чотири сезони".
А це новий глечик - літній! З травичкою, кропом, звичайно, трохи зістарений... Шукає затишний дім :)
Я впевнена, що у всьому є свій смисл, причина, урок і... позитив! Його варто знаходити, от як наприклад: на моєму балконі досі не дороблений ремонт, і це з одного боку не дуже весело, проте, виявляється, я - щаслива власниця солідного клаптика фантастично фотогенічної непоштукатуреної стінки! Коли я це зрозуміла, швиденько побігла роздивлятися:
Це фото прикрас нашої оселі, які живуть на кухні, чайничок робила я сама, а "погано пофарбоване" панно мені вручила подруга, це перша декупажна річ, яку мені подарували :)
І останній позитив цього посту - УВАГА! сьогодні! не пропустіть! о 18-02 починається перший день за місячним календарем! Він коротенький і триває лише до 4 ранку 20.06. В цей день бажано займатися обміркованим плануванням, про сприятливу дію цього дня ми говорили ось тут.
Всім гарного і вдалого на плани та мрії вечора. Думаю, в кожного є красивий блокнот? :))
Бачу, народ зацікавився методом вирощування лаванди на балконі. Тому вирішила цей народ трохи повеселити своїми історіями.
Якщо ви небайдужі до лаванди так само, як і я, ви зрозумієте...
Порой бывает незнакомый человек
Живущий «по ту сторону планеты»
Вдруг остановит твой безумный бег
Простым вопросом: Солнышко, ну где ты?
И сразу, в миг, становится теплей
От слов простых, пронизанных участьем
И в череде уныло-серых дней
Мелькнет луч солнца, разогнав ненастье.
И тише боль. И легче на душе
И хочется дарить тепло другому,
Живущему в реальном мираже
Так далеко, но близкому такому…
Давайте не скупиться на тепло:
Нам всем важны минуты пониманья
Пусть другу станет на душе светло
От нашего участья и вниманья
Остановить хочу безумный бег
Слова мои улыбкою согреты
Родной мой, незнакомый человек
Грустить не надо... Солнышко... Ну где ты?
Думала, яке ім'я дати цим друзякам - глеку та дошці - і поки дивилася і тримала в руках, так зігрілася, що захотілося назвати цей комплект "Тепло троянд"...
Зроблено для хорошої людини, яка живе в Києві. Матеріали: кераміка, дерево, далі - декупаж.
І ще хочу показати (обіцяла...) свою квітучу лаванду на балконі - ось мій маленький Провансик :)
Не шкодуймо тепла, воно примножується, якщо ним ділитися, як і любов! :)
